Народний депутат Роман Зварич під час прес-конференції в «Главкомі» заявив, що на його дружину та компанію «Українські національні інформаційні системи», яку вона очолює, «чиниться шалений тиск». 
За його словами, СБУ з квітня практично не виходить з офісів компанії його дружини. Ці дії Р. Зварич пов’язує з тим, що він очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради щодо рішення Стокгольмського арбітражного суду, розслідування фактів корупційної діяльності ЗАТ «РосУкрЕнерго», причетності до цього посадових осіб органів державної влади та арешту екс-голови Державної митної служби Анатолія Макаренка. «Мою дружину переслідують тільки тому, що її чоловік очолює відповідно Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради», — сказав він. На думку Р. Зварича, цим йому натякають, що ТСК має «зробити висновок, що український уряд зобов’язаний повернути «РосУкрЕнерго» газ або сплатити відповідні кошти». Однак він запевнив, «цього не буде, як не буде й того, що Зварич раптом стане «тушкою».
Торкнувшись власне теми роботи ТСК, Р. Зварич повідомив, що станом на сьогодні комісія офіційно не отримувала рішення Стокгольмського арбітражу, оскільки на запити надходить відповідь, що ці матеріали перебувають під грифом «Секретно» або «Конфіденційно» та зазначив у зв’язку з цим, що «глибоко сумнівається у правоті накладання такого грифа». Також Р. Зварич повідомив про направлення на ім’я Генпрокурора звернення з вимогою відкрити кримінальну справу за ознаками змови і державної зради. «У розпорядженні комісії є протокол загального засідання «РосУкрЕнерго», яке відбулося 29 липня 2004 року об  11-й годині за швейцарським часом у місті Цуг. Відповідно до цього документа, членом наглядової ради «РосУкрЕнерго» став Юрій Бойко — на той час керівник НАК «Нафтогаз України». Того самого дня паном Бойком, як головою НАК, було підписано контракт з «РосУкрЕнерго» №14/9035-3/04, де мова йде про надання «РосУкрЕнерго» права зберігання транзитного газу в українських газосховищах. Дата і місце укладення — 29 липня 2004 року, місто Київ. Мені важко зрозуміти, як можна знаходитися у двох різних країнах одночасно, тут є певний конфлікт інтересів. Будучи членом наглядової ради «РосУкрЕнерго», Бойко як голова НАК підписує контракт практично сам із собою, де на кабальних умовах надається право 
«РосУкрЕнерго» зберігати транзитний газ в українських сховищах», — аргументував він свою позицію. Крім того, Р. Зварич поділився попередніми висновками стосовно того, що «в Стокгольмі відбулася змова, де відповідач, НАК «Нафтогаз України», замість того, щоб захищати інтереси України, робив усе можливе, щоб цю справу виграло «РосУкрЕнерго». Мало того, оскільки немає жодної інформації про те, що саме рішення Стокгольмського суду легалізоване в Україні, то виникає цілком логічне запитання: на якій підставі суди, ухвалюючи рішення про затримання екс-митника Анатолія Макаренка, екс-голови НАК «Нафтогаз України» Ігоря Діденка, та екс-заступника керівника відділу Енергетичної регіональної митниці Тараса Шепітька, посилаються на це рішення?