Те, що у владі називають вимушеним кроком, для пересічних українців може стати справжнім тестом на виживання. «Приміром, коли утричі зростуть ціни на газ, автоматично удвічі збільшаться тарифи на опалення. І уже наступного опалювального сезону, приміром, кияни, чиї будинки не обладнані приладами обліку, сплачуватимуть замість 9,22 грн. — майже 18,5 грн. з квадратного метра», — рахує Олексій Кучеренко, колишній міністр ЖКГ, голова всеукраїнської Спілки власників житла. Як результат, тільки за опалення однокімнатної квартири у столиці доведеться викладати близько 700 грн., двокімнатної — понад 1 тисячу гривень. Загальні видатки на «комуналку» в середньому становитимуть 1200 грн. та 2500 грн. відповідно, — порахував Юрій Гаврилечко, експерт «Фонду громадської безпеки».
До того, що тарифний тягар може стати заважким для багатьох громадян, готується і влада. «З квітня також введемо систему субсидій. За нашими оцінками, їх отримуватиме дві третини населення», — заявив у тому ж інтерв’ю міністр Демчишин. Експерти такими планами урядовців шоковані. «Я спеціально перегорнув масу літератури, але так і не знайшов прикладу у світі, де б дві третини населення отримували субсидії. Субсидії — це, звичайно, непогана справа, це цивілізований механізм допомоги держави малозабезпеченим громадянам. Але якщо дві третини населення визнають себе такими, що не можуть без допомоги держави себе утримувати, то це глобальна проблема, революційна ситуація», — каже пан Кучеренко. Парадокс полягає у тому, що більшість фахівців все ж таки зізнаються: подальшого зростання тарифів не уникнути. Та, аби цей процес не викликав спротиву населення, експерти закликають владу нарешті взятися за втілення у життя ключових реформ — антимонопольного регулювання економіки України і регулювання природних монополій. І закінчитися ці зміни повинні тим, що у більшості українців зникне питання «тарифи на житлово-комунальні послуги є чесними чи ні?».
Та перспектива цих перетворень ще навіть не замайоріла на горизонті. «Але якщо ми вже виходимо із того, що підвищення неминуче, то існує кілька умов, які допоможуть виживати у цій скрутній ситуації. 
Моя порада населенню: вимогою номер один усіх споживачів до своєї влади на місцях, підприємств теплокомуненерго і до національного регулятора має стати пункт — компанія, яка хоче продавати тепло, повинна протягом 2015-го оснастити 100% багатоквартирних будинків приладами обліку. 
Крапка. І не вірте тим, хто каже, що ви повинні самотужки у будинках ставити лічильники. Це казка, яку тривалі роки використовували монополісти, аби не встановлювати прилади обліку», — переконує Олексій Кучеренко. Що це дасть? Можливість хоча б мінімального контролю монополістів зі сторони населення та невеликої економії коштів. Адже зараз у столиці, приміром, мешканці будинків, обладнаних лічильниками тепла, платять у середньому на 30-40% менше, ніж кияни, які живуть у подібних будівлях, але без приладів обліку.