Учаться гуртом долати проблеми громади

Нещодавно з ходом реалізації спільного проекту ознайомився голова обласної ради Володимир Гресь. Оскільки 2010-й оголошено Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни, керівник обласного депутатського корпусу особливу увагу приділив діяльності дільничних лікарень, в опорядженні яких використовувалась як міжнародна фінансова допомога, так і кошти Товариства Червоного Хреста України. Зокрема, за сприяння обласної червонохресної організації у дільничній лікарні Боровиці Чигиринського району відкрито палату для ветеранів війни та праці. Це вже 83-тя палата в області, обладнана за кошти товариства.

Сільський голова Боровиці Лідія Лисенко розповіла, що, попри складнощі з формуванням місцевого бюджету, сільська рада намагається надавати допомогу кожному ветеранові війни. У селі проживає 1650 мешканців, з них 750 — люди пенсійного віку, 215 — учасники Великої Вітчизняної війни, інваліди, учасники бойових дій, солдатські вдови. Задля того аби хворі в лікарні мали нормальне харчування, овочами та фруктами із власних земельних ділянок діляться всі жителі села. До заготівлі продуктів на зиму долучаються й працівники дільничної лікарні, депутати сільської ради.

Володимир Гресь, оглянувши дільничну лікарню і поспілкувавшись з пацієнтами, переконався, що умови їх перебування цілком задовільні. Голова облради подарував медичному закладу телевізор.

Лідія Лисенко також показала гостям навчально-виховний комплекс. Керівник сільської громади позитивно оцінила зростання активності, зацікавленості своїх земляків у спільній роботі. Зокрема, їх участі в об’єднанні громадян «Родина», з допомогою якого вдалося здійснити мікропроект — реконструювати котельню школи. Протягом десяти років сільська рада не могла самостійно впоратися із забезпеченням навчального закладу теплом. Тільки участь у проекті розв’язала цей гордіїв вузол.

— Ми повинні були зібрати п’ять відсотків коштів, необхідних для реконструкції, — ділилася сільський голова. — Люди здавали з власного гаманця хто скільки міг, хто 5, хто 10 чи 20 гривень. Потрібну суму вдалося зібрати досить швидко, а 9 тисяч гривень надійшло наприкінці року з обласного бюджету. Поки назбиралися необхідні для реалізації міні-проекту гроші, з’ясувалося, що потужностей одного сучасного котла для опалення чималих приміщень школи, дитячого садка, спортивної зали замало. Тож і з сільського бюджету виділили частину коштів, аби відразу підключити два котли.

Цікаво, додала Лідія Лисенко, що співпраця в проекті посприяла зростанню не лише активності місцевої громади, а й розширенню її світогляду. Незважаючи на економічну кризу, селяни вирішили продовжити участь в Проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». І хоча цього разу збирати необхідні кошти виявилося складніше, перед труднощами не спасували. Місцева громада вирішила застосувати енергоємну технологію, щоб переоснастити спортивний зал, яким користуються не лише школярі, а й дорослі сільські спортсмени. Проект на стадії завершення, а боровичани вже приміряються до вирішення наступної проблеми — водопостачання.

А жителі Рацевого, згуртувавшись в об’єднання громадян «Добробут», вирішили, що найнагальнішою проблемою для села є реконструкція місцевої лікарської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. Як пояснив Володимиру Гресю головний лікар цього закладу Ігор Огиренко, саме участь в Проекті ЄС/ПРООН дала змогу відремонтувати дах, коридори, вікна, стоматологічний кабінет та придбати сучасне стоматологічне та діагностичне обладнання. А за підтримки Товариства Червоного Хреста в амбулаторії вдалося відкрити ще й палату денного стаціонару, що є особливо важливим для сільських жителів. Адже чимало з них — люди похилого віку, яким непросто добиратися на лікування до райцентру.

