Володимир ЛИТВИН: «Конституційні повноваження парламенту не повинні урізатися»

Коментуючи проект закону про всеукраїнський референдум, який не вдалося ухвалити на цій сесії, В. Литвин висловив думку, що прийняти закон про референдум треба: «Однозначно стверджую — такий закон приймати треба, бо це фактично конституційна норма, а наша Конституція значною мірою не працює через те, що не прийнято низку конституційних законів. Це пряма норма демократії. Разом із тим потрібна серйозна дискусія і діалог стосовно цього закону». При цьому В. Литвин нагадав, що депутати вже вдруге повертаються до закону про референдум, але за часів президентства В. Ющенка не вистачило потенціалу подолати вето глави держави щодо цього закону. Нинішній законопроект, вважає глава парламенту, багато в чому є повторенням попереднього законопроекту. В. Литвин спрогнозував, що восени парламент повернеться до розгляду проекту закону про всеукраїнський референдум, врахувавши роз’яснення Конституційного Суду до цього законопроекту та зауваження депутатів.

Глава парламенту запропонував створити спеціальну робочу групу за участю фахівців-експертів та мінімум представників влади, щоб опрацювати цілісний проект змін до Конституції, зокрема, у частині організації влади на місцях, чіткого розмежування повноважень на рівні Президент — Кабінет Міністрів. «Ми маємо врешті-решт завершити конституційний процес», — вважає Голова Верховної Ради. Водночас дискусія довкола законопроекту про всеукраїнський референдум, за словами В. Литвина, є свідченням того, що «діалог і компроміс присутні у Верховній Раді». «Я робив і роблю все, щоб не обмежувалися повноваження вищого представницького органу влади, — сказав В. Литвин. — Конституційні повноваження Верховної Ради не повинні урізатися. В умовах економічної кризи завжди з’являється тенденція до централізації влади, особливо з урахуванням того, що український парламент не користується високою популярністю й довірою. Але разом із тим кожен повинен займатися виключно своєю справою».

Резонансним назвав Голова Верховної Ради і схвалений парламентом закон про місцеві вибори у новій редакції. В. Литвин відзначив, що він залишається прихильником мажоритарної виборчої системи. Однак розуміє, що сьогодні немає потенціалу для повернення до неї. Тому, на його думку, треба діяти поступово, крок за кроком, щоб повернутися до мажоритарної системи.

Відповідаючи на запитання, чому коаліція відмовилася у новому виборчому законі від норми про самовисування на виборах міських голів, В. Литвин нагадав, що під час другого читання депутат Валерій Баранов вніс пропозицію про самовисування, але її підтримали лише представники Блоку Литвина. Опозиція також не голосувала, хоча тепер багато хто критикує, що на місцевих виборах скасували право самовисування. На думку глави парламенту, претенденти на посаду міських голів зацікавлені у самовисуванні, бо партії нині не користуються високим авторитетом у суспільстві. А як свідчить практика, деякі голови міст змінили уже по декілька партій. Водночас В. Литвин застеріг від того, щоб уже під час виборчої кампанії вносилися чергові зміни до виборчого закону під чергові політичні домовленості.

Звернення 252 народних депутатів до Конституційного Суду стосовно конституційності закону №222 (щодо політичної реформи 2004 року) Голова Верховної Ради назвав правильним. «Бо це правовий шлях», — сказав він. Однак перспективу розгляду цього питання коментувати не став, але нагадав, як вносили зміни до Конституції у 2004 році: «Уже треба виносити їх на голосування, а там ще виписуються пропозиції і перехідні положення». Тож, з точки зору процедури, вважає В. Литвин, є предмет для розгляду Конституційного Суду. При цьому він зауважив, що наміри скасувати політреформу були ще після президентських виборів 2005 року, але внаслідок конфлікту всередині помаранчевої команди цю ідею поховали. «Нам треба зараз у цьому питанні внести спокій і ясність, — вважає В. Литвин. — Минуло 14 років з моменту прийняття Конституції, є ряд питань, які потребують конституційного унормування. Головне — вся влада має працювати в правовій площині». Він також повідомив, що серед 252 депутатів, які звернулися до Конституційного Суду, є і представники фракцій КПУ та Блоку Литвина (хоча вони не голосували за ухвалення закону про всеукраїнський референдум, яким передбачається надати право ухвалювати на референдумі конституційні зміни та зміни до чинних законів).

Чому кусаються ціни

Рішення про зростання цін на газ і комунальні послуги, наголосив В. Литвин, лежить виключно в компетенції уряду, а не Верховної Ради. За його словами, підвищення буде стосуватися максимум 20% людей, статус яких можна визначити як середній і вище середнього, а 80% людей отримають дотації від держави. Глава парламенту зауважив, що зростання цін на газ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду, який наполягає на тому, щоб НАК «Нафтогаз України», який продає газ населенню, був самодостатньою структурою. Така ж позиція і європейського співтовариства, це також випливає і з ухваленого парламентом закону про ринок газу. «При цьому треба ще добитися, щоб і зарплати були відповідно підвищені, — підкреслив В. Литвин. — Але якщо не буде співпраці з МВФ, то не буде взаємин ані з Європейським Союзом, ані з іншими фінансовими установами».

Голова Верховної Ради прогнозує подальші кадрові зміни у владі. На його переконання, треба відійти від квотного принципу формування уряду: «Бо уряд має працювати як одна команда. В Кабінеті Міністрів мають працювати професіонали, люди авторитетні у своїй сфері, відповідальні, щоб не виникало сумнівів у їхніх професійних чеснотах». Окрім того, у складі уряду, вважає В. Литвин, має працювати не більше 20 чоловік. Це підтверджує і наука, і практика. «Інакше починають писати один одному доручення, і все топиться у паперовій каруселі», — зауважив він і нагадав, що до конституційних змін 2004 року в Кабінеті Міністрів було чотири віце-прем’єри, а в міністерствах — не більше чотирьох заступників міністрів. Тоді як після політичної реформи кількість керівного складу зросла щонайменше вдвічі. «Тому не виключаю подальші зміни у владі, — сказав В. Литвин. — Непопулярні рішення позначатимуться на носіях цих рішень. Разом із тим усе відбуватиметься спокійно, стало, прогнозовано й без ривків».

Прогноз Голови Верховної Ради на наступну сесію — новий політичний сезон буде надзвичайно складним. В. Литвин вважає, що навіть питання виборчої кампанії відійдуть на другий план, оскільки доведеться приймати дуже багато складних і відповідальних рішень. За його словами, сьогодні у Верховній Раді зареєстровано 1250 проектів законів і постанов, із них більше 400 уже підготовлені до розгляду в першому або другому читаннях. Тож працювати вже є над чим. Серед основних завдань — Податковий кодекс, держбюджет на наступний рік та інші закони, спрямовані на реформування країни.