Про ефективність судять за якістю,а не за кількістю законів

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності певною мірою причетний до всіх законотворчих документів, які пройшли через горнило шостої сесії Верховної Ради. Про це та інше розмовляємо із секретарем комітету, народним депутатом Юрієм Полунєєвим.

— Звичайно. Не відбиває, навіть якщо додати до неї з три десятки законодавчих актів, які не могли ввійти до сесійної зали без попереднього висновку комітету. З них, нагадаю, 5 було прийнято в цілому, ще 5 — у першому читанні та 130 перебуває на опрацюванні. Про ефективність законотворчої діяльності не можна судити за кількістю схвалених законів — це не пиріжки ліпити. Абсолютна більшість законопроектів стосувалася системних засад економіки й суспільства, їхнього узгодження з європейськими нормами. Зважте, у дуже непростий період глобальної фінансової кризи. Так, якщо не помиляюсь, 7 питань стосувалося використання ресурсів Стабілізаційного фонду.

— Саме так. Нагадаю тільки, що закон поглибив засадничі принципи боротьби з відмиванням доходів, розширив коло суб’єктів фінансового моніторингу, підняв планку обов’язкового моніторингу з 80 до 150 тисяч гривень. Власне, відтепер процедуру відкриття кореспондентських рахунків на законодавчому рівні узгоджено з міжнародними стандартами. І, звісно, встановлюється жорстка кримінальна відповідальність за фінансування тероризму й відмивання коштів.

— Ви знаєте, що деякі положення закону України про подолання негативних наслідків фінансової кризи вже втратили свою актуальність і тепер лише гальмують інвестиційний процес. Тож було скорочено деякі обмеження щодо кредитування в іноземній валюті, змінами редакції іншого закону запропоновано дещо лібералізувати контроль за іноземними інвестиціями та зняти низку обмежень. Нові законодавчі ініціативи продиктовані вже іншими реаліями, ніж ті, що ми мали в розпал фінансової кризи. Хіба не логічно сьогодні надати інвестору право отримувати прибутки від вкладених в економіку коштів! До слова, з урахуванням пропозицій Президента, ми на законодавчому рівні вдосконалили державне регулювання у сфері будівництва житла. Цим законом (2464) вдалося підняти на більш високий рівень захист прав громадян, як інвесторів житла, посилити відповідальність забудовників та управителів. Сподіваємося, що все це сприятиме якомога швидшому подоланню кризових явищ у будівництві, яке, на жаль, засвідчує недостатні симптоми одужання.

— Авжеж. Пропонується, вдосконаливши деякі положення законів «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», знизити з 25 до 20 відсотків ставку податку на прибуток підприємств, який інвестовано на придбання основних фондів (машин, устаткування) або в нематеріальні активи (права на винаходи, корисні моделі, ноу-хау тощо). Або плануємо надавати спеціальні інвестиційні пільги у вигляді інноваційно-податкового кредиту.

— Це так, але не тільки. Якщо пригадуєте, ми провели комітетські слухання на тему: «Основні напрями розвитку законодавчої бази ринку цінних паперів в Україні». Але вам очевидно запам’яталися зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», які стосувалися запобігання «технічних» дефолтів за облігаціями. Цей законопроект передбачає можливість відтермінування строків обігу та погашення облігацій підприємств, якщо емітент викуповує відповідний випуск цінних паперів. Хочеться вірити, що цим положенням скористуються одиниці, але воно вкрай необхідне, якщо ми не на словах, а на ділі захищаємо права підприємств та їхніх власників.