Нова сесія: час динамічних перетворень

Глава парламенту зазначив: два місяці роботи парламенту під час першої сесії були непростими, але вдалося сформувати коаліцію та уряд, ухвалити важливі рішення, які дозволили реагувати на обставини, що виникли в країні, питання оборони. «Нова сесія має стати сесією якісних змін, динамічних реформ, немає часу на розкачку, і маємо діяти негайно», — наголосив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради також окреслив основні завдання на нову сесію: конституційні зміни, реформи, на які очікує суспільство, скасування депутатської недоторканності, низка законів, які зміцнять обороноздатність держави, посилять боротьбу з корупцією, економічні реформи, оновлення виборчого законодавства. 

В. Гройсман побажав народним депутатам успіхів і щоб кожен день їхньої роботи був результативним та відкритим, публічним.

Після цього парламент розглянув низку законопроектів з оборонної тематики.

Ще декілька років тому ми не могли навіть уявити, що виникне потреба ухвалювати такий закон, але сьогодні його потреба назріла, — зауважив голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський, доповідаючи урядовий законопроект № 1535 про внесення змін у  статтю 9 Закону «Про оборону України» (щодо військовополонених та інтернованих в особливий період).

Перший заступник міністра оборони Іван Руснак відзначив: наразі на законодавчому рівні порядок поводження з полоненими не визначено, законопроектом пропонується Кабінету Міністрів відповідно до норм міжнародного права встановити порядок поводження з полоненими та інтернованими, їх охорони, харчування, забезпечення майном.

Під час обговорення депутати відзначали актуальність цього закону, оскільки зараз діємо в умовах без оголошення воєнного стану, утім все одно необхідно дотримуватися гарантування прав людини.

Верховна Рада ухвалила цей закон одразу в першому читанні та в цілому — 283 — «за».

Бійці Національної гвардії з перших днів воєнного конфлікту на Донбасі стояли на передовій і тепер перебувають на першій лінії оборони, приймають на себе удар озброєного до зубів ворога, — зауважив С. Пашинський, представляючи ще один урядовий законопроект оборонної тематики — про внесення змін до Закону № 1848 «Про національну гвардію України» в особливий період. Цим документом пропонується фактично перетворити підрозділи Нацгвардії на армійські частини, у тому числі й артилерійські та бронетанкові, та надати їм озброєння і техніку, визначити їх кількість.

Певні суперечки в депутатів викликало питання, хто призначатиме командувача Нацгвардії — парламент за поданням Президента, як нині, чи Президент, як головнокомандувач, за поданням міністра оборони.

Депутати висловили низку зауважень та пропозицій до законопроекту. Юлій Мамчур (БПП) зауважив: потребують узгодження питання чисельності Нацгвардії, кількості підрозділів. Сергій Соболєв («Батьківщина») висловив думку, що, можливо, назріло питання передати сили Нацгвардії до складу Збройних Сил України.

Заступник командувача Нацгвардії Микола Балан уточнив, що законом визначається штатна кількість військовослужбовців, врегульовується порядок використання вогнепальної зброї, залучення резервістів, охорони важливих державних та ядерних об’єктів, спеціальних вантажів. «Тепер Нацгвардія потрібна не тільки для охорони, а й для оборони», — сказав М. Балан. Зрештою, законопроект підтримано в першому читанні та в цілому — 269 — «за».

У першому читанні ухвалено законопроект № 1849 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, який посилює відповідальність за скоєння злочинів під час військової служби (військові злочини) — перевищення командирами повноважень щодо підлеглих та за ухилення від військового призову та мобілізації, а також визначає особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану, особливого періоду або в районі проведення антитерористичної операції). Таке рішення підтримали 240 депутатів. Автори законопроекту — народні депутати України Іван Вінник (БПП) та Сергій Пашинський («Народний фронт»). Профільному комітету доручено прискорити підготовку законопроекту до другого читання.

Під час обговорення пролунало багато застережень щодо норми, якою пропонується надати право командирам військових частин, навчальних закладів чи установ проводити слідчі дії для розслідування таких злочинів. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пропонував відхилити цю норму, прийняти закон лише за основу і доопрацювати до другого читання.

Законопроектом пропонується запровадити таку відповідальність за військові злочини: за перевищення військовою службовою особою дисциплінарної влади стосовно підлеглого (завдання побоїв чи вчинення іншого насильства) — позбавлення волі на строк до трьох років; у разі повторного скоєння такого діяння або щодо кількох осіб, що заподіяло легкі тілесні ушкодження, знущання або глумління над військовослужбовцем — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за такі діяння, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї або в разі спричинення тяжких наслідків, — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці — позбавлення волі на строк від восьми до 12 років.

У першому читанні прийнято урядовий проект закону № 1534 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо місця відкриття (263 — «за»).

Законопроект врегульовує права на оформлення спадщини громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та в місті Севастополь, зоні АТО або переселилися із зазначених територій.

Проектом передбачається встановити, що місцем відкриття спадщини має бути визнано не останнє місце проживання спадкодавця (як це передбачено чинною редакцією статті 1221 Цивільного Кодексу), а «місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів». Це дасть змогу нотаріусу завести спадкову справу, яка підлягатиме державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Окрім того, врегульовується порядок подання судової заяви про визнання спадщини відумерлою.

З другої спроби Верховна Рада 283-ма голосами ухвалила в першому читанні проект закону № 1660-Д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України. Під час першого голосування було 203 — «за» (за необхідних мінімум 226 голосів).

Свого часу на розгляд парламенту було внесено декілька альтернативних законопроектів — і глава парламенту доручив профільному комітету напрацювати разом із експертами єдиний узгоджений законопроект. Доповідач — Віктор Чумак — відзначив, що законопроект розроблено у відповідності до коаліційної угоди.

Голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв підкреслив: законопроект передбачає утворення нового органу, який «не матиме хвороб та вірусів від старої системи». Утім, за його словами, боротьбі з корупцією чиниться шалений тиск. Є. Соболєв відзначив три ключові ідеї законопроекту: заборона брати на роботу тих, хто вже «боровся» з корупцією, гідна зарплата працівникам Антикорупційного бюро та конфіскація незаконно нажитого майна. Комітет рекомендував ухвалити законопроект за основу та в цілому.

Під час обговорення основною суперечністю стало призначення керівника Антикорупційного бюро. Багато депутатів наполягали на тому, що парламент повинен впливати на це призначення, а законопроектом пропонується, щоб керівника АКБ призначав Президент України за поданням конкурсної комісії. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко переконував, що керівник Антикорупційного бюро має не призначатися Президентом, а бути незалежним. Сергій Власенко («Батьківщина») та Юрій Воропаєв (Опозиційний блок) висловили застереження, зокрема, щодо надвеликих повноважень для працівників Антикорупційного бюро, надання їм права конфісковувати майно «без суду і слідства» із порушенням прав людини.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман та координатор парламентської коаліції, лідер фракції Блоку Петра Порошенка закликали депутатів прийняти закон за основу та доопрацювати до другого читання порядок призначення голови антикорупційного бюро. Промовці закликали коаліцію до єдності. Головуючий оголосив 10-хвилинну перерву для консультацій лідерів фракцій. Після консультацій лідерів фракцій у кабінеті Голови Верховної Ради парламент все ж ухвалив законопроект за основу.