Із весни в апараті Верховної Ради очікує розгляду проект змін до низки законів, які стосуються інформування населення про вміст у харчовій продукції генетично модифікованих організмів. Його автор — Андрій Шкіль наголошує: через ухвалені парламентом у грудні минулого року зміни усі харчові продукти мають маркуватися написом «з ГМО», або «без ГМО». Він пропонує виправити цю ситуацію.

 

Як зауважує парламентарій у пояснювальній записці, яка супроводжує його законопроект, Україна стала першою країною в світі, яка зобов’язала виробників та імпортерів вказувати те, що продукт не містить генетично модифікованих організмів. Таким чином нині маркуються навіть ті товари, які, в принципі, не можуть містити ці організми. Як-от, наприклад: сіль, безбілкові продукти тощо. Натомість, у європейській практиці застосовують підхід, за яким виробники зобов’язані повідомляти споживача лише про те, що продукти містять або складаються із ГМО. Оскільки наша країна задекларувала своє бажання бути членом ЄС та, враховуючи історичну й географічну близькість із Європою, що тягне за собою господарські зв’язки між нашими виробниками, наголошує Андрій Шкіль, варто й нам зняти законодавчі вимоги про відсутність ГМО.

Автор звертає увагу, що законопроект має на меті «реалізувати права споживача на одержання інформації про продукцію шляхом заборони обігу харчових продуктів, етикетки яких не містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про наявність чи відсутність у харчових продуктах ГМО». Також проект змін від А. Шкіля розроблено для недопущення невиправданих витрат суб’єктів господарювання та приведення національного законодавства у відповідність до європейських стандартів.

Фактично суть цих змін зводиться до того, щоб на етикетках продуктів, які ми купуємо в наших магазинах, відмітки про ГМО ставилися лише, якщо ці організми є в складі того чи іншого товару. Якщо вони відсутні або становлять допустимі 0,9 відсотка, повідомляти про це не варто. Такі нововведення підтримали у головному науково-експертному управлінні апарату Верховної Ради. Тут документ назвали таким, що можна взяти за основу.

Однак запропоновані зміни не знімають основних проблем. Не поставлено остаточну крапку в питанні, чи можна взагалі на території нашої країни продавати ГМО, тощо. Постає й інше запитання — чи купуватимуть наші споживачі товари, на яких красуватиметься помітка «з ГМО», після такої тотальної пропаганди «безгемеошних» продуктів? Чи не спонукатиме це виробників відкуплятися всіма можливими способами від такого таврування їхньої продукції? Тож законопроект Андрія Шкіля можна назвати лише цеглинкою у фундаменті законодавчої бази, яка регулювала б обіг ГМО на території нашої країни.

Надія СМІЯН.

 Думка фахівця

 

Борис Сорочинський, завідувач відділу нових рослинних продуктів і біофортифікації Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України:

— Питання безпечності і маркування — різні, і не варто їх поєднувати. Стосовно першого. Тези про те, що продукти, які є на ринку, — безпечні, це досвід споживання усіх країн світу. За цей час продукцію із вмістом ГМО споживали сотні мільйонів людей, які проживають у найрозвиненіших країнах світу, та сотні мільйонів поголів’я худоби і птиці. Жодних негативних наслідків (а це питання вивчалося детально) не встановлено.

Стосовно маркування. Без сумніву, споживач має право на отримання достовірної інформації. Однак у такому вигляді, в якому маркування запроваджено в нашій країні, воно не співставне ні з міжнародним досвідом, ні зі здоровим глуздом. Обов’язкове маркування «не містить ГМО» вимагається лише в нашій країні і є абсолютно нелогічним, оскільки у нас не зареєстровано в офіційному порядку жодного ГМО. З другого боку, саму процедуру маркування, що в нас запровадили, не було належним чином підготовлено. Не затверджено перелік продуктів (а це, насправді, досить обмежений перелік харчової продукції), які мають відстежуватися на вміст ГМО, не випробувані і не затверджені методи аналізу, не вирішено питання з референтними зразками для багатьох ГМО, незрозумілим є питання, скільки нам лабораторій потрібно, тощо. Тому вважаю, що система маркування у тому вигляді, в якому вона нині в нас існує, — не що інше, як не дуже чесний бізнес, що спекулює на відсутності елементарних знань у більшості українців і штучно підігріває ажіотаж навколо надуманої теми. Вважаю, що нам треба повернуся до міжнародного досвіду і не наступати на одні й ті самі граблі.

Баштанні можуть містити нітрати, пестициди та важкі метали

 

Сезонні перевірки торгівлі баштанними культурами розпочали в Донецькій області. Під приціл правоохоронних органів, санітарних лікарів, відділів торгівлі, ветеринарної служби потрапили місця невстановленої торгівлі. Адже розкладки з кавунами й динями зараз можна зустріти вздовж автомобільних шляхів, поблизу зупинок транспорту та у дворах. За десять днів проведено 45 рейдів, під час яких ревізори відвідали 263 об’єкти — ринки, торгівельні точки та інших реалізаторів.

Порушення зустрічаються мало не на кожному кроці.

 

За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції, у Донецьку, Горлівці, Макіївці, Краматорську, Тельманівському, Великоновосілківському, Красноармійському, Слов’янському районах у продавців не було документів, які підтверджували б якість і безпеку баштанних культур. У Дебальцевому, Макіївці та обласному центрі торговельні точки не були обладнані у відповідності із санітарними нормами. Окремі торгівці пред’являли документи, але там містилися лише результати досліджень на нітрати, що не відбивало повної картини забруднення. За виявленими порушеннями винесено 21 постанову про тимчасову заборону реалізації продукції, накладено 39 штрафних та шість фінансових санкцій.

«Для вибіркового контролю безпеки баштанної продукції фахівці санепідемстанції відібрали 80 проб кавунів і динь, — розповідає заступник головного державного санітарного лікаря області Роман Родина. — Проведено 80 досліджень на нітрати, 40 — на пестициди та 34 — на важкі метали. В десяти пробах динь, завезених із Херсона, виявлене перевищення максимально припустимих рівней цих речовин до двох разів. 

А от торгувати в магазинах і на ринках такими «умовно-придатними» баштанними можна. Тож перед покупкою непогано було б ознайомитися з результатами досліджень на вміст шкідливих речовин у кавунах та динях. Перевіряльники кажуть, що на кожній торговельній точці повинні бути документи, які підтверджують статус продавця (свідоцтво суб’єкта підприємницької діяльності тощо), та дозвіл на розміщення цієї точки із зазначенням адреси. Крім того, повинні бути документи, які засвідчують якість і безпеку продукції, — висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності та інші. Але уявити, що продавець кавунів покаже такі папери, — фантастика.

Ліна КУЩ.

Донецька область.