Подія обласного масштабу сталася днями в селі Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області — в село, якому ось уже виповнилося 232 роки, прийшов газ. Прийшов з відповідними урочистостями і поважними гостями. Хоча можна сказати твердо: селяни самі потурбувалися про блакитне паливо у своїх домівках.
Щоправда, на чолі селян був справжній господар, голова сільради Микола Лавренко. Ось як він сам розповів про своє «ноу-хау», що дозволяє в сьогоднішніх непростих умовах вести будівництво.
— Головую я вже вісім років, — розповідає Микола Іванович. — Після обрання головою сільради почав із замовлення проектно-кошторисної документації для газифікації села. Бо, по-перше, газ, особливо в наших степових районах, — це життя. А по-друге, як тільки випаде нагода, то щоб ми не стояли з протягнутою рукою — дайте... Минав час — і декілька разів документи з урахуванням вартості робіт і матеріалів доводилося переробляти. Однак, здавалося б, у пік кризи — у 2009 році, знайшлася київська фірма «Газфаєр-інвест», яка взялася за власний кошт (з державою вона свої стосунки вирішуватиме самостійно) — підвести блакитне паливо до села. А це непроста робота, бо труба двічі перетинає насипи автомагістралей і один раз — залізниці. Зрозуміло, що благодійників зараз немає, тому додаткові умови «Газфаєр-інвесту» були такі: за всі підведення до будинків і внутрішні розподільчі труби сплачують мешканці села. Останні (активна їх частина) погодилися.
Але це ще не все, — веде далі сільський голова. — За підтримки районної та обласної влади ми й удруге спрацювали, напевне, непогано. Село включили до обласної програми «Сільське подвір’я». 78 господарів Малої Токмачки, і я в тому числі, отримали кредити на суму 10 тисяч гривень. Отож під кредитування нам було виділено близько 900 тисяч гривень. Загалом газ уже менш ніж за місяць буде у 235 домівках нашого села. Бажаючих — 600 дворів, але більшість наших односельців, на жаль, не дуже вірили, що газ прийде. «Ось він з’явиться, тоді й ми пристанемо до вашої спілки», — казали обережні й недовірливі. І ось факел, за участю голови облдержадміністрації Бориса Петрова і голови облради Павла Матвієнка, запалено. Газ прийшов!
До всього додамо, що Мала Токмачка — велике село, воно розтягнулося поряд з Оріховим і вздовж річки Конки аж на 12 кілометрів. Населення тут — понад 3000 жителів, і налічується до тисячі дворів. Працює своє невелике комунальне підприємство, котре надає жителям, у тому числі й семи багатоповерхівок, весь комплекс житлово-комунальних послуг. У селі хороша школа і дільнична лікарня, яка обслуговує п’ять сіл.
Однак предметом найбільшої гордості Миколи Лавренка є Будинок культури. На тлі багатьох сільських БК, і не тільки на Запоріжжі, які «вмілі господарі» давно перетворили на справжні руїни, у Малій Токмачці все живе і працює. І не просто працює — з минулого року всі гуртки перейшли на цілорічний режим роботи, бо вдалося запустити сучасне й економічне опалення.
Які плани у голови? «Багато хто бурчить, що не туди гроші витрачаємо, замовляючи проектно-кошторисну документацію, однак я вперто наполягаю на своєму, — каже Микола Лавренко. — Ось зараз у нас готова документація на реконструкцію вже давно дірявого водогону. Буде можливість профінансувати через рік — добре, ні, то переробимо документи, як це було з газом, однак продовжую вірити, що колись гроші в бюджеті й на наш водогін з’являться».
Що тут додати? Що під лежачий камінь вода не тече...
Мала Токмачка—Запоріжжя.
На знімку: керівники Запорізької області підпалюють газовий факел (у центрі — голова облдержадміністрації Борис Петров, праворуч — голова облради Павло Матвієнко).
Фото із сайту Запорізької ОДА.
