Луцьк отримав ще один оригінальний музей — радіо та телебачення. Його відкриття (5 липня) стало одним з етапів відзначення 70-річчям обласної державної телерадіокомпанії. На свято прибуло багато поважних гостей. Серед них — голова Держтелерадіо України Юрій Плаксюк, колишній президент Національної радіокомпанії України, секретар Національної спілки журналістів Віктор Набруско, директор товариства «Українські цифрові телемережі» Петро Семерей, директори Житомирської і Рівненської обласних держтелерадіокомпаній Віктор Бойко та Андрій Велесик. Місцеву владу на святі представляв голова облдержадміністрації Борис Клімчук.Відверто кажучи, ідучи на відкриття музею, побоювався, що майже всю експозицію займуть нагороди цього шанованого телерадіоколективу. Однак помилився. Бо музей у Луцьку має насамперед політехнічне спрямування. Тут зібрано монтажну і знімальну теле- і радіоапаратуру, магнітофони-«репортери» перших поколінь, радіоприймачі, які слухали ще наші бабусі, десятки пристроїв та механізмів, без яких неможливо створити і видати в ефір теле- і радіопередачі. Голова облдержадміністрації Борис Клімчук, який є наполегливим впроваджувачем на Волині енергозберігаючих технологій, звернув увагу на післявоєнного випуску радіоприймач «Родіна», струм для якого давала звичайна гасова лампа з навішеним на неї енергогенератором. Літ шістдесят тому вони були останнім писком моди на волинських хуторах. Послухати такий приймач з гасовою лампою замість акумулятора (на знімку) селяни приходили за десятки кілометрів.
Гості прибули на відкриття музею не з порожніми руками. Так, Юрій Плаксюк передав волинянам магнітофон 1970-х років «Репортер-6». Молоді журналісти могли порівняти: ретро-техніка важить понад п’ять кілограмів, а сучасні магнітофони — 70—100 грамів. Віктор Набруско, який був фундатором музею Держтелерадіо України, передав землякам-волинянам фотографії дикторів Українського радіо, голоси яких звучали в ефірі у 1950—1980 роках.
Ні стара, ні нова техніка не може працювати без людей. У музеї є кілька стендів, які розповідають про журналістів, інженерів та техніків, які трудилися на Волинському радіо і ТБ у різні періоди. На почесному місці — фото репортера Олексія Левкова, який загинув, повертаючись із відрядження. Його ім’я не забуте: приз імені Олексія Левкова щороку вручається кращому репортеру області. Привертають увагу й портрети керівників творчого колективу, починаючи від Володимира Щербатюка, який очолив обласне радіо 1940 року. Найдовше, понад 28 років, волинськими телерадіожурналістами керував Святослав Пирожко. Саме при ньому Волинь отримала власне телебачення, першу в Україні ФМ-радіостанцію «Луцьк»... Тож символічно, що саме цього дня творчий колектив урочисто провів Святослава Пирожка на заслужений відпочинок. Щоправда, без роботи він не залишиться, відтепер буде радником голови Держтелерадіо України. Сьогодні Волинське державне телебачення, ФМ-радіостанція «Луцьк» працюють у цілодобовому режимі, значно зросли обсяги мовлення й обласного радіо. Волинські «електронні» журналісти щороку виходять переможцями всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Своє 70-річчя колектив Волинської ОДТРК зустрічає в розквіті сил і таланту. Цікавих вам теле- і радіопередач, шановні колеги, вдячних слухачів і глядачів.
Волинська область.
Фото автора.
