У Майдан повірили затюкані корупцією і свавіллям значна кількість пересічних українців, сприйнявши його як власний порятунок. Вірили і сподівалися: нарешті прийшов вітер перемін і змете всю наявну і приховану погань. І тоді люди відчують себе людьми.
Вірили у свято на українській вулиці і мешканці Сумщини. Віра ґрунтувалася на клятвених обіцянках лідерів регіонального Майдану. Сумчани слухали і сподівалися, і збирали на мітинги протесту і віче по десять тисяч і більше людей. Вірили доти, поки більшість трибунів-обіцяльників не всілися в начальницькі крісла й... одразу забули про свої обіцянки. Тож у квітні на знак протесту в області почали пікетувати вже нову владу — обласні й районні держадміністрації, прокуратуру, міські та районні відділи міліції. До того ж у деяких випадках з міні-барикадами. За твердженням активістів Майдану, сколихнуло людей призначення нових «керманичів», за багатьма з яких тягнеться цілий шлейф неблаговидних справ і оборудок, а ще — звільнення неугодних: передусім не того «політичного забарвлення» або занадто незалежних. У вашого кореспондента є цілий список звільнених і тих, над ким уже навис можновладний «караючий» меч.
«Голос України» ще у квітні (18.04.2014 р.) у статті «Зробити дії прозорими, повноваження передати на місця», описав спроби келійно призначати «потрібних» людей та звільняти неугодних безпосередньо на сесії Сумської обласної ради. Газетна критика дещо остудила кадровий «запал» обіцяльників, але ненадовго. Практично всі призначення нині штампуються без громадського обговорення і погоджувальної ради. Пік цього протистояння припав на травень. Про одну з таких протестних акцій та про те, чим вона була спричинена, і піде мова у цьому матеріалі.
Афганці «йдуть на ви»...
Перша п’ятниця червня повернула сумчан у буремні січневі дні, коли площу Незалежності «штормило» від мітингів майже щодня. Однак цей протест відрізнявся від попередніх відсутністю «горланів-главарів». Ще б пак, адже під стінами облдержадміністрації стала не «збірна мітингувальна солянка», а колишні військові в кількості чотирьохсот осіб. Батальйон афганців вишикувався поротно без ґвалту і шуму. У цьому спокої відчувалася солдатська рішучість добитися обіцяних демократичних перемін. Батальйон чекав повернення «парламентарів», делегованих до очільника Сумщини Володимира Шульги з вимогами із дев’яти пунктів, зокрема: негайне зібрання Координаційної ради військових ветеранів, відновлення співпраці влади з ветеранськими об’єднаннями, реалізація програми із забезпечення житлом учасників бойових дій, відновлення роботи міського центру військово-патріотичного виховання молоді, негайна заборона хибної практики звільнення з посад учасників бойових дій та інвалідів війни...
— Протесту афганців передували події тижневої давнини: «рандеву» трьох представників афганців з Володимиром Шульгою з тими самими вимогами. Та, як кажуть дипломати, «високі сторони не дійшли консенсусу», — розповідає один із трьох членів «делегації», перший заступник голови Сумської обласної організації спілки ветеранів Афганістану Володимир Панченко. — Нинішня влада дивиться на афганців, як на пусте місце. А ми — сила, збери нас в кулак, ще й якою підмогою можемо стати владі, яка, звісно, готова сповідувати загальнолюдські цінності і моральні принципи. Під кінець розмови Володимир Шульга взагалі перейшов до залякувань, мовляв, будете сильно виступати, нацькую на вас Майдан, усіх на вас спущу... Після цих погроз ми в свою чергу заявили, що це афганці «підуть з ним на ви». Ми хочемо, щоб ті, хто нещодавно клявся нам у своїй вірності і народності, нарешті почули народ.
Запитати афганцям у чергових «народників» є про що. Чому, приміром, вони «жодним боком» не відреагували на пропозиції поліпшити харчове утримання пацієнтів військового шпиталю (де, до речі, лікуються всі військові ветерани та інваліди. — Авт.), яке в нинішньому розмірі — 15 гривень — менше денної тюремної пайки. Їм також хочеться знати, які перспективи в їхніх бездомних колег на отримання житла.
А ще воліють знати, чому влада геть нехтує їхні пропозиції з патріотичного виховання молоді, відбуваючись лише озвученням патріотичних лозунгів: «Усі на захист Батьківщини!», «Україна — наша Батьківщина, наша Святиня!» та інших.
