Член Міжнародної організації рибальського спорту вінничанин Любомир Михальський на нещодавніх міжнародних змаганнях у Румунії витягнув коропа вагою 21,5 кілограма. А перед тим в Угорщині йому попалася ще більша риба — короп потягнув на 21 кілограм 680 грамів.

Любомир Михальський створив у Вінниці рибальський клуб любителів коропа

Про найрозумнішу і найспритнішу з-поміж риб — коропа — Любомир Михальський може розповідати довго й цікаво. Мова не про рибальські побрехеньки. Пан Любомир справді дуже багато знає саме про цю рибу. За його словами, короп ніколи не потрапить у сітку. Вміє добре маскуватися — може заритися в намул на глибину до двох метрів. У нього відсутній шлунок і він позбавлений нюху, зате чутливо реагує на кислотність води.

Риболовлею пан Любомир захопився не так давно. Трохи більше чотирьох років тому чи не вперше закинув вудочку на озері у Петрику, що за двадцять кілометрів від Вінниці. Спочатку це було його хобі. А коли основний бізнес (чоловік займався будівництвом) занепав, бізнесом стало захоплення риболовлею. Він створив у Вінниці рибальський клуб любителів коропа «Одіссей». Відкрив магазин рибальського начиння, у ньому більше тисячі найменувань предметів для риболовлі.

— Я не знаю, в якому місті є ще такий магазин, — каже співрозмовник. — Зате мені достеменно відомо, що в ньому скуповуються рибалки-професіонали навіть з Києва.

«Для мене основний принцип риболовлі: спіймав рибу — відпусти»

Протягом року Любомир Михальський виступав за команду любителів коропа з Угорщини. Це дало можливість спілкуватися з рибалками з Європи.

— Найбільше клубів любителів коропа в Англії, — каже пан Любомир. — Саме англійці є законодавцями такої моди. Вона набуває дедалі більшої популярності в європейських країнах. Наші сусіди з Румунії пішли далеко вперед у цій справі. Вони зуміли пристосувати одну з найбільших своїх водойм — озеро Радута — для спортивного рибальства. Створили відповідну інфраструктуру. З Дунаю завезли рибу. Тепер до них приїздять рибалки з багатьох країн. На цьому озері проводять багато міжнародних змагань. До речі, тут на мою вудочку клюнув згаданий вище короп, що важив 21,5 кілограма. Від спортивного рибальства румуни мають великі надходження у бюджет. Тому й стараються...

Мрія мого співрозмовника — створити в нашій області схожу водойму. Щоб до нас також приїздили з різних міст і навіть країн ті, хто захоплюється риболовлею. Поки що це тільки віддалена перспектива. Тим часом пан Любомир не сидить склавши руки. Намагається навчити розумно ловити рибу. Головне при цьому дотримуватися правила, яке утвердилось в Європі. Воно звучить так: «Спіймав рибу — відпусти».

— Коли я кажу про це нашим рибалкам, на мене дивляться як на ненормального, — каже співрозмовник. — Але ж це правда. Велику рибу відпускають, бо вона дає потомство. Для харчування треба розводити рибу в спеціальних рибгоспах. Як це було колись. А в природних водоймах вона повинна жити.

Звичною справою для керівника клубу стало проведення майстер-класів. Браконьєри також приходять на такі заняття. «Їх видно одразу, — усміхається співрозмовник. — Запитують, чи можна ловити коропа одразу на три гачки. Кажу, стільки риби одночасно ніколи не клюне. Бо короп риба дуже обережна. А коли будете тягнути одного, то два інші гачки можуть зачепитися за що-небудь, і втратите навіть те, що спіймали.

Я можу вудочкою за сім-вісім днів виловити всю рибу в сільському ставку. Але цього не роблю. Бо водойма без риби — це не що інше, як велика калюжа». За словами пана Любомира, рибу винищують безжально. Багато нашої риби продають на рибному ринку в Летичеві. Про відтворення мало хто піклується. Незважаючи на це, в деяких водоймах залишилися особини, гідні здивування.

Водолази бачили у Дністрі коропавеличиною у зріст людини

— Років двадцять тому рибалки й гадки не мали про те, що бувають коропи вагою більше 15—20 кілограмів, — каже пан Михальський. — Це тому, що не знали, як правильно ловити. Нещодавній рекорд — короп вагою 45 кілограмів. Його спіймали у Франції.

Михальському розповідали водолази, що бачили щось подібне у нас у Дністрі. Якщо точніше, у водосховищі біля села Скалопіль Чернівецького району Вінницької області. «Водолази розповідали, що одного разу вони шукали у воді потопельника, — продовжує пан Любомир. — Тоді їм довелося зіткнутися з рибиною у свій зріст. Коропа важко сплутати з іншими «мешканцями» водойм. Я після того подався у Скалопіль. Але вдача обійшла стороною. Не спіймав тієї риби, про яку говорили водолази».

Приманку для риби готують у... магазині в присутності рибалки

У згаданому магазині можна придбати абсолютно все, що необхідно для риболовлі. Водночас покупцям пропонують в їхній присутності приготувати приманку. «На приготовані нами бойки, так називають приманку, ловлять у багатьох містах, — каже пан Любомир. — Головне — визначити кислотність води у водоймі, а тоді відповідно до неї підготувати приманку. Завдання в тому, щоб обдурити рибу, щоб вона повірила, що це не наживка, а щось з природного середовища. Взагалі індустрія для рибальства зараз добре розвинена. Не в нас — за кордоном. Гачки покривають тефлоном або ще іншим покриттям, щоб їх не було видно. Волосінь роблять такою, що її не відрізниш від води...»

Є в магазині навіть лікувальні препарати для риби. Для чого? На міжнародних змаганнях вони входять у комплект обов’язкових предметів. «Якщо рибалка травмував рибу, має спершу обробити рану препаратом, а вже тоді відпускати у воду. Я звернув увагу, що спіймана мною у Румунії велика рибина уже попадалася комусь із рибалок. Так кажу, бо бачив слід на її губі. Звичайно, я її теж відпустив...»

На знімку: Любомир Михальський вдруге спіймав рибину вагою понад 21 кілограм. Цього разу — на озері Радута в Румунії.

Фото надано Любомиром Михальським.