Цього року святій обителі виповнюється 770 років. Часом заснування Почаївської Свято-Успенської лаври вважають 1240 рік, про що свідчать окремі документи. За переказами, тоді на горі з’явилася Божа Матір. Там, де вона ступала, й нині б’є потужне джерело.
З нагоди свята у державному архіві Тернопільської області відкрито виставку «І тисячі доріг ведуть сюди...». В експозиції використано документи архівного фонду «Духовний собор Почаївської Успенської лаври», який охоплює 8215 одиниць зберігання: від ХVІІІ століття до 1939-го року. Документи свідчать, що лавра була осередком  не тільки духовності, а й просвіти. Є рапорт вчителя Костянтина Кохановича про кількість учнів, які навчалися у лаврському училищі, заяви селян про прийом дітей до церковно-парафіяльного училища від 1891 року, відомості про пожертви від лаври на розширення сільськогосподарських училищ та дитячих притулків у 1914 році. Викликають зацікавлення копії російських, австрійських, прусських офіційних актів, що стосуються першого поділу Польщі, правлячих коронованих осіб, книги «Почаївська Успенська лавра» А. Ф. Хойнацького, «Літургіон, або Служебник», виданий у лаврі приблизно в 1755 році.
До речі, вже за наших часів архів поповнюють унікальні речі. Служебник та інші старовинні богословські видання нещодавно подарувала мешканка села Теофіпілка Козівського району Марія Хомко. Її дід Дмитро вивіз їх із сільської церкви під час операції «Вісла».
Тернопільська область.