Якість підготовки фахівців є найважливішою ознакою, що характеризує в сучасному світі конкурентоспроможність вузів на ринку освітніх послуг. Однак підвищення якості освіти нерозривно пов’язано з ефективним управлінням освітнім процесом та наявними ресурсами навчального закладу. Харківський національний економічний університет — один із небагатьох вітчизняних вузів, де планка знань і вимог до студентів піднята на таку висоту, яка забезпечує їм успішне працевлаштування не лише в Україні, а й в інших економічно розвинених країнах світу.
Про те, як здобувається міжнародний авторитет на світовому ринку знань, розмова з ректором ХНЕУ, академіком Академії економічних наук, доктором економічних наук, професором Володимиром Пономаренком.
Системність та інновації
— Володимире Степановичу, в основі розвитку університету — ставка на ефективну систему: «маркетинг — інновації». Ви свідомо пішли шляхом Д. Траути, який стверджує, що саме маркетинг та інновації приносять прибуток, а все решта — лише витрати?
— У своїй діяльності ми робимо ставку передусім на успішні стратегії, розроблені як фахівцями світового рівня, так і нашими науковцями. Головне — наукова обґрунтованість і практична спроможність будь-якого ноу-хау, оскільки, наш університет — вищий економічний навчальний заклад і ми апріорі не можемо в теорії викладати одне, а на практиці здійснювати інше. Все, чого ми навчаємо студентів у галузі менеджменту, маркетингу, фінансів, обліку, логістики, інформаційних технологій тощо, повинно негайно підтверджуватися на практиці, і найзручніший майданчик для цього — наш університет. Понад 300 компаній, що мають як мінімум національні бренди, співпрацюють з нашим університетом, нашими студентами, надаючи їм можливість «відчути» ринок, реалізувати свій міні-проект або побачити спроможність власної ідеї.
— Чи можна говорити про те, що використання системного підходу при управлінні вищим навчальним закладом несе в собі ідею підготовки фахівців не так для сьогоднішнього, як для завтрашнього дня України?
— Безперечно. Я хотів би наголосити, що формування потреби у фахівцях необхідного профілю повинно корегуватися, виходячи із стратегічних очікувань суспільного розвитку. У зв’язку з цим актуальнішим стає питання стратегії розвитку вузу. Націленість на кінцевий результат, формування у студента професійних та особистих компетенцій, які забезпечували б потребу в ньому на ринку праці — ключове стратегічне завдання розвитку університету. Ми ставимо перед собою завдання формування компетентного фахівця, який не лише володіє необхідною кількістю знань, а й здатен ефективно їх використовувати у професійній діяльності та соціальній практиці і, більше того, здатен створювати нові знання.
— Отже, що таке стратегія розвитку ХНЕУ?
— Стратегічною метою розвитку Харківського національного економічного університету є підвищення якості підготовки фахівців до такого рівня, який забезпечить їм можливість знайти роботу за фахом в умовах формування суспільства, заснованого на економічних засадах. Цій ідеї підпорядковано навчальні плани та програми, залучення практикуючих фахівців, організація численних проектів, спрямованих на реалізацію теоретичних знань студентами в умовах реальної ринкової дійсності.
Чому обирають ХНЕУ?
— Володимире Степановичу, найрізноманітніші методологічні ноу-хау все одно так чи інакше трансформуються в просте запитання: в чому ж привабливість і переваги університету з точки зору ректора?
— Скажу без зайвої скромності: наш університет справді популярний. Просте підтвердження того — досить високий конкурс практично на всіх спеціальностях: від трьох до десяти осіб на місце. І цей показник стабільний, з року в рік він практично не змінюється. Крім того, кількість студентів, що вчаться за контрактом, не зменшується протягом останніх років. Упевнений, що такий стан справ — це результат системи чинників. Серед них я б виділив деякі принципово важливі: широка можливість вибору абітурієнтами спеціальностей, а студентами — спеціалізації, високий рівень якості підготовки фахівців, орієнтація на формування професійної компетенції, впровадження інноваційних методів, інтеграція університету в світовий освітній простір, постійне зміцнення матеріально-технічної бази університету, цікаве і багатогранне студентське життя. Ми ведемо підготовку з понад двадцяти спеціальностей. Це практично всі ключові спеціальності у таких напрямах, як економіка, менеджмент, комп’ютерні науки, а також видавнича справа, туризм.
