Про підсумки роботи Комітету Верховної Ради з питань правової політики впродовж шостої сесії парламенту шостого скликання — розмова з головою комітету Сергієм МІЩЕНКОМ.
— Що вважаєте головним здобутком та невдачею шостої сесії парламенту шостого скликання?
— На жаль, коаліція з опозицією працюють у різних напрямах. Немає компромісу, немає діалогу, дуже мало спільних голосувань. Опозицію намагаються переламати через коліно і зробити такою, яка нічого не варта. Її думка не береться до уваги. З іншого боку, законопроекти, які стосуються неполітичних питань, голосуються і коаліцією, і опозицією. Там, де дуже багато політики, не обходиться без протистояння, а там, де немає політики, голосується всіма «на ура».
— Що є показником успішної і результативної роботи парламентського комітету — кількість ухвалених законів і постанов чи щось інше?
— Законів може бути прийнято сотні й тисячі, але вони не дадуть жодного позитива для країни та суспільства. А може бути один-два фундаментальні закони, які зроблять прорив. Щодо нашого комітету, це, наприклад, «мала» нотаріальна реформа, яка готувалася п’ять років. І зараз майже підійшли до реалізації «великої» нотаріальної реформи. Це також і законопроекти про адвокатуру, зміни до Конституції стосовно місцевих виборів, попередньо схвалені парламентом, щодо продовження повноважень голів міських, сільських і селищних рад до п’яти років і приведення цього терміну до повноважень депутатів місцевих рад. Це позитив для місцевого самоврядування. А зміни до Конституції, які голосуються більш як 300 голосами депутатів, — це консолідація не лише парламенту, а й усього суспільства. Бо такі зміни хочуть бачити і ті, хто голосували за коаліцію, і хто голосував за опозицію.
Важливим напрямком роботи комітету став розгляд питань, пов’язаних із законодавчим забезпеченням діяльності Конституційного Суду України. Комітетом розглянуто чотири законопроекти з цієї проблематики — зокрема, щодо порядку та звільнення суддів КС, щодо врегулювання повноважень КС стосовно встановлення відповідності або невідповідності законопроектів про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Основного Закону.
Окремою категорією роботи стала підготовка комітетом висновків та обґрунтувань стосовно конституційних подань, що розглядаються Конституційним Судом щодо конституційності тих чи інших законодавчих актів.
— Нещодавно парламент відмовився відправити у відставку трьох суддів Конституційного Суду, яких опозиція звинувачувала у начебто порушенні присяги судді під час ухвалення рішення щодо депутатської коаліції. Як це рішення проходило через ваш комітет?
— У цьому питанні не лише юридична, а й політична складова. Комітет прийняв рішення не підтримувати ці проекти постанов. Голосування було майже одностайне, тому що виписані ці постанови, м’яко кажучи, з порушенням Конституції. Якщо говорити про порушення присяги судді, то треба чітко дотримуватися Конституції. Я це кажу не як депутат опозиційної політичної сили, а як голова комітету, який хоче бачити у комітеті професійну дискусію, а не переводити її у політичну площину. Бо якщо переводити у політичну площину всі законопроекти, які надходять до комітету, роботи не буде. Пересваряться депутати, і навіть нормальні законопроекти, в яких немає політики, не проходитимуть через комітет. До речі, автор проектів постанов, член комітету Роман Зварич навіть двічі не був присутній на засіданні комітету, коли вони розглядалися.
— Нещодавно ви підписали лист керівників парламентських комітетів від опозиції до керівництва Євросоюзу з проханням засудити «відродження авторитарної системи в Україні». Чи це «відродження» позначилося на роботі комітету та парламенту загалом?
— Нам треба зробити все можливе, щоб прийти до європейських цінностей, щоб працювати, як європейські парламентарі. Політика повинна бути присутня, але професіоналізм і демократія повинні превалювати у роботі комітетів, депутатів, усього парламенту. На жаль, сьогодні цього немає. Величезні законопроекти, такі, як бюджет, про вибори до місцевих рад, Податковий кодекс, про судоустрій, інші резонансні документи, — приймаються в першому читанні майже без обговорення, бо 226 голосів є. І що опозиція може зробити? Є лише один вихід — вдаватися до блокування. Жодна поправка не приймається. Голова Верховної Ради В. Литвин заявив, що до закону про основи зовнішньої та внутрішньої політики України було подано дуже багато поправок, але за межами парламенту хтось давав вказівки не приймати ці поправки. Тут глава парламенту на 100 відсотків правий, думаю, його також обурює ця ситуація, бо ніхто не хоче бути кнопкодавом, щоб керував Верховною Радою хтось за межами парламенту. Навіщо тоді депутати, президія, коли хтось дає команди коаліції, президія стає статистом у цій ситуації, а думка опозиції взагалі не приймається?
— Ви представляєте фракцію БЮТ. Чи те, що опозиція має керівництво Комітетом з питань правової політики, дає їй якісь преференції?
— Не дає жодної. На погоджувальній раді я можу пропонувати питання до порядку денного, але голосування у комітеті відбувається майже на 100% у демократичний спосіб, на професійному рівні.
— А чому «майже» на 100 відсотків?
— Іноді бувають заполітизовані питання на розгляді.
— Чи на засіданні комітету депутати також можуть голосувати за іншого депутата, передавати свій голос?
— Ні, ніхто нікому свій голос не передає. У нас прийнято рішення на початку шостої сесії, що всі депутати ходять на засідання комітету, особисто ставлять підпис під тим законопроектом, за який голосують, чи «за», чи «проти», чи «утримався». З цим дуже чітко і жорстко. Бо інакше депутатів не табелюють, і вони зарплату не отримають.
За період роботи Верховної Ради шостого скликання Комітет з питань правової політики провів 48 засідань, на яких розглянуто 156 питань. Комітетом підготовлено, а парламентом прийнято 11 законів, зокрема, про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; щодо спрощення порядку питань надання допомоги сім’ям загиблих; про внесення доповнень та зміни до Сімейного та Кримінального кодексів щодо усиновлення; про затвердження зміни до ст. 22 Конституції Автономної Республіки Крим щодо строку повноважень Верховної Ради АРК; про внесення змін до Закону «Про нотаріат», яким здійснено перший етап реформи нотаріату в Україні та ін.
Комітетом опрацьовано та надано висновків профільним комітетам на 450 законопроектів щодо їх відповідності нормам Конституції України у сферах державного будівництва, місцевого самоврядування, виборчого, кримінального, адміністративного, процесуального, міжнародного, соціального законодавства.
Комітетом протягом роботи Верховної Ради VІ cкликання проведено «круглі столи» та комітетські слухання, зокрема, на теми організації нотаріату в Україні, забезпечення майнових прав у процесі реформування нотаріату, законодавчого реформування інституту адвокатури, перспектив політичної реформи в Україні. У рамках співпраці комітетів з питань правової політики, з питань правосуддя і Європейського Союзу та Ради Європи відбулося спільне засідання на тему «Прозорість та ефективність судової системи України».
Членами комітету та працівниками секретаріату опрацьовано 2317 скарг і звернень громадян та організацій. Народними депутатами, членами комітету, внесено на розгляд парламенту 309 проектів законів та постанов Верховної Ради.
