Поштовики, як і поліграфісти, — найближчі партнери газетярів. І якщо друкарі кожного видання перебувають переважно в одному місті, «Голосу України», зокрема, — в Києві, то зв’язківці підтримують нас у тисячах населених пунктів. Не є винятком і Волинь.
Пригадую, як декілька років тому у крайній хаті найвіддаленішого волинського села Сваловичі, що розташоване на злитті рік Прип’яті та Стиру у Любешівському районі, побачив у старенької жінки-одиначки підшивку «Голосу України». Як з’ясувалося, читає і збирає вона нашу газету не один рік. А приносить її у цей дивовижний закуточок поліського краю листоноша. Ні літня спека, ні осіння сльота, ні лютий мороз не можуть зупинити її на шляху до нашої читачки. А в Сваловичах усього півсотні жителів!
Волинський край унікальний. Розпочате Столипіним і продовжене в 1920—1930 роках польською владою переселення на хутори породило тут дивну систему населених пунктів. Хуторів залишилось небагато, але ця система ще зовсім не вмерла: є села, де від обійстя до обійстя сотні метрів, а буває, що і цілий кілометр. Уявіть, як у такій ситуації доводиться листоношам! Село Ветли, наприклад, розтягнулося на цілих одинадцять кілометрів. Село Лаврів, хоч і в «столичному» Луцькому районі, але саме тут чи не найбільш відчутні залишки хутірної системи. Вулиця від вулиці, хата від хати — це цілий світ, розтягнутий на багато кілометрів в усі боки: схід, захід, південь, північ. Здається, куди не поїдеш, всюди Лаврів. Уявляю, як доводиться тут листоношам, особливо після дощу по розкислому чорнозему добиратися до наших передплатників. Погода така, що на вулицю виходити не хочеться, аж тут у двері стук-стук: «Добридень, візьміть газетку. А може, ліків вам потрібно купити?..» Кілька хвилин передиху, щоб перемовитись з господарями, сумку на плечі — і знову в дорогу.
Пишу про це так багато, бо хочу, щоб читачі відчули, як нелегко працюється волинським листоношам, особливо сільським. Та попри все це поштовики на Волині перебувають на перших ролях. За доходами на одного працюючого вони — на першому місці в державі, за обсягами чистого прибутку поступилися лише столичним колегам і поштовикам Харківської області (і це в регіоні з населенням мільйон 40 тисяч чоловік. — Авт.), за кількістю передплачених на одного жителя періодичних видань посіли одне з чільних місць у країні, і так за багатьма іншими показниками.
— Наші листоноші окрім всього ще й свого роду соціальні працівники, — розповідає виконувач обов’язків директора Волинської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Олег Гавришків. — Окрім газет і кореспонденції, вони приносять людям, за їх побажанням, ліки, товари повсякденного вжитку, поповнюють рахунки мобільних телефонів. Я вже не кажу про те, що 70,2 відсотка пенсіонерів області обслуговуємо ми. Десятки послуг надаються у поштових відділеннях: це і продаж залізничних квитків, і оплата комунальних послуг, і поповнення мобільних рахунків. Та найголовнішою для нас була і залишається — передплата періодичних видань. Саме вона забезпечує нам прогнозовані довготермінові доходи, дає можливість підтримувати контакти із споживачами поштових послуг. Зважаючи на це, ми в жодному районі не скоротили посади інструкторів з передплати. Нам приємно підтримувати контакти з редакціями, бути їхніми партнерами. Добрі ділові стосунки у нас налагоджені і з парламентською газетою «Голос України».
Навзаєм скажемо, що і колектив «Голосу України» з повагою ставиться до поштовиків Лесиного краю. Ось і минулого тижня редакція передала їм через директора підприємства Олега Гавришківа набір сучасної комп’ютерної техніки (на знімку). Редакція бажає усім працівникам поштового зв’язку області міцного здоров’я, оптимізму і наснаги в їхній нелегкій праці. Спасибі вам, невтомні листоноші, за намотані вами кілометри, за ті тепло і радість, що ви приносите в домівки. Як і раніше, ви бажані гості в кожній волинській оселі.
Волинська область.
Пам’ятник волинській листоноші, що стоїть на подвір’ї Луцького поштамту.
Операційний зал поштового відділення №25 у Луцьку.
Фото автора та Юрія ПЕРЕБАЄВА.
Довідково
Послуги в області надають поштамт Волинської дирекції, чотири центри поштового зв’язку, 398 сільських, 63 міські відділення, 7 пересувних об’єктів поштового зв’язку. Вони обслуговують мешканців 1087 населених пунктів, зокрема 1054 — сільських.
