Стартує вступна кампанія

Сьогодні у вищих навчальних закладах починають працювати приймальні комісії. За традицією, найбільшого ажіотажу очікують у столичних вищих школах. Адже їх, як правило, «штурмують» не тільки кияни, а й представники регіонів. Щоправда, мріючи про столичний студентський квиток, абітурієнтам та їхнім батькам не варто забувати про так званий фінансовий бік цього питання.

Ідеться не про хабарі. Просто перед тим, як поїхати підкорювати іногородню вищу школу, варто ще раз замислитися: а чи зможе майбутній студент самостійно прожити у тому ж, приміром, Києві 4—5 років навчання? І якщо ні, то яку суму на утримання своїх чад мають готувати батьки? Відповідь на це питання спробує дати «Голос України». Утім, відразу зазначимо, що ми брали всі затрати «у середньому». Відтак, наші підрахунки — не строга калькуляція, а лише приблизні цифри. До того ж, на нашу думку, хоча б перші кілька років юнакам і дівчатам не зайво було б добре повчитися і відчути всі «принади» студентського життя із гуртовими святкуваннями, нічними посиденьками тощо. Тому відразу працювати ми своїх «узагальнених» студентів не женемо. І підраховуємо витрати лише на непрацевлаштованих спудеїв. Найдорожчим київський студентський квиток є для тих, хто віддає перевагу розвагам, а не навчанню. Колишня донеччанка Аліна — студентка другого курсу одного із престижних київських вишів. За рік навчання батьки дівчини сплачують 25 тисяч гривень. Щоправда, за рахунок батьків панянка не тільки навчається, а й живе і розважається. Причому на останнє йдуть не менш кругленькі суми. Приміром, традиція «уїк-енд» зустрічати у нічному клубі дівчині обходиться у півтисячі гривень на місяць. У чотири рази більше йде на оплату орендованої квартири. До того ж, окрім офіційної плати за навчання є і «неофіційні»: контрольні та курсові, приміром, дівчина замовляє у спеціальній фірмі. На це у передсесійний період йде також трохи більше 500 гривень. До цього додайте витрати на харчування, засоби гігієни та неодмінний студентський набір (оплата мобільного зв’язку, канцтовари, роздруківка матеріалів на семінари тощо). Виходить ще плюс тисяча гривень. Якщо ж панянка хоч раз на місяць захоче з’їздити до батьків у гості — доведеться за це викласти близько 200 гривень. Отож місяць навчання такої студентки батькам обходиться у середньому (без витрат на косметику, одяг, парфуми) від 6500 гривень.

Між тим, середньостатистичний студент живе скромніше. Приміром, мешкає у гуртожитку (в середньому 75 грн. на місяць), користується громадським транспортом (75 грн. проїзний на два види транспорту), контрольні та реферати пише сам (50 копійок роздруківка одного аркуша), один-два рази на місяць відвідує студентські вечірки (100 гривень). Знову ж таки, окремо додаємо витрати на продукти харчування, засоби гігієни, «студентський набір» (700 гривень) та поїздку до батьків. Проте що найголовніше: час від часу наш студент отримує стипендію (близько 600 гривень). А тепер рахуємо: на все про все, окрім одягу, «гризун науки» витрачає 1165 гривень. З них на плечі батькам лягає майже половина — близько 600 гривень. Якщо ж абітурієнту не пощастило вступити «на бюджет», за навчання доведеться ще щомісяця виплачувати близько 1250 гривень.

Щоправда, теоретично є ще одна категорія студентів — ідеальні. Такий учитиметься «на бюджеті», житиме у гуртожитку, отримуватиме підвищену стипендію (близько 700 грн.), користуватиметься громадським транспортом, писатиме не тільки за себе контрольні та реферати, а й за менш кмітливих однокурсників. І отримуватиме за це гроші (десь 80 грн. на місяць перед сесією). Харчуватиметься переважно домашньою консервацією та овочами і фруктами з батьківських запасів. І наостанок, ще й буде байдужим до тусівок та нічних гулянок. При цьому економитиме і на приїздах до батьків. Життя такого дещо утопічного студента у столиці сім’ї потягнути неважко. Проте це — вкрай рідкісні випадки.

Отож, віддаючи документи у столичний вуз, добре подумайте, чи вартий столичний студквиток таких витрат. Якщо ж у протилежному вас не переконати, то щоразу, бачачи падаючу зірку, встигайте загадати кілька бажань. По-перше, щоб вступити «на бюджет». По-друге, щоб потім отримати місце у гуртожитку. Інакше вашому сімейному бюджету не позаздриш.