В останню неділю серпня в Україні відзначають День шахтаря. Завтра гірники прийматимуть численні вітання в офіційній і неофіційній обстановці. Професія шахтаря, на жаль, досі вкрай складна й небезпечна.
І все-таки щодня у вибій спускаються сміливі, сильні люди. Вони розуміють: «чорне золото» нині справді на вагу «жовтого» металу. Країна чекає, що шахтарі видадуть на-гора стільки вугілля, скільки потрібно, щоб у школах і дитячих садках, у житлових будинках та установах люди отримали тепло. Адже в умовах постійного дефіциту газу вугілля стало стратегічним енергоресурсом номер один. Інформаційні агентства раз у раз майорять повідомленнями: «вугільна війна» на Сході може призвести до масового відключення світла по всій країні. Адже протистояння загрожує цілковитою зупинкою шахт на Донбасі, а там сконцентровано до 80 відсотків вугільних потужностей держави. За інформацією УНІАН, якщо в липні шахти Сходу скоротили видобуток майже на 22 відсотки, то вже нинішнього місяця цифра перевищить 30 відсотків. Під сумнівом безперебійна робота теплоелектростанцій, які виробляють майже 40 відсотків усієї електроенергії в країні. І замістити ці кіловати просто немає чим. А взимку вугілля — не тільки світло, а й тепло і в багатоповерхівці, і в сільському домі.
У День шахтаря зазвичай прийнято дякувати представникам справді такої нелегкої професії. Чимало добрих слів на адресу гірників пролунає й у ці непрості дні. Але, напевно,
головне — побажання миру, з яким буде і світло, і тепло.
