Учасники прес-туру акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», спільно з її ініціатором — заступником Голови Верховної Ради Миколою Томенком та партнером акції у Києві Олександром Бригинцем, мали можливість оцінити два унікальні за своєю красою та історією палаци: Маріїнський і Кловський (на знімку ліворуч), а також наймогутнішу фортифікаційну споруду столиці — Київську фортецю.

Нагадаємо, більше місяця триває другий етап акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», у ході якого відбувається представлення областями своїх номінантів на звання кращих. Наразі на перемогу претендують 137 об’єктів із різних куточків України, і цей перелік ще поповнюється. Журналісти та експерти вже мали змогу побачити ряд конкурсантів Хмельниччини, Чернігівщини, Волині та Рівненщини. У понеділок черга дійшла і до столичних об’єктів.

Першою зупинкою прес-туру стала церемоніальна резиденція Президента України — Маріїнський палац, збудована 1744 року на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Б. Растреллі. Це один із найяскравіших прикладів стилю бароко. Сьогодні Маріїнський палац перебуває на реконструкції й, на жаль, потрапити всередину палацу учасникам прес-туру не вдалося — не дозволили суворі правила техніки безпеки.

Другою зупинкою маршруту стала ошатна споруда на Липках, яку ще нещодавно займав Музей історії Києва, а нині — Верховний Суд України. Кловський палац було побудовано у 1752—1756 роках для потреб Києво-Печерської лаври за проектом архітектора П. Неєлова та за участю С. Ковніра також у стилі бароко. Новітня історія Кловського палацу розпочалася 2003 року, коли його було передано до сфери управління Верховного Суду України та розпочато будівельно-реставраційні роботи. Відновлення пам’ятки тривало понад шість років, однак результат роботи вражає. Сьогодні, після майже трьохсот років занепаду, до Кловського палацу знову повертається його первинна представницька функція, цього разу — функція Палацу Правосуддя.

Останньою зупинкою туру став комплекс оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15 століть — Київська фортеця. До її складу входять Києво-Печерська лавра, територія Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, завод «Арсенал» і багато інших об’єктів: валів та оборонних мурів Києва. Незважаючи на те, що із часом комплекс фортеці втратив своє стратегічне значення, чимало споруд оборонного призначення збереглося до нашого часу, у чому могли переконатися учасники прес-туру, приїзд яких вітали гарматними пострілами.

Оглядаючи об’єкти, що представляють на конкурсі столицю, Микола Томенко відзначив: «Як не парадоксально, але київські об’єкти найменш відвідувані». Говорячи про Маріїнський палац, він зауважив, що це насамперед пов’язано з тим, що палац позиціонується як офіційна резиденція глави держави. «Я переконаний, що необхідно підтримувати ідею реконструкції цієї історичної будівлі, водночас реконструкцію треба провести із серйозним обговоренням громадськості, експертів та фахівців, а вже потім вкладати в тому числі й бюджетні кошти, — сказав М. Томенко. — Однак лише за умови, що у відновленому палаці буде можливість проводити екскурсії для киян та гостей столиці». У цьому плані заступник глави парламенту відзначив позитивний приклад керівництва Верховного Суду, яке почало проводити екскурсії у Кловському палаці.

Також, на думку Миколи Томенка, повною мірою не використовуються всі можливості Київської фортеці. Він наголосив, що це одна з визначних пам’яток фортифікаційних споруд, для збереження якої свого часу центральна та столична влада часів Олександра Омельченка вклала досить багато коштів. На думку М. Томенка, на території Київської фортеці можна проводити різноманітні культурні заходи — концерти, презентації, фестивалі тощо.

Прес-служба Миколи ТОМЕНКА.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.