— Відповіді здебільшого зводились до посилання на «гостроту поточного моменту», який заважає кардинально зайнятися розв’язанням назрілих проблем регіону, — продовжує Володимир Панченко. — Афганці, либонь, як ніхто, виявляють солідарність і допомагають учасникам бойових дій на Сході, власним коштом разом з іншими спорядили туди понад десять фур амуніції, бронежилетів, продовольства, медикаментів. Між іншим, там воюють і десятки сумських афганців. Не отримали відповіді й щодо не-зрозумілої «кадрової політики» влади, зокрема, чому без розбору «викошуються» державні кадри з числа афганців, без громадського обговорення та узгодження з відповідними громадськими інстанціями.
Звільніть місто: нові «демократи» прийшли...
Було пред’явлено конкретні претензії: чому звільнено заступника голови Сумської райдержадміністрації Віталія Кривошея?
— Відповідь була така: повернемо на посаду Кривошея за умови, що заяву про звільнення напише інший афганець — директор обласного архіву Володимир Артюх, — каже Володимир Панченко. — Однак афганці ніколи не були баришниками і своїх не здавали.
Ця історія «очищення авгієвих кадрових стаєнь» варта уваги.
— Один із столоначальників прямо заявив мені: мовляв, змінилася політична сила, до того ж у тебе немає історичної освіти, тож пакуй манатки і на вихід, — розповідає Володимир Артюх. — Я не історик, зате магістр державного управління. А в положенні про архіви жодного слова про фах, обов’язкова лише вища освіта. Та це не зупинило «старателів демократії».
Щоб довести серйозність намірів сплавити Артюха з директорського місця створили комісію із проведення службової перевірки діяльності роботи архіву. Та, як кажуть, пшик і в Африці пшик. Головне «серйозне порушення» — відсутність історичної освіти. Останній аргумент — вимога написати заяву на звільнення за власним бажанням. Однак і цей варіант не спрацював.
Володимир Артюх каже: «За час моєї роботи обласний архів з 13-го місця ввійшов за показниками до призової трійки серед архівів України. Зауваження про мою належність «не до тієї політичної сили», сприйняв як невдалий дотеп: я взагалі безпартійний».
— Отже, з Володимиром Артюхом більш-менш усе зрозуміло. Ви обстоюєте права лише афганців?
— Ми боремося за права всіх, за справедливе ставлення можновладців до кожного пересічного сумчанина, незалежно від політичного забарвлення і партійності. Якщо ця влада, тільки вмостившись у крісла, вже пробує витирати ноги об афганців, то завтра з такою ж незворушністю вчинить аналогічні дії стосовно сьогоднішніх захисників Вітчизни: мовляв, «звиняйте, дорогенькі, ми вас туди не посилали...». Враження таке, що Майдан так нічого й не навчив багатьох «вершителів». Але ж Небесна Сотня та їхні бойові побратими на Сході, віддали власні життя не для того, щоб на шию українцям всілися чергові «патріоти» дрючка і гаманця, — підсумував Володимир Панченко.
Сумська область.
ДОВІДКА
На сьогодні в Сумській області у черзі на житло з 1987 року перебувають понад 300 афганців.
P.S. За інформацією депутата Сумської міської ради Андрія Грека, викладеною на місцевих сайтах і взятою з офіційного статистичного бюлетеня, індекс промисловості Сумщини, за яким вона скотилась на 23-тє місце серед регіонів, за перше півріччя нинішнього року впав до 88,3 відсотка. До того ж зниження обсягів виробництва зафіксовано в усіх сферах діяльності, окрім металургійного та виробництва готових металевих виробів.
«У видобувній промисловості виробництво скоротилося на 5,8 відсотка, в переробній — на 13,4. Серед провідних галузей, де спричинилися негативні тенденції, — виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (-36,6 відсотка) і машинобудування (-4,1)», — інформує депутат.
Приток інвестицій в область порівняно з минулорічним періодом зменшився на 25 відсотків. Так, якщо торік станом на 1 липня 2013 року в економіку обласного центру було залучено 304 мільйони доларів, то нинішнього — лише 214 мільйонів. Руйнації зазнала цінова стабільність практично на всі товари першої необхідності. Так, вартість буханки хліба з борошна першого сорту зросла на 7,5 відсотка, житньо-пшеничного — на 6,8, макаронних виробів і крупи гречаної — на 20,3, рису — на 33,2, свинини — на 14, молока — на 8,8, цукру — на 39,2 відсотка...
Заморожено всі соціальні виплати.
Редакція звернулася до Сумської облдержадміністрації із пропозицією висловити свою точку зору на порушені питання.
Однак відповіді не надійшло.