Заслужений майстер із судномоделювання луганчанин В’ячеслав Козак створив «Французько-російсько-український і українсько-російсько-французький словник-довідник для майстрів з художньої обробки дерева». Ця новина приємно здивувала — майстер відкрився ще одною гранню свого таланту.
Необхідність створення словника В’ячеслав пояснив так:
— Професія майстра з художньої обробки дерева належить до рідкісних і зникаючих. Усього у світі на високому професійному рівні в цій сфері декоративно-прикладного мистецтва працює не більш як 100 осіб. В Україні, у Франції, а втім, й у всій Європі, ситуація критична. Старі майстри йдуть від нас, а з ними — і професіональні секрети. Губиться наступність у практичному досвіді. Вже зараз втрачені деякі техніки й технології в художній обробці дерева. Традиції можуть перерватися або зникнути взагалі. Наскільки я знаю, у музеях Європи й по всьому світі реставрації, догляду та ремонту потребують десятки тисяч експонатів. Із кожним роком ця робота є дедалі затребуванішою. Проблема стає загальноєвропейською. З кожним роком дедалі складніше знаходити молодих людей, здатних освоїти професію реставратора, що потребує терпіння, посидючості, акуратності, максимальної концентрації уваги, здатності витримувати тривалу одноманітну роботу. А найголовніше — хотіти вчитися цієї професії. Думаю, згодом таких майстрів шукатимуть по всьому світі. Тому їх треба готувати. Наприклад, дати пояснення і тлумачення назвам і використанню інструментів та матеріалів, технологічним процесам, прийомам роботи, захисно-декоративним покриттям і практичному досвіду, адже нерідко у французькій мові одна назва означає два й більше інструментів, призначених для різних технологічних операцій.
— А чому обрано саме французьку мову?
— Із усіх європейських країн саме у Франції найбільше зберігається академічна традиція в художній обробці дерева: різьблення, інкрустація, інтарсія, маркетрі, ведеться серйозна наукова, дослідницька й методична робота з вивчення, збереження та реставрації музейних фондів. Більше того, у французьких музеях працюють реставраційні ательє, де на найвищому рівні ведеться практична робота, у тому числі й реставрація експонатів із дерева. Традиції в цій сфері не тільки збережені, а й постійно розвиваються. У музеях Франції зібрані величезні інформаційні, візуальні, макетно-модельні й креслярсько-графічні бази даних, про які майстри-професіонали та любителі в слов’янських країнах практично нічого не знають.
В’ячеслав Козак — майстер спорту із судномоделювання, тому цілком логічно, що один з основних методичних акцентів у роботі над словником-довідником він робить на створенні моделей французьких вітрильних суден XVІ—XVІІІ століть. Одночасно він розглядає весь спектр професійних термінів і питань, пов’язаних із художньою обробкою дерева. Основним центром для консультацій із французької сторони обрано Національний морський музей у Парижі, де, до речі, В’ячеслав свого часу проходив стажування. На думку луганчанина, в цьому музеї представлено всі види декоративно-прикладного мистецтва, пов’язані з художньою обробкою дерева в комплексі. А подібного словника-довідника немає на жодній з європейських мов. Якщо проект удасться втілити в життя, то Україна та Франція будуть першими.
Луганськ.
