Наш півень несе яйця, бо він — реформатор

Щовечора телеглядачі спостерігали за поневіряннями співгромадян, які відпочивали в Туреччині за путівками збанкрутілого туроператора. Все списували на незручності, бо його зобов’язання перебрали на себе інші тур- та авіакомпанії. Бо за «незручності» для клієнта туроператори не несуть ніякої відповідальності — читайте Цивільний кодекс. Зусиллями українських і турецьких дипломатів вдалося запобігти виселенню наших людей із тамтешніх готелів, про заподіяну шкоду внаслідок неякісно наданих послуг майже не йшлося, адже це потягнуло б за собою неабиякі компенсації — читайте Закон України «Про туризм».

Чому так виходить, що, маючи міністерство, ми по суті не маємо цивілізованої індустрії турпослуг? Маючи Національну федерацію страхування, не можемо гарантувати страховий захист наших туристів за кордоном на випадок форс-мажорів на кшталт банкрутства, повені чи то несподіваного виверження вулкана? Хіба це не принесе очевидного зиску і владі, й відпочивальникам? Хіба не зросте питома вага цього бізнесу у ВВП? Авжеж. Але є проблеми з низьким життєвим рівнем населення і його платоспроможністю. Одна моя знайома раділа з того, що... одержала дуже пристойну компенсацію від однієї приватної страхової компанії за зіпсовану відпустку через виверження вулкана в Ісландії. З’ясовується, у нас можна радіти й зіпсованій відпустці, але далеко не всім, їй просто пощастило зі страховиком. Попри силу-силенну няньок у турбізнесу, до обов’язкових видів страхування належать лише два — медичне й від нещасного випадку. І немає типової угоди про відповідальність фірми на випадок форс-мажорних обставин на кшталт вулканів, буревіїв, повеней тощо. Тож про подорож і всі ризики, про відшкодування заподіяної шкоди ви домовляєтеся віч-на-віч із юристами фірми. Не виключено, що для вас це вперше, тоді як для них — річ буденна. Вам не спаде на думку поцікавитися банківськими гарантіями компанії, а їй, звісно, не спаде вас поставити до відома. Згодом виявляється, що угода захищає не так ваші права, як фірми. А якщо вона збанкрутіла, як «Карія Тур Україна», і того більше — постають проблеми з поверненням грошей тисячам відпочивальників. Як на мене, створити таку типову угоду слід уже тому, що ми приймаємо 2012 року європейський чемпіонат із футболу.

Асоціація лідерів турбізнесу України (виявляється, є і така!) заявила про намір створити туристичний страховий пул для покращення захисту наших туристів за кордоном. Краще пізно, ніж ніколи.

Від Держказначейства — нічого дивовижного. Про завищені доходи бюджету країни від часу його затвердження ми писали під цією рубрикою не раз. Тепер ось повідомили, що в загальний і спеціальний фонди бюджету за півріччя надійшло 14 058,8 мільйона гривень (без власних надходжень бюджетних організацій). І це на 15,5 відсотка більше, ніж за такий період торік. Але, може, хто забув, що тоді бюджет потерпав через недонадходження податку на прибуток підприємств і ПДВ? Чи, може, для когось є несподіванкою, що, крім акцизних зборів, саме ПДВ і надалі лишатиметься головним джерелом наповнення державної казни? Запитання не риторичні, оскільки заборгованість із відшкодування ПДВ від початку року зросла на 6,6 мільярда гривень. А якщо зважити на сумнівність уже переглянутого доходу від ПДВ, то до кінця року ще одного перегляду бюджетних показників навряд чи уникнути. Нагадаю, законодавці 8 липня скоротили доходи на 13,4, а видатки — на 18,35 мільярда гривень, аби утримати дефіцит на запланованому рівні. Бюджетна тактика не міняється з часів Юлії Тимошенко, бо мізерне погашення боргів з ПДВ експортерам (7 818 мільйона гривень) свідчить про намір за рахунок затримок з відшкодуванням ПДВ звітувати про бюджетні гаразди. Уряд, схоже, не переоцінює своїх реформаторських здібностей, покладаючись тільки на запозичення і фіскальний тиск на громадян.

Про дещо інше, яке з цього випливає. В парламентському Комітеті з питань податкової та митної політики дехто проігнорував засідання, присвячене доопрацюванню і винесенню на всенародне обговорення редакції Податкового кодексу. Нагадаю, подання поправок до цього законопроекту закінчилося, коли їхня кількість перевалила за п’ять тисяч. Справа не в кількості поправок. Чимало експертів справедливо вважають, що урядовий доробок неможливо відредагувати в принципі, треба створити новий. Бо очевидно, що автори керувалися палким бажанням — примножити бюджетні надходження і довести виняткову роль податкових органів у подоланні кризових явищ. Звідси — несприймання стимулюючої ролі податків і зборів та надмірна увага до їхнього адміністрування. Спрощувати — рубати гілку, на якій сидять податківці. Звідси — поширення фіскального тиску на платників із помірними доходами. Звідси — додатковий набір кадрів центрального апарату Податкової адміністрації і таке інше. Зважаючи на обсяг, специфіку й складність проблеми, у всенародні поправки віриться отак, як у півня на яйцях. Результати всенародного обговорення підкоригує уряд, який не зречеться своїх поглядів за два місяці. Мало того, відновлення динаміки економічного зростання відбувається на тлі дуже низької бази порівняння (5,5 відсотка зростання ВВП за перше півріччя 2010-го — це менш як 15 відсотків обсягу ВВП 2008 року), а також на тлі нестійкої кон’юнктури цін на метал на зовнішніх ринках. Невдовзі бюджетних негараздів стане більше, а віра податківців, що не хто інший, як вони, є рятівниками нації, тільки зміцніє. Тож восени спрямованість Податкового кодексу виявиться тією само, що й зараз.

Нацкомісія з регулювання електроенергетики пішла назустріч МВФ та НАК «Нафтогаз України» і підняла з наступного місяця ціни на природний газ для населення. Споживаєш до 2,5 тисячі кубометрів на рік і маєш лічильник — сплатиш із розрахунку 72,54 копійки за кубометр (зростання на 49,81 відсотка), за відсутності лічильника — 79,8 копійки. Інакше кажучи, вартість 1000 кубометрів газу для тебе зростає в першому випадку з 732 до 1098 гривень, а в другому — з 805,2 гривні до 1207,8 гривні. І так далі — залежно від річних обсягів споживання і наявності приладів обліку, згідно з методикою, яка діє з 2007 року.

Цікаво, що і рішення НКРЕ, і реєстрація його в Мін’юсті датовані 13 липня — от і не вір після цього в забобони. Варто, мабуть, нагадати й інше. Востаннє відпускні ціни для населення підвищували на 35 відсотків 1 грудня 2008 року, а намір підняти їх з вересня минулого року на 20 відсотків успішно оскаржив у суді Профспілковий форум України. І це було неважко, оскільки те рішення суперечило конституційній вимозі не погіршувати соціального становища громадян і оскільки населенню постачають газ власного видобутку. До слова, профспілки вже заявили про намір оскаржити в суді й свіжу постанову НКРЕ. Те саме збирається зробити й опозиція. Зі свого боку Прем’єр-міністр Микола Азаров запевнив, що Кабмін компенсує громадянам додаткові видатки за умови, якщо вони перевищать 20 відсотків від загального доходу для працездатних і 15 — для непрацездатних . Без цього не обійтися вже тому, що на носі місцеві вибори, й соціальне невдоволення владі ні до чого.