Відкритий лист директору Українського центру оцінювання якості освіти
У мене досі болить серце після ваших чергових зневажливих слів про учителів, зокрема, англійської мови.
Укотре з’ясовується, що не тест несприйнятливий за якістю (адже неозброєним оком видно, що він не відповідає ані програмі ЗНО, ані шкільним програмам). Винні, виявляється, все ті самі вчителі й репетитори, які цей тест критикують.
Мені дуже прикро слухати докори на адресу тих, хто тримає на своїх, переважно тендітних жіночих, плечах шкільну освіту.
Зупинюся лише на лексиці тесту, точніше — на кількості й характері складних для розуміння слів і словосполучень. Власне, це і стало, на мою думку, основною причиною збурення серед абітурієнтів і в освітянських колах.
Щоб зрозуміти тексти із завданнями, а їх у тесті було аж вісім (майже одинадцять сторінок формату А4), треба добре знати слова, принаймні ті, які є важливими, ключовими.
За моїми підрахунками, тест містить 135 понять, невідомих навіть більшості учнів спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій. Для дітей звичайних ЗОШ цифру можна принаймні потроїти.
Але найсумнішим є те, що з цих 135 слів 22 є ключовими для правильності виконання майже половини завдань тесту.
Що це означає? Не знаючи ключових понять, абітурієнти змушені були вгадувати правильні відповіді.
Значна частина учасників ЗНО, почавши роботу над тестом, була шокована його складністю.
На прес-конференції ви заявили: «Майже 25 тисяч абітурієнтів (з майже 87 тисяч. — Авт.) не написали жодного слова в своїй творчій роботі».
На мою думку, це не провина лише вчителів, пане директоре. Це і результат шокової терапії, застосованої вашим відомством. Учителі в основному сумлінно вчили дітей писати листи, і випускники (в міру своїх здібностей) щось та написали б. Але після початкового шоку багато хто з них до фінішу (письмової роботи) вже й не дісталися: кому часу забракло, а в кого нерви не витримали...
Тепер про чинник часу. 120 хвилин для такого тесту явно замало. Їх справді не вистачить, якщо все читати, виконувати і писати, а не ставити хрестики навмання. На аналогічні за обсягом закордонні тести дається в 1,5—2 рази більше часу.
Автор другий рік поспіль бере участь у ЗНО як звичайний учасник. Щоправда, маю за плечима Шевченків університет (англійська філологія), практику в США і Великій Британії і майже 40 років учительського стажу. Так от — я здав роботу лише за кілька хвилин до закінчення тестування.
До речі, на аналогічний за обсягом тест з української мови і літератури (теж з письмовим завданням) відведено три години.
Принагідно хочу зазначити працю укладачів тесту з цих дисциплін. Після його складання отримав естетичне задоволення, настільки він продуманий за формою і змістом. Після тесту з англійської — повна знемога і роздратованість.
Оскільки відповіді учасники тестування змушені були здебільшого вгадувати, результати виконання тесту значною мірою можуть свідчити не про рівень володіння англійським читанням і письмом, а про те, кому більше поталанило. Хоча — яке там письмо, коли 25 тисяч (майже 30 відсотків) взагалі нічого не написали!
Випускники кажуть, що багато однокласників з відверто низькими знаннями англійської мови одержали несподівано високі бали на ЗНО.
Вважаю, це — не перевірка рівня навчальних досягнень, це — певною мірою її профанація.
На мою думку, Міністерству освіти і науки слід внести певні корективи в програму ЗНО з англійської мови, розробивши її нову редакцію. Зміст нинішньої досить хаотично структурований, у ньому важко розібратися не тільки абітурієнтам, а й учителям.
... Я бачив на тестуванні заплакані очі багатьох вихованців, у тому числі й призерів обласних олімпіад. Я досі бачу ці очі з німим запитанням: «Чому?». Я не знав і не знаю, що їм відповісти.
Анатолій ШВАНЦ, методист з англійської мови відділу освіти Бориспільської райдержадміністрації.
Київська область.