П’ятсот гривень — за... склянку молока, або Доїння корів по-брацлавськи

— Під час таких зібрань ми заплющуємо очі на те, що до нас приїхали безпосередні конкуренти, натомість відчиняємо перед ними двері, щоб показати всі наші напрацювання, — каже голова правління ВАТ «Брацлав», заслужений машинобудівник України Микола Михайленко. — Не боїмося навіть того, що можуть «запозичити» якусь з наших ідей.

Річ у тім, що сам по собі нічого не зробиш. Так само вільний доступ маємо, коли беремо участь в аналогічних симпозіумах на базі підприємств наших конкурентів у Росії чи Білорусі. Відрадно те, що на проведення зібрань не впливає навіть політична чи економічна ситуація, яка складається у тій чи іншій країні, чи у стосунках наших держав. Ми все одно збираємося, обмінюємося думками, ознайомлюємо один одного з результатами роботи і таким чином витримуємо конкуренцію з виробниками аналогічної продукції на світовому ринку.

Микола Михайленко підтвердив факт про те, що на ринку з’явилися підробки деяких видів продукції їхнього підприємства. «Ми знаємо, що під нашою маркою дехто клепає у підвалах доїльні апарати, ще деякі вироби, виточують окремі деталі, — каже співрозмовник. — Таких закликаємо до співпраці. У нас знайдеться робота кожному, хто має голову на плечах. Боротися з ними іншими методами немає сенсу. З часом підробники самі себе, як кажуть, спалять. По-перше, неякісна продукція все одно дасть про себе знати. По-друге, сервісне обслуговування проводимо тільки ми. Нині у нас для цього створено одинадцять бригад. Вони ж здійснюють монтаж обладнання. Підробники не в силах обслуговувати те, що склепали.

— Ми працюємо і надалі це робитимемо як з тими, хто має одну-дві корови чи свиней, так і з власниками великих тваринницьких комплексів. Обслуговуємо і забезпечуємо у разі потреби запасними частинами кожен проданий свій виріб, — уточнює Микола Михайленко. — Хіба така співпраця не вигідна покупцеві нашої продукції?

Один з молочних комплексів ВАТ «Брацлав» встановлено у сільгосппідприємстві села Громадське Літинського району. Тут нове не тільки обладнання, а й два сучасні приміщення. Це не колишня типова тваринницька ферма з підсліпкуватими вікнами. Будівлі чимось нагадують собою великі супермаркети. Комплекс розрахований на утримання 1200 голів ВРХ. Нині тут налічується 270 голів дійного стада і ще приблизно стільки ж іншого поголів’я. Все стадо на безприв’язному утриманні.

— Головне завдання — адаптувати корівок до нових умов доїння, — наголошує головний конструктор ВАТ «Брацлав» Валентин Дріго. — У перші дні доїння корів ледве на руках не заносили в доїльний зал. Тепер, як бачите, вони самі шикуються у чергу, щоб швидше віддати молоко. У нашому обладнанні є функція стимуляції вим’я перед доїнням. До речі, вона автоматично включається ще й тоді, коли тварина не повністю віддає молоко. Все це робиться з допомогою комп’ютера.

— Корів справді треба готувати до доїння на технологічних комплексах з не меншою відповідальністю, ніж космонавтів до польоту в космос, — усміхається ще один учасник симпозіуму, який жартома називає себе головною дояркою Білорусі. Це — Михайло Барановський, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік (на знімку). Він очолює лабораторію машинного доїння і якості молока в Науково-виробничому центрі Національної академії наук Білорусі.

— Ми дослідили, що корівки набагато краще адаптуються до умов машинного доїння тоді, коли вони раніше не знали іншого способу доїння, — продовжує Михайло Барановський. — Тобто нові комплекси треба комплектувати молодняком. Тоді виникатиме менше проблем з адаптацією. В Італії, де мені доводилося знайомитися з досвідом машинного доїння тварин, на одному з комплексів для корів взагалі вимощують... ліжка. За спеціальною технологією. Я таке бачив уперше. Зрозуміло, що на такій фермі всі корівки настільки доглянуті, вихолені — диву даєшся. Нам ще далеко до цього. Та й не знаю, чи варто витрачати на це кошти? Господарка тієї ферми підтвердила, що затрати справді великі. Каже, не може ламати традицію. Ферма їй дісталася у спадок.

— Ваше підприємство «Брацлав» йде своїм шляхом, — продовжує Михайло Барановський. — У  вас своя концепція доїльного обладнання. До речі, не схожа на інші. Ви не копіюєте інших. І це — головне. Приємно, що працюєте разом з нашими фахівцями з підприємства «Гомельремкомплект», де також займаються обладнанням для тваринницьких ферм. Конкуренція сприяє поліпшенню якості виробів. Якщо виріб неякісний, хай він буде дешевий, його не візьме споживач.

Поліпшення якості молока в Білорусі нині є завданням номер один. Так стверджує гість з сусідньої держави. Без сучасних комплексів, нових технологій цього не досягти. Найближча перспектива білорусів — виробляти протягом року десять мільйонів тонн молока. Уже тепер білоруси половину молочної продукції реалізують на зарубіжних ринках, уточнив Михайло Барановський.

Світлана Жаглова, менеджер з питань регіонального розвитку господарств компанії «Данон», участь трьох представників компанії у симпозіумі пояснила безпосереднім інтересом до проблем машинного доїння:

— На виготовлення продукції під нашою маркою закуповуємо молоко тільки екстра-класу, — наголосила пані Світлана. — Брацлавське обладнання дає можливість отримувати таке молоко. Тому ми охоче співпрацюємо з ВАТ «Брацлав». Два роки тому навіть інвестували їхні розробки. Приблизно половина господарств, де ми закуповуємо молоко, працюють на обладнанні з маркою «Брацлав». Його було вигідно купувати ще й тому, що держава частково компенсувала витрати на його придбання. Принаймні так було у 2008 році. Можливо, з часом відновлять таку компенсацію.

Вінницька область.