Першу вдалу операцію на серці у новонародженої дитини провели українські кардіохірурги в Інституті серцево-судинних хвороб імені Амосова. Щасливою пацієнткою стала маленька жителька Вінниччини Софійка Борух. З лікарні додому дівчинку проводжав не тільки колектив відділення хірургії вроджених вад серця, а й міністр охорони здоров’я України Зіновій Митник.
— Нас ще у Вінниці попередили, що в Україні поки що зробили тільки дві такі операції, — каже мати Софійки Марина Борух (з донечкою на знімку). — На жаль, обидві закінчилися невдало: у першому випадку дитина померла на четвертий день після операції, у другому — на восьмий. Але ми все одно погодилися. Хоча нас і відмовляли. Казали, тільки даром гроші витратите. Навіть у Києві лікарі не приховували, що для них це — черговий експеримент, а для нас — шанс...
Остаточне рішення прийняла свекруха. «Дві операції були невдалі, а нам пощастить! Сказала так переконливо, як відрубала, — продовжує розповідь Марина. — На радість усім нам, слова її справдилися. Дай Боже їй довгого віку! В Київ на операцію з Софійкою по-їхала моя мама, бо я ще перебувала на лікуванні після пологів... Так що обидві вони мені дуже допомогли у цій не-
простій ситуації. Доки житиму, дякуватиму їм за це».
Чорний голуб тричі постукав у вікно лікарні
У 21-річної Марини Борух із села Селище Тиврівського району на Вінниччині це перша дитина. Незадовго до настання пологів у неї знизився артеріальний тиск. Породіллю одразу поклали у пологове відділення обласної лікарні імені Пирогова. Там на 36-му тижні вагітності педіатр Галина Борисівна виявила підозру на шуми в серці майбутньої дитини. 
— Це велика перемога у вітчизняній медицині — Мені пояснили, що підтвердження того, чи є вади в серці маляти, можна буде встановити тільки після його народження з допомогою апарату ультразвукових досліджень, — каже Марина. — Лікарка у цьому випадку не помилилася.
Коли в породіллі почалися перейми, несподівано у вікно лікарняної палати заглянув чорний голуб. «Пташка тричі постукала дзьобом у скло, — згадує молода мама. — Від цього аж моторошно стало. Я — людина віруюча, тому знаю, що в таких випадках треба робити. Стільки ж разів прочитала «Отче наш». Але тривога в серці залишилася». Софійка народилася, як кажуть, нівроку! Вагу мала 3,6 кілограма, зріст — 53 сантиметри. Однак через підозри на захворювання серця новонароджену одразу поклали в реанімаційне відділення, вона постійно була під крапельницею. На другий день дитину доставили до Вінницької обласної дитячої лікарні. Тільки там є апарат ультразвукових досліджень для новонароджених. Лікар, який проводив дослідження, пояснив простою мовою, що серце складається з двох шлуночків, а в Софійки він тільки один — правий, лівий — відсутній. Зрозуміло, ніхто не давав гарантії на порятунок дитини.
Софійку охрестили в... реанімації
Того ж дня дівчинку відправили до Києва, в Інститут серцево-судинних хвороб імені Амосова. Але перед тим її охрестили. «Священика привели в лікарню, — каже Марина. — Я не могла бути присутньою, бо ще лежала на лікарняному ліжку після пологів. Дякувати треба обом бабусям, це вони все організували — і священика, і хрещених батьків... Священик охрещував мою кровинку у той час, коли вона була під крапельницею. Все це відбувалося безпосередньо в реанімаційному відділенні. У таких складних випадках, як у нас, лікарі дозволяють це робити». На правій ніжці у Софійки був маленький золотий ланцюжок з хрестиком. «Ось з цим оберегом мою дівчинку повезли у Київ лікувати її серденько, — каже Марина. — Можете уявити, що в цей час робилося з моїм серцем! — Здавалось, воно на шматки рвалося».