Що стосується студентів, то практично на всіх кафедрах вони можуть вибрати більш вузький напрям здобування освіти й надалі вже спеціалізуватися в цьому сегменті. З точки зору ринкового попиту, це має безперечний плюс.
Крім того, ми усвідомлюємо, що дуже важливо готувати фахівців не із загальним баченням проблем, а конкретно для кожної галузі. І тут вирішальну роль відіграє створення програм, які враховують проблеми, що мають місце в галузях та на підприємствах. Нам важливо, і ми це практикуємо, щоб фахівці підприємств брали участь і в виборі дисциплін для навчального плану, і в формуванні їх змісту.
Якщо казати про перспективи, то в недалекому майбутньому на ринку праці в особливій ціні будуть економісти і менеджери із знанням нових технологій виробництва. Адже інноваційна економіка, про яку ми так довго говоримо, вже входить у наше життя. Багато підприємств, які використовують старі технології, потроху зникають і настає час серйозних інноваційних розробок та їх впровадження в життя. Водночас збільшуватиметься потреба у кваліфікованих інженерах, проте не зменшуватиметься й цінність економістів, фінансистів, аудиторів, бухгалтерів із знанням технологій. Хоч ми і кажемо, що в нас нині надлишок цих фахівців, але я вважаю, що в нас є надлишок недостатньо підготовлених фахівців, а добре підготовлені завжди будуть у ціні.
Навчальний процес і реальна економіка
— І все-таки на першому плані завжди був і залишається викладач.
— Безумовно. Сьогодні навчальний процес, наукову й організаційну діяльність університету забезпечують понад 600 викладачів, у тому числі 50 докторів наук, професорів, академіків галузевих академій наук і понад 400 кандидатів наук, доцентів. Фахівці Харківського національного економічного університету постійно беруть участь у виконанні національних, регіональних і корпоративних програм та проектів з питань управління економікою, антимонопольного регулювання й розвитку конкуренції, конверсії, розвитку окремих галузей промисловості, оподаткування, екологічній безпеці і таке інше. В навчальному процесі ми використовуємо переважно власні навчальні посібники і підручники, яких протягом року випускаємо 100—150 найменувань. Це — по-перше.
По-друге, наші навчальні плани та програми укладаються таким чином, щоб, окрім теоретичної підготовки, якою традиційно славиться вітчизняна вища школа, велика увага приділялася формуванню професійних компетенцій. Практична спрямованість навчального процесу сьогодні — серед наших найважливіших пріоритетів. Нинішнє керівництво університету прагне всіляко мотивувати своїх викладачів, щоб вони мали досвід постійної роботи в реальному бізнес-середовищі. Ми залучаємо відомих фахівців-практиків і для читання окремих лекцій, і для викладання спецкурсів. У нашому університеті проводять професійні конкурси, в тому числі всеукраїнські, які, до речі, збирають не менше учасників, ніж популярні в студентському середовищі КВК і «Міс університет».
Третій важливий момент, на який хотів би звернути увагу, — наша бібліотека. 10 читальних залів, 13 книгосховищ, 460 місць для одночасних занять. Її фонд — понад 720 тисяч екземплярів: наукові, методичні, періодичні та інші видання. Електронний каталог містить майже 100 тисяч записів. Бібліотека надає відкритий доступ до мережі Інтернет. Практично 12 тисяч читачів бібліотеки мають усі умови для здобуття необхідної інформації.
І, нарешті, матеріально-технічна база. Хто бував у нашому університеті, бачив добре відремонтовані аудиторії, сучасні меблі, високий рівень комп’ютеризації. У нас відмінні умови для заняття спортом, у розпорядженні студентів сучасний спорткомплекс і дві чудові спортивні зали. Сьогодні маємо на балансі вісім студентських гуртожитків. Щороку вкладаємо понад 5 мільйонів гривень лише в їх ремонт та модернізацію.
