Без посередників зможуть продавати селяни свою продукцію, худобу і птицю на новому ярмарку — за кілька кілометрів від Вінниці, поруч з автотрасою на Хмельницький. Ярмарок, відкриття якого заплановано на 1 серпня ц. р., буде постійно діючим.
— Не перекупники торгуватимуть тут, а ті, хто сам вирощує продукцію на своїй землі, саме цим Якушинецький ярмарок відрізнятиметься від інших ринків, — каже Анатолій Борисович, представник власника земельної ділянки, виділеної під ярмаркові площі. — Тут все продаватимуть з перших рук. Тому й дешевше. Бо у Вінниці на ринках дядькову свиню чи городину та інший товар продають з третіх, а то й четвертих рук. І кожен робить свою націнку. Селянам дуже прикро, що їхня продукція через те коштує утридорога, а зиск від неї мають не вони, а перекупники.
— Про такі ярмарки держава мусила подумати ще тоді, коли наділяла селянам земельні паї, — продовжує співрозмовник. — Ті власники земельних паїв, з ким довелося розмовляти, обома руками підтримують створення для них таких умов продажу продукції.
Ярмарок працюватиме протягом усіх днів тижня, крім понеділка.
Нехай росте трава
Ярмаркові площі розташували на території колишнього якушинецького колгоспу. Тривалий час земля тут гуляла. Торік почали облаштовувати територію. Насамперед демонтували силосні й жомові ями. Прибрали бетонні плити, вирівняли територію. Замість асфальту її вкрили щебенем.
— На нашу думку, краще зберегти сільський колорит, ніж дихати асфальтом, — каже Анатолій Борисович. — Нехай росте травичка, як у селі. Подбали, щоб була вода, проклали новий водопровід, протягли лінію електропередач, з часом обладнаємо літні душові для продавців. Є тут також вагова. Обладнано лабораторію. Ми не ставили за мету зробити торговельні ряди такими, як на ринку «Урожай» чи «Муніципальному» у Вінниці. Не в тім суть. Головне завдання — надати торговельні місця.
І худобу продаватимуть
На території нового ярмарку зберегли приміщення колишніх корівників і свинарників. Як пояснив співрозмовник, їх не будуть демонтувати. Навпаки — відремонтують. Бо торгуватимуть на ринку ще й худобою та свійською птицею.
— Хто не встигне продати своїх тварин протягом дня, зможе залишити їх у приміщеннях колишніх корівників чи свинарників, —продовжує Анатолій Борисович. — Я не знаю, чи ще десь є в області місця для торгівлі худобою. Якщо і є, то точно не з такими умовами, які створюємо для продавців і покупців на ринку в Якушинцях.
До нової справи в Якушинцях придивляється фермер з Голландії на ім’я Мішель.
У Голландії це теж проблема
— Гут! — каже пан Мішель. — Ярмарок в Якушинцях буде дуже вигідним для дрібних виробників. У нас так само проблема продати вирощене. Фермери переважно укладають договори з великими супермаркетами чи переробними підприємствами. Стояти на ринку у фермера нема часу. У вас ситуація дещо інша, багато дрібних виробників продукції. Вони самі мають її продавати. Такий ярмарок — гарне місце для цього.
Пан Мішель давно займається свинарством. «Коли мені було одинадцять років, свиноматка привела одинадцять поросят, — згадує іноземний гість. — Свиноматка здохла. Я взявся виходити потомство. По декілька разів на ніч прокидався, щоб доглядати малих поросят. Всіх до одного виходив. Відтоді це моя постійна справа».
Голландець працює за новими технологіями. Каже, все настільки комп’ютеризовано, що один оператор доглядає десь тисячу голів свиней. На його фермах середньодобові прирости ваги — 800 грамів. Пан Мішель вважає, що у нас ще не готові до високих технологій у тваринництві. Каже, що в українців інше мислення. Вони можуть бездумно виконувати роботу. Наприклад, переноситимуть з місця на місце, умовно кажучи, камінець і отримувати за це копійки. Робота має приносити зиск, наголошує співрозмовник. Тільки тоді варто працювати. Інакше це марна трата часу й сил. Дуже не подобається йому наша безвідповідальність. Пан Мішель навів приклад. Він під час підготовки тваринницького приміщення доручив зацементувати територію і встановити двері. «В кінці дня повернувся, щоб прийняти роботу, а мені почали пояснювати, що двері в цьому місці не можуть стояти! А все тому, що зробили будівельники не за проектом, а... по-своєму. Хоч я дуже просив перед початком роботи не відступати від запланованого, вони зробили, як простіше, а потім...»
Не конкуренти, а партнери
Серед місць торгівлі будуть і такі, про які зазначено — «Продаж рослин і саджанців з прикопкою».
— Щоб продавці не турбувались, що зів’яне розсада чи саджанці дерев, ми виділили для цього спеціальну ділянку, де їх прикопуватимуть, — пояснює Анатолій Борисович. — Це дуже зручно і продавцям, і покупцям — вони будуть певні, що купують рослину, яка приживеться.
Кожен продавець зможе залишити інформацію про свій товар. «Коли є така база даних, навіть за відсутності продавця на ярмарку, інформація працюватиме на нього, — каже Анатолій Борисович. — Якщо вона зацікавить покупця, той зможе зв’язатися з продавцем. Й домовитися, щоб товар не везти на ярмарок, а продати прямо з плантації».
Організатори нової справи не бояться конкурентів. Кажуть, для перекупників новий ринок також зручний. Бо тут можна буде придбати товар з перших рук. Відповідно, робити меншу націнку, а значить, швидше продати. Адже на ринках перекуповують одне в одного по декілька разів.
Одночасно мають намір залучити продавців, які торгують товарами, необхідними для села і селян.
До кінця року сільрада не стягуватиме ринкового збору, повідомив сільський голова Якушинець Василь Катілов.
Вінницька область.
