Живий пам'ятник гетьману

Український рок-фестиваль «Мазепа-фест» цього року відбувався у Полтаві вже ввосьме. Однак, на відміну від попередніх років, проходив він у два етапи. Щоправда, за словами засновника і організатора фестивалю «Мазепа-фест» народного депутата Миколи Кульчинського, це був вимушений крок: «Через позицію міської влади, яка, м’яко кажучи, не сприяє проведенню фестивалю, ми змушені були розділити фестиваль на два етапи. Співоче поле — наша головна арена просто неба — є власністю міської ради. Ми хотіли провести там фестиваль 20 червня. Нам спочатку взагалі відмовляли, а потім дали дозвіл на 17—18 липня».

Отож перший етап фестивалю розпочався Днем українського кіно, який проходив в обласному центрі естетичного виховання молоді. Глядачам було запропоновано два документальні та два художні фільми. Перші — це твори українських режисерів Сергія Буковського «Живі» та Романа Ширмана «Небезпечно вільна людина» (про Сергія Параджанова). Художні фільми представляли картини Романа Балаяна «Райські птахи» та Кіри Муратової «Мелодія для шарманки». Другого дня на Івановій горі відбувся концерт класичної музики у виконанні Полтавського симфонічного оркестру.

17 липня «гула» вся Полтава, а головне дійство відбувалося на Співочому полі імені Марусі Чурай, де зібралися тисячі поціновувачів української рок-музики. Серед глядачів було немало й гостей міста, які традиційно приїздять сюди з усіх куточків України. А самих полтавців першого дня дещо затримав футбольний матч між місцевою «Ворсклою» і маріупольським «Іллічівцем», однак ближче до вечора на Співочому полі, як то кажуть, яблуку ніде було впасти.

Цього року ветерани фестивалю — «Трансформер», «ДМЦ» та інші — поступилися місцем молодим гуртам із різних регіонів України.

На жаль, не зміг взяти участі в фестивалі й Олег Скрипка, якого раніше заявляли як фронтмена. Однак сталася накладка: саме цими днями Скрипка повіз до Львова свій фестиваль «Країна мрій».

До речі, міська влада, котра, як зазначав Микола Кульчинський, «недолюблює» фестиваль, у попередні роки нарікала на те, що, мовляв, глядачі надто вже зловживають спиртним і смітять. Та цього разу «фестівці» поводилися цілком пристойно, чому сприяла, певне, й заборона вживати спиртне в громадських місцях. Однак на загальну атмосферу дійства це, схоже, не вплинуло. Тим паче, що в рамках «Мазепа-фесту» відбулося і чимало інших цікавих заходів, які засвідчили, що в українській традиції приводом для веселощів не обов’язково має бути спиртне. Загалом фестиваль обійшовся цього року в 300 тисяч гривень, однак, за словами організаторів, жодної бюджетної копійки на нього не витрачено, а особлива вдячність — Вікторові Ющенку, який пожертвував на «Мазепа-фест» чималу суму. До речі, саме Ющенко був свого часу «головним лобістом» встановлення у Полтаві пам’ятника Івану Мазепі. Його навіть було виготовлено на народні пожертви, однак міська рада спершу ухвалила рішення про встановлення пам’ятника, а потім сама ж його й скасувала. Тому поки що саме «Мазепа-фест» залишається єдиним «живим» пам’ятником гетьманові на полтавській землі.

Полтава.