Учора Голова Верховної Ради України Володимир Литвин мав зустріч з Предстоятелем Російської православної церкви, Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом. Вітаючи високого гостя в українському парламенті, В. Литвин наголосив, що візит Патріарха до України для Верховної Ради і для нього особисто — це велика честь, і цей візит має велике символічне значення особливо напередодні великого свята — річниці хрещення Київської
Русі. На думку глави парламенту, пасторський візит укріпляє віру народу, що сьогодні як ніколи потрібна.
В. Литвин відзначив, що уважно читає інтерв’ю та виступи Патріарха, у яких він завжди наголошує, що будь-яка дорога має вести до храму, до утвердження моральних чеснот. «Суспільство, держава і влада потрібні насамперед для того, щоб людина могла розкритися», — сказав В. Литвин. І зазначив, що повинні відбуватися дискусії на теми віри, церкви.
У свою чергу, Патріарх Кирило підкреслив, що для нього також є честю відвідати український парламент, бо це — місце, з яким пов’язані великі демократичні перетворення в політичному й суспільному житті України, саме тут приймаються закони, які визначають усе державне й суспільне життя. «Закон — це і є спроба створити модель на основі моральності», — зауважив він.
Коментуючи в інтерв’ю журналістам зустріч із Предстоятелем Російської православної церкви, Голова Верховної Ради підкреслив, що ця розмова не мала політичного характеру, обговорювалися загальнолюдські цінності та проблеми — важливість віри й духовності і для влади у процесі прийняття рішень, і для кожної людини, особливо молодої, яка лише вступає у життя і зустрічається з багатьма суперечностями і сумнівами. «Головне, щоб фундамент життя вибудовувався на тих засадах, які роблять людину людиною», — наголосив В. Литвин.
Журналісти поцікавилися в глави парламенту, чому він не завів Патріарха до сесійної зали й не попросив освятити її. На це В. Литвин відповів, що показати сесійну залу Патріархові Кирилу він не встиг через брак часу, а ідея освятити сесійну залу витала ще з 2002 року, коли в парламенті також вирували політичні пристрасті. Однак одні депутати були за, інші — категорично проти, а дехто запитував: а хто ж виконає цю високу місію, представник якої конфесії? І на цьому ідею було поховано, зазначив В. Литвин. Він також звернув увагу на те, що розкол у православній церкві призвів до зміцнення в Україні радикальних нетрадиційних вірувань. Водночас Голова Верховної Ради наголосив: «Проблема об’єднання церков і подолання розколу — це питання віруючих та ієрархів церков. Це не справа держави і влади».
Журналісти також поцікавилися долею нового закону про місцеві вибори, який Голова Верховної Ради вже подав на підпис Президенту, але глава держави ще не підписав цей документ. В. Литвин зауважив, що парламент не може скасувати прийнятий закон, але може внести зміни та доповнення до нього. І якщо Президент не підпише цей документ, постане питання — що далі? Адже якщо нова редакція закону про місцеві вибори не набере чинності, то з 2 серпня діятиме той закон, який Верховна Рада відмінила, ухваливши нову редакцію. Нині, за словами
В. Литвина, профільний парламентський комітет разом із Головним юридичним управління Верховної Ради і підрозділами адміністрації Президента уважно аналізують прийнятий закон. «Можливо, доведеться вносити уточнення технічно-юридичного характеру», — зауважив глава парламенту. Однак у цьому він не вбачає нічого надзвичайного, адже завжди під час виборчих кампаній виявляються вузькі місця закону, на які треба реагувати. «Головне, щоб не змінилася методологічна складова закону, — сказав В. Литвин. — Закон недосконалий, але всі дискусії точаться довкола одного — виборчої системи».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