Навіть у Москві молилися
— Я дуже хотіла хлопчика, — усміхається молода мама. — Але сталося так, як того бажала дружка на весіллі, моя близька подруга Людмила. Вона, коли говорила тост, побажала при всіх гостях, щоб у нас народилася дівчинка. Задля цього навіть віддала всі гроші, які мала тоді з собою. Спочатку передала весільному старості п’ятдесят гривень. А той подумав та й каже: «Ні, цих грошей на дівчинку не вистачить, давай ще!..» Тоді Людмила дістала ще одну купюру в сто гривень після чого показала порожній гаманець.
Нині Людмила працює у Москві. «Я по телефону просила її, щоб молилася за Софійку, — каже Марина. — Люда ходила у храм і не раз молилася за дівчинку».
Ім’я дівчинці дала Марина. «Іншого імені я не хотіла, тільки Софійка, — каже молода мама. — Софія означає мудрість, розум. Знаю, що таке ім’я було у матері Віри, Надії й Любові. А ще мені дуже подобається щира обстановка в одній сім’ї, в якій виховується дівчинка на ім’я Софія. Вони так дружно живуть.... Собі такого захотілося»
Незважаючи на молодий вік, Марина вже здобула вищу освіту. Заочно навчалася у Вінницькому філіалі Тернопільської академії народного господарства. За фахом вона — економіст. Дуже любить музику. Закінчила музичну школу. Співає в церковному хорі у храмі свого села. У ліжечку її донечки біля узголів’я — три маленькі іконки. Одна з них — Всемилостивішої святої. За словами матері, до неї моляться, коли хворіють діти, за їх швидше одужання.
Дев’ять годин тривала операція
Оперували Софійку на восьмий день після народження. Протягом дев’яти годин тривала операція. Весь цей час за операційним столом був хірург Василь Карпенко, якому допомагали завідувач відділення хірургії вроджених вад серця Ярослав Труба, лікар-анестезіолог Сергій Бойко. А після операції медсестра на ім’я Альона три доби не відходила від пацієнтки. Весь час була на телефонному зв’язку з лікарями. Загалом крихітка Софійка пробула в реанімаційному відділенні 21 день, а в лікарні Амосова — місяць і декілька днів. «Я приємно вражена уважним ставленням лікарів і медсестер цього відділення до моєї дитини й до мене, — каже пані Марина. — Розділити радість лікарів приїхав міністр охорони здоров’я Зіновій Митник. Поцілував мене в лоба. Подарував Софійці великого білого медведика, а також набір одягу для новонароджених».
— Ви не уявляєте, яка це важлива подія для нашого інституту,     — каже завідувач відділення хірургії вроджених вад серця Інституту серцево-судинних хвороб імені Амосова Ярослав Труба. — Ми отримали перший позитивний досвід. Це велика перемога у вітчизняній медицині, ми переступили цей поріг і в подальшому зможемо успішно виконувати такі операції. У дитячому відділенні інституту є 11 сучасних апаратів для виконання таких операцій (кожен з них коштує 250 тисяч гривень). Цього вистачить, щоб без черги лікувати хворих на серцеві вади новонароджених.
За словами лікаря, такі операції складно виконувати технічно. У випадку із Софійкою хірурги зробили так, що правий шлуночок тепер працює, як  то кажуть, за двох — так спрямували кровотік. Але на цьому лікування ще не закінчилося. Попереду на маленьку пацієнтку чекають ще два хірургічні втручання. Лікарі кажуть, що вони будуть значно простіші. Це потрібно, щоб у майбутньому пацієнтка почувалася якнайкраще.
На запитання, в яку суму обійшлася молодій матері така складна операція, Марина відповіла, що все це зроблено за кошти держави. До того ж міністр охорони здоров’я запевнив, що наступні операції також для матері будуть безкоштовні.
 
Вінницька область.