На початку липня в апараті Верховної Ради зареєстровано проект змін до Кодексу про адміністративні порушення, якими посилюється відповідальність за вчинення окремих протиправних дій. Ідеться про те, щоб запровадити такий вид покарання, як громадські роботи, за дрібне хуліганство, насильство в сім’ї і розпивання напоїв у громадських місцях та появу в п’яному вигляді. Документ цей подано урядом Миколи Азарова. Хоча справедливості заради слід зауважити, що подібний проект надходив і від Кабміну часів Юлії Тимошенко наприкінці 2009 року. Схожі зміни, подані групою народних депутатів, зареєстровано в парламенті й нині. Їх ініціатор Ярослав Сухий подав законопроект ще влітку 2008-го.
Такі поривання — зробити акцент у каральній системі на громадські роботи можна легко пояснити. Справді, штрафами зараз налякати наших співвітчизників важко. Нещодавно в суспільстві жваво обговорювали запровадження стягнень за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях. Згідно з ними пляшечка пива, випитого на вулиці, може обійтися десь у півсотні гривень. Чи достатньо цього, аби людина із середньостатистичною зарплатнею відчула покарання? Вочевидь, ні. Та чи справедливо збільшувати це стягнення? Адже частенько випивохи і так обкрадають сімейний бюджет, а виплати додаткових штрафів ще більше можуть ударити по невинних людях. Натомість виправні роботи як мінімум мають змусити людину задуматися про свою поведінку і зважити, чи варто повторювати публічний подвиг.
Це не перша спроба відновити практику покарання громадськими роботами в нашому законодавстві. Йдеться, зокрема, про правила дорожнього руху, запроваджені в листопаді 2008-го. До речі, розробляли їх у тому ж таки Комітеті з питань забезпечення правоохоронної діяльності, в якому сьогодні працюють над згадуваними змінами до Кодексу про адмінпорушення. Один з ініціаторів нових дорожніх правил Володимир Мойсик свого часу наголошував на революційному нововведенні — застосуванні громадських робіт до правопорушників за кермом. Планувалося їх призначати товстосумам, які невідчутно для кишені можуть дозволити собі сплатити штраф, приміром, за перевищення швидкості. Та чи доводилося вам чути про те, щоб хтось із олігархів фарбував каруселі у двориках чи прибирав у парку? Але й до середньостатистичних порушників норма про громадські роботи застосовується не надто суворо.
Ось яким досвідом ділиться на одному із автомобільних сайтів водій, котрий назвався Редуктором. Стиль автора збережено.
«Восени мене «упіймали» за кермом після трьох літрів пива. На місці розібрати не вийшло. Присудили 50 годин виправних робіт. Прибирання листя. Зашарився поглибше у парк. Стидно було, брехати не буду. Але завдяки своєму робочому графіку — доба через три — швидко «строк» відмотав. За законом в день можна не більше чотирьох годин працювати, а я «гнав» по вісім, домовившись «по-братськи» з бригадиром».
Схоже, що здобутий досвід спонукає цього водія надалі не зловживати алкоголем за кермом?
Лікнеп
У своїй розповіді водій вжив сполучення «виправні роботи», хоча працював він вочевидь на громадських.
Виправні роботи — один із видів основних покарань, яке обмежує право засудженого на зміну місця роботи, просування по службі, позбавляє частини заробітної плати. Засуджений відбуває таке покарання тільки за місцем роботи. У дохід держави за вироком суду відраховується щомісячно із суми заробітку засудженого від десяти до двадцяти відсотків.
Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безплатних суспільно-корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Введення громадських робіт за певні види правопорушень, на думку законотворців, нині нам вкрай необхідне. Адже більшість штрафів вражають своєю мізерністю. Вони й державну скарбничку не особливо поповнюють і з основною своєю виховною функцією не справляються. Вітають збільшення «громадських працівників» і представники власне влади на місцях. А надто на селі. Адже тут роботи з благоустрою не менше, а штатних працівників нема. Самі селяни охоче дбають про власні обійстя, але про те, щоб викосити задарма траву при дорозі або пофарбувати лавочки біля клубу, говорити не доводиться. Тож «роботящі правопорушники» тут на вагу золота.
У Кабінеті Міністрів сподіваються, що доповнення переліків покарань за дрібне хуліганство, насилля в сім’ї та розпивання алкогольних напоїв громадськими роботами «сприятиме запобіганню вчинення нових правопорушень і підвищенню рівня правової культури громадян, зміцненню законності та вихованню громадян у дусі безумовного і неухильного дотримання вимог чинного законодавства». Цю ідею назвали слушною і у головному науково-експертному управлінні апарату Верховної Ради.
Законопроект експерти пропонують об’єднати з документом, поданим за підписом Ярослава Сухого, і взяти його за основу. Незважаючи на те, що нині в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на розгляді близько трьох сотень документів — у цьому плані він беззаперечний «лідер» серед парламентських комітетів — зміни до Кодексу про адміністративні порушення тут готують за пришвидшеними темпами і планують уже у вересні подати його на розгляд народним депутатам. Було б непогано, якби у процесі підготовки документа законотворці передбачили й процедури, завдяки яким правопорушники справді відробляли б призначені їм громадські роботи, а не відкуплялися від них, підживлюючи і так процвітаючу корупцію.
