Першого вересня миколаївські школярі зойкнуть, побачивши Муніципальний колегіум у всій красі — з фонтаном, підсвітками, клумбами, горобиновою алеєю, спортивними залами, холами, туалетами на кожному поверсі. До цього часу тут буде завершено всі роботи з будівництва, обробки приміщень і благоустрою території.
У тім, що дітей виховують стіни, директор Сергій Сичко ніколи не сумнівався. Але за іронією долі вийшло так, що саме йому і його школі, якій цього року виповнилося 55 літ, довелося чекати «гідних» стін майже два десятиліття. Увесь цей час діти тулилися в трьох корпусах за різними адресами. «Ми ці стіни вистраждали», — скаже Сичко. А потім додасть: «І заслужили!».
Доречно нагадати, що в школі № 38 свого часу навчався міський голова Володимир Чайка. Знаючи не з чуток про її труднощі, він зробив усе можливе, щоб відкрився Муніципальний колегіум.
Із 28 шкіл нового типу, якими може пишатися регіон, колегіум у своєму роді один. Він унікальний тим, що його спеціалізація — точні науки. Водночас ось уже десять років вона посідає перші місця серед навчальних закладів з духовного та інтелектуального розвитку. В одному ряду з цими показниками й здоров’я дітей, якому приділяють особливу увагу.
В активі колегіуму 14 перемог на всесвітніх олімпіадах з математики, хімії, біології, інформатики. Уже всі звикли, що «діти Сичко» їздять по закордонах у складі збірних команд України й повертаються із золотими, срібними та бронзовими медалями із Глазго, Вашингтона, Сіднея, Лондона. З учнем колегіуму Олегом Виборним сфотографувалася сама королева Англії.
У колегіумі працює унікальна в країні Кобзарська юнацька школа.
Ми вже зібралися залишити будівництво, як Сергій Михайлович раптом запропонував: «Ходімте в корпус, де вже три роки вчаться діти. Спробуйте знайти на стінах хоча б одну подряпину...».
Школа справді бездоганна, як храм.
Миколаїв.
