Першокурсників відрядили на пошуки «ключа до скарбу»

 

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулося посвячення в першокурсники (на знімку). «Більш як 110 тисяч висококваліфікованих фахівців підготовлено у стінах вишу за понад 116 років його існування, — зазначив під час урочистостей керівник університету доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко. — Із цих стін вийшли видатні вчені, політики, керівники держави, знані організатори аграрного сектора, талановиті підприємці, фермери».

Нині заклад готує магістрів за 45 спеціальностями, а бакалаврів — за 29 напрямами, реалізує майже півсотні міжнародних програм, має угоди із закордонними вишами та входить до Асоціації європейських університетів наук про життя. «Це унікальна можливість, дорогі студенти, здобути перспективні професії, — зазначив Станіслав Ніколаєнко і закликав підопічних до сумлінної праці: адже знання — це скарб, а творчість і навчання — ключ до скарбу».

 

Новий навчальний рік розпочався у 547 школах Донецької області. За парти сіли 155 тисяч дітей — майже 50 відсотків від загальної кількості. За інформацією департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації, серед школярів — понад 17 тисяч першокласників. Майже 10 тисяч учнів пішли до нових навчальних закладів після того, як разом із родинами стали вимушеними переселенцями.

Військові Державної спеціальної служби транспорту України підготували до 1 вересня навчальні заклади у Слов’янську. Бійці 1-го об’єднаного загону, який дислокується на Львівщині, відновили зруйновані бойовиками загальноосвітні школи № 16, 10, 6 та дитячий садок № 30. Військові відремонтували фасади, внутрішні приміщення, замінили двері, вікна тощо. Школярів тепер зустрічають патріотичні стенди з державною символікою, віршами та цитатами українських письменників. Відновлені школи Слов’янська сьогодні прийняли понад 200 першачків.

У жодному з міст і районів, окупованих самопроголошеною «Донецькою народною республікою», навчальний рік не розпочався.

Донецька область.

У новому навчальному році до дитсадків, шкіл та вишів Херсонщини підуть загалом 280 хлопців і дівчат з родин переселенців з окупованого Криму та зони АТО. Для них завдяки доброчинцям та органам місцевого самоврядування знайшлися і підручники, і канцелярське приладдя. А от з місцем проживання для таких сімей непросто. У курортних районах області переселенцям зазвичай пропонували вільні місця на базах відпочинку та в пансіонатах — тоді їх вистачало. Але сезон закінчується і оздоровниці закриваються — вони не обладнані системами опалення і в корпусах та дерев’яних будиночках взимку буде холодно. Тому влада знову почала підшуковувати їм замість тимчасового притулку в пансіонатах квартири, будинки й гуртожитки, які восени та взимку обігріваються. Обласне управління Держслужби з надзвичайних ситуацій створило реєстр такого житла. Поки що в ньому 37 об’єктів нерухомості, але цього, вочевидь, недостатньо. Адже в них можна розмістити 548 чоловік, тоді як на сьогодні в регіон прибуло 4585 переселенців, з них 3916 — жителі Луганщини та Донеччини. Навіть за умови визволення їх рідних міст та сіл від терористів і російських загарбників далеко не всім буде куди повертатися, адже їхнє житло може бути зруйноване.

Херсонська область.

З її назви, як кажуть у міському управлінні освіти, приберуть лише одне слово — «українська». Кримські чиновники зазначають, що, мовляв, це вимоги російського законодавства.

І їх зовсім не турбує той факт, що сучасний, добре оснащений навчальний заклад було створено на кошти платників податків України. Нове приміщення для гімназії, яка тривалий час займала старий дитячий садок, де не було нормальних умов для навчання, здали в експлуатацію 2004 року. Його будівництво контролював особисто колишній президент Леонід Кучма. Невдовзі гімназія, на вступ до якої вишиковувалися черги, увійшла до сотні найкращих шкіл України.

З початком окупації «влада Криму» заявила про переведення закладу на російську мову навчання. Начальник управління освіти Сімферопольської міськради Тетяна Сухіна нещодавно на прес-конференції заявила, що назва гімназії була «з самого початку неправильною». Чиновниця всерйоз стверджує, що «не можна було в державі Україна давати назву «українська» якомусь одному навчальному закладу». Найімовірніше, на будівлі престижної школи, яка мала тісні контакти з авторитетними навчальними закладами: НДІ українознавства, Національним університетом імені Т. Шевченка, Львівською гуманітарною гімназією, — незабаром з’явиться табличка «Сімферопольська академічна гімназія». Учні добре розуміють, що зі зміною назви й переведенням на іншу мову навчання зникне в їхній школі дух українства.

Сімферополь.

З показу документального фільму про льотчика-земляка Героя України Костянтина Могилка розпочався новий навчальний рік для старшокласників Вінниччини. Документальну стрічку про відважного підполковника створено за благодійні кошти голови Вінницької облдержадміністрації Анатолія Олійника. Так само за його ініціативи відбувся показ фільму в школах області. 36-річний Костянтин Могилко загинув 6 червня під час виконання завдання у зоні АТО. Підбитий терористами літак, який пілотував вінничанин, падав на Слов’янськ. Льотчик міг залишити борт. Але він не випускав штурвала до останнього і таки зумів відвести охоплену полум’ям машину за межі міста. Стрічка розповідає про коротке життя льотчика, який прийшов в авіацію за прикладом батька Віктора Петровича, який служив у Військово-Повітряних Силах армії колишнього Союзу і ЗС України. Костянтин Могилко мав дружину та двох неповнолітніх дітей — хлопчика і дівчинку. Поховали льотчика на його малій батьківщині — у місті над Бугом. Указом глави держави Костянтина Могилка удостоєно звання Героя України.

— Перегляд стрічки про Героя сприятиме вихованню патріотичних почуттів у серцях учнівської молоді, — переконаний Анатолій Олійник. — А це надзвичайно важливо для зміцнення нашої держави.

Вінницька область.