Міністерство освіти і науки України прийняло рішення продовжити термін вступної кампанії на п’ять днів. Тобто перший її етап — подача абітурієнтами документів до вищих навчальних закладів — продовжено до 5 серпня. «Це не найоптимальніший варіант, утім, краще, ніж нічого», — прокоментувала рішення вчора під час прес-конференції голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Три дні подати документи до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана намагався син киянки Вікторії. «Було сформовано список. Аби не проґавити свою чергу — доводилося три дні приїздити і відмічатися о 7-й годині ранку та о 6-й годині вечора». А ось дочекатися своєї черги у Київському національному торговельно-економічному університеті (до слова, були вони 7646-ті у списку) Вікторії із сином так і не вдалося. Адже вчора зранку список просто знищили.

— Усе змінилося. Різко все так красиво стало: живу чергу вишикували, відразу, як тільки почала роботу приймальна комісія, нас провели, навіть лавочки для батьків у тіні поставили. Людей у списки «на завтра» записують уже не батьки, а співробітники. Думаю, щось подібне і в решті ВНЗ відбувається. Схоже на те, що прочухана дістали після вчорашнього виступу і почали нормально працювати, людей додали у приймальних комісіях.

«Усе залежить від організації роботи, — запевняє мама абітурієнток киянка Людмила Є. — Де її налагодили — черг не було і можна було без проблем подати документи. До того ж дуже заважали батьки. Якби їх було менше — і швидше усе б пройшло, і спокійніше».

З тим, що таких черг, як подекуди, вищі школи вже давно не бачили, погоджуються і громадські спостерігачі. На їхню думку, причина такого безладу — скорочення терміну подачі документів, часткова неналагодженість роботи приймальних комісій та погане технічне забезпечення останніх. Один із прикладів для наслідування, мовляв, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, в якому було введено он-лайн реєстрацію. «Ті, хто нею скористався, подати документи могли за 15 хвилин», — каже пані Айвазовська. На майбутнє спостерігачі радять МОН запровадити таку практику для всіх вищих шкіл. І щоб унеможливити шалені черги, до наступних вступних кампаній долучати більше технічного персоналу та збільшити кількість оргтехніки.

Щоправда, декому черги зіграли на користь. Найактивніші навіть змогли на них заробити.

— Підприємливі люди ввели тариф на чергування. Так, замість вас постояти у черзі до Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара могли за сто гривень на день, — каже Наталя Линник, керівник проектів Комітету виборців України.

Не менш злободенною проблемою цьогорічної вступної кампанії є відсутність даних щодо обсягу державного замовлення на конкретні спеціальності.

— Цьогорічні абітурієнти мають право подати документи  не більш ніж до п’яти ВНЗ. Тому, не знаючи про кількість бюджетних місць, громадяни можуть вичерпати цей ліміт, подавши документи на спеціальність, на якій, як потім може виявитися, є лише 5—10 місць держзамовлення, — каже О. Айвазовська.

Багато нарікань у громадських спостерігачів накопичилося і до роботи інформаційної системи «Конкурс». Мовляв, деякі виші взагалі її ігнорують, чим порушують передусім права абітурієнтів.

Та найбільше відповідальності, буцімто, лежить на самих абітурієнтах. «Якщо ви бачите, що щось відбувається протиправне, звертайтеся на «гарячі лінії» до нас чи в МОН. Слухайте, про що шепочуться у коридорах члени приймальної комісії. Обстоюйте своє право здобувати вищу освіту. Приклад для всіх — ситуація в Ужгороді. Там один із абітурієнтів через систему «Конкурс» дізнався, що є другим у списку після подачі документів. Перше місце обіймала знайома йому дівчина із значно нижчими балами. Там вона значилась як переможець Малої академії наук. Та коли почали з’ясовувати, то виявилося, що ніяка вона не переможниця. І з першого місця дівчина спустилася на 81-ше», — каже пані Айвазовська.