— Завдяки міжнародним грантам, — поінформував виконуючий обов’язки голови Чигиринської райради Юрій Лисак, — у селі Вершаці громадська організація «Відродження» вже практично реалізувала два мікропроекти — з реконструкції водогону та ФАПу. У Чигирині міське об’єднання «Наше місто» здійснює у школах також два мікропроекти. У селі Тіньки об’єднання громадян «Відбудова» здійснює реконструкцію сільського клубу.

Міські, сільські територіальні громади вже набули певного досвіду співпраці з міжнародними грантовими організаціями. На кінець 2009 року тільки у рамках вже згадуваного проекту було зареєстровано 40 сільських організацій громад, які у співпраці з місцевими органами влади розробили, затвердили та вже отримали перші транші міжнародної фінансової допомоги. Головне спрямування цих програм — підвищення рівня медичного обслуговування, енергозбереження та покращення доступу до якісної питної води. 14 громад успішно завершують свої проекти. Загальна вартість усіх проектів — близько шести мільйонів гривень, з яких майже три мільйони — це міжнародні інвестиції у соціальну сферу сільських громад. Понад 269 тисяч гривень надав для реалізації проектів у громадах Черкаської області соціально орієнтований бізнес. І особливо важливим є те, що громада не тільки взяла на себе відповідальність за виконання робіт, а й зібрала кошти у розмірі 5% від вартості проекту. Це склало суму у розмірі понад 225 тисяч гривень.

— У вересні минулого року облрада ухвалила обласну цільову програму щодо підтримки проектів громад, — наголосив Володимир Гресь. — На її здійснення було виділено кошти з обласного бюджету у розмірі десятьох відсотків від вартості проектів громади, що реалізуються за підтримки міжнародних інституцій.

Результатом спільної роботи у межах Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» лише на Чигиринщині стала реалізація цілого комплексу заходів. Зокрема, система енергозбереження у школі №2 міста Чигирина обійшлася у 140 тисяч гривень. Виконання двох проектів заощадження тепла у селі Боровиця — у понад 330 тисяч гривень. На будівництво водогону у селі Вершаці витрачено 94160 гривень, на опорядження ФАПу — 134120 грн., на ремонт дільничної лікарні у селі Рацеве — 152 тисячі та на ремонт центру розвитку громади у селі Тіньки 153774 гривень. Самостійно виділити такі кошти місцевим бюджетам було б проблематично.

Але найбільшим досягненням проекту Володимир Гресь вважає зростання громадянської ініціативи місцевих громад, мобілізацію жителями сіл власних матеріальних і моральних ресурсів, зокрема, подолання байдужого ставлення до власних проблем, активне включення мешканців населених пунктів у роботу, спрямовану на покращення рівня життя у своїй громаді. Підсумком реалізації проекту стало виділення області ще дев’яти додаткових грантів для успішних громад у розмірі 10 тисяч доларів США. З цієї квоти три гранти були запропоновані саме чигиринцям — громадам міста Чигирин та сіл Вершаці й Боровиця.

До речі, за умови успішної реалізації проекту в Черкаській області місцеві громади мають можливість до завершення 2010 року отримати ще п’ять заохочувальних грантів у розмірі 10 тисяч доларів США кожний за умов співфінансування у відношенні 65 відсотків — кошти ПРООН, 5 відсотків — місцевих громад, 30 відсотків — кошти бюджету та бізнесу. Також передбачається продовження контракту з ПРООН до 2014 року та отримання 40 грантів у розмірі 20 тисяч доларів США кожний для реалізації проектів у сільських громадах за такими напрямками: впровадження енергозберігаючих технологій; покращення якості медичних послуг; вирішення екологічних проблем, насамперед, щодо поліпшення якості питної води. Самі собі відповідаючи на запитання, чому далекі до Чигирина країни — учасники ЄС та ООН, допомагають коштами зовсім незнайомим і чужим людям, чигиринці визнають, що цивілізований світ не хоче мати бідних сусідів. Та й самим не хочеться бідувати, жити у занедбаних селах. Тож і вчаться гуртом долати проблеми своєї громади. Вчаться жити по-європейському.

Черкаська область.