Машиніст підйому єнакієвської шахти «Юнком» Марина Радіна востаннє отримувала зарплату 4 квітня. «З того часу ходжу на роботу «за спасибі», — каже робітниця. — Сподіваємося, ось-ось гроші дадуть, може, завтра, а може, наприкінці тижня. Живемо на зарплату чоловіка. Він працює на іншому підприємстві, отримує дві тисячі гривень. У нас двоє доньок, 16 і 6 років. Так і живемо вчотирьох на одну зарплату». Марина зізналася, що за останні чотири місяці родина перестала купувати м’ясні продукти взагалі, а витрати на харчування урізала рівно вполовину. «Були у відпустці, але нікуди, звичайно, не поїхали. Тут хоча би прогодуватися і заплатити за комунальні послуги. Адже наша держава не визнає наших труднощів: за світло, за воду — гроші давай вчасно. У нашому колективі багато робітників із дітьми. Виживають, як можуть».

Голова профспілкової організації шахти Микола Квач перераховує способи виживання без зарплати: «Хтось живе на зарплату чоловіка чи дружини. Хтось — на пенсію батьків чи бабусь-дідусів. Усі, без винятку, позичають гроші. Деякі напозичалися вже на дво-тримісячну зарплату. Тобто якщо навіть і отримають гроші, то віддадуть борги — і знову без зарплати сидітимуть». Ми розмовляли із профспілковим активістом за дві години до загальних зборів колективів двох шахт — «Юнком» і «Червоний Профінтерн». Гірники мали визначатися із подальшими діями у разі невиплати зарплати. Розмова була прямолінійною та емоційною. «Ось вам моя дитина, годуйте її самі!» — спересердя вигукнула у бік «начальства» одна з жінок. «Начальство» спілкувалося із гірниками телефоном. Із керівників «Укрвуглеторфреструктуризації» ніхто не наважився вийти до людей.
Як повідомив голова об’єднаної первинної профспілкової організації шахт, які ліквідуються, Єнакієвого Євген Астанін, у неділю на шахті «Червоний Профінтерн» ледь не стався стихійний страйк: машиністи водовідливної установки відмовилися спускатися під землю і продовжувати відкачувати воду. Робітники висунули вимогу повного погашення заборгованості з зарплати. Грошей тут не видавали чотири місяці. «Керівництву підприємства ледь вдалося переконати гірників не зупиняти насоси до вечора понеділка, — розповів профспілковий лідер. Зупинення водовідливу загрожувало б затопленням виробок діючих шахт та житлових масивів. Тому на зборах гірники єнакієвських закритих шахт прийняли рішення розпочати у вівторок акцію протесту у формі невиїзду на-гора до повного погашення боргів.
Аналогічні настрої панували і на шахті «Новогродівська № 2» у Новогродівці. Півтора тижні тому гірникам повідомили, що уряд погасить заборгованість з зарплати за два місяці за рахунок Стабілізаційного фонду держбюджету. Але кошти для погашення боргів у визначений термін так і не надійшли на рахунки державних підприємств «Горлівська дирекція із ліквідації шахт» та «Донецька дирекція із ліквідації шахт», які займаються закриттям вугільних підприємств. «Людям урвався терпець, вони просто жадають крові», — так образно змалювали ситуацію у профспілці. І лише в понеділок увечері на банківські картки гірників надійшов місячний заробіток. У вівторок шахтарі отримували зарплату ще за два місяці. І одразу віддавали борги, накопичені за цей час.
Однак конфлікт не вичерпано. Гірники вимагають відшкодування затримки та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у невиплаті зарплати. Красномовний факт навів Микола Квач: на шахті «Юнком» у червні та липні не знайшлося бажаючих купити профспілкові путівки на відпочинок на Азовське море. Раніше такі путівки були дефіцитом і діставалися кращим із кращих. Тепер гірник не може дозволити собі навіть пільговий відпочинок.
На знімку: шахта «Червоний Профінтерн» у Єнакієвому не працює, але продовжує відкачувати воду.
Фото автора.