Інтеграція у світовий освітній простір
— Інтеграція університету в світовий освітній простір — особлива сторінка ХНЕУ. Чи не так, Володимире Степановичу?
— З гордістю хочу сказати, що Харківський національний економічний університет є одним із 20 вітчизняних вищих навчальних закладів, які приєдналися до Великої хартії університетів світу (вона, як відомо, об’єднує 500 кращих вищих навчальних закладів світу). Крім того, наш університет прийнято до Європейської асоціації університетів на правах повноправного членства та асоціації франкофонських університетів. У ХНЕУ відкрито Інформаційний центр Європейського Союзу та створено представництво Світового банку. Ми постійно розширюємо свої міжнародні зв’язки. Сьогодні діють дві програми подвійних дипломів — з Ліонським університетом імені Люмьєра (Франція) і Віденським технічним університетом (Австрія), тобто наші студенти отримують поряд із нашими магістерськими дипломами ще й дипломи цих університетів. Підписано також аналогічні договори з університетом Масарика (Брно, Чехія) та університетом Манітобо (Вінніпег, Канада). Й інтерес до нашого вузу різноманітних міжнародних інституцій постійно зростає.
Передусім це візит делегації Світового банку. Ми провели низку корисних зустрічей і консультацій, підписали важливі угоди, представники делегації відвідали Центр інноваційних знань Світового банку, який діє на базі нашого університету, а керівник делегації, директор Світового банку у справах України, Білорусі і Молдови Мартін Райзер прочитав лекцію для наших студентів на тему: «Україна після кризи: довгострокові виклики для розвитку країни».
Буквально через декілька днів ми зустрічали делегацію університету імені Т. Масарика із Брно (Чехія). На зустрічі було підкреслено, що для України дуже важливим є дослідження досвіду розвитку та діяльності демократичних інститутів у сусідніх східноєвропейських країнах, зокрема в Чехії. Це особливо актуально в межах реалізації проголошеного Президентом України зовнішньополітичного курсу країни на європейську інтеграцію і перспектив вступу України до Євросоюзу. Тому реалізація цього та майбутніх проектів допоможе утвердженню в Україні принципів демократії та розвитку громадянського суспільства. На засіданні вченої ради нашого університету, що відбулося в період візиту делегації, було присвоєно ректорові університету імені Т. Масарика Петру Фіалі звання почесного професора Харківського національного економічного університету. Також хотілося б відзначити, що у складі чеської делегації був директор Інституту політики та культури Центру розвитку демократії та культури Франтішек Мікш, який прочитав завершальну лекцію для учасників річного курсу Освітнього інституту розвитку демократії і цивільного суспільства (діє на базі ХНЕУ. — Авт.) та вручив сертифікати чеського університету учасникам проекту — студентам, викладачам, аспірантам.
Студентське життя
— Ви казали, що студентське життя університету багате на події. Розкажіть про них.
— Звичайно, не навчанням єдиним живе сьогоднішній студент. Час нині непростий, захопити молодь доволі непросто. Але ми прагнемо створити такі умови, за яких молоді люди самі мали б можливість проявляти ініціативу. У ХНЕУ активно працюють молодіжна і профспілкові організації, молодіжний центр. У нас є чудові технічні можливості для творчої самореалізації студентів і організації різних заходів, а вони в нашому університеті проводяться постійно. Це і фестивалі «Дебют», «Студентська весна», і КВК, і свято краси «Міс університет», і День молоді, звичайно, «День студента» та багато інших. Не байдужі наші студенти і до патріотичних свят: День захисника Вітчизни, День Перемоги, «Шевченківські вечори». Цікаві і красиві постановки розкривають у них нові здібності та таланти. Знаєте, буває так, що вирушаю з університету після дев’ятої години вечора, а музика і спів все ще доносяться з актової зали. І на душі стає тепліше від того, що молоді, красиві і талановиті люди не з пляшкою пива проводять своє дозвілля, а захоплені чудовою і корисною справою. А допомагають їм у цьому професійні педагоги з танців, вокалу, модельної справи.