«Стоднівка» — як та долівка...

Цей побутовий екскурс у недалеку минувшину нашого народу навіяла низка «стоднівок» при владі наших очільників: від Президента і прем’єра — до голів майже всіх обласних адміністрацій. Вона днями пронизала політичне життя України і спонукає до першого порівняльного аналізу.Для прикладу виберемо перших сто днів на посаді голови Київської облдержадміністрації Анатолія ПрисЯжнюка (на знімку).

Це за мотивами відомого прислів’я про господиню, яка вміла зготувати, та не вміла подати. У нашому випадку все було на місці. У просторій конференц-залі КОДА від журналістів було не проштовхнутися. Півтора десятка телекомпаній, десятки радіокомпаній, уся регіональна преса та представники загальнонаціональних ЗМІ. Навіть з огляду, що йдеться про столичну область, — це справляло враження.

Що ж такого сенсаційного, яких одкровень хотіли почути журналісти від Анатолія Присяжнюка?

Ніде правди діти: багато попередніх років і донині громадсько-політичне життя Київщини було оповите перманентними сенсаціями: як не земельний скандал, то політична авантюра, як не районний керівник у СІЗО, то обласний чиновник у розшуку... Зрозуміло, що Анатолію Йосиповичу довелося спочатку вгамувати апетити журналістів, схильних до кримінальної тематики з корупційним присмаком.

Йдеться про справи кримінальні. А підшиваються вони в прокуратурі. І суть їхня — незаконна роздача землі, обдурення селян на тій же землі, відчуження від людей берегів річок і озер під причали біля маєтків багатіїв, скасування незаконних земельних рішень... А відкриті ці справи у правоохоронних органах саме з ініціативи Анатолія Присяжнюка. Для тих, хто «в темі», нагадаю, що йдеться про землі обабіч Бориспільської траси, в Обухівському, Вишгородському, Києво-Святошинському районах, на берегах Голубого озера.

Нового керівника Київщини буквально накрило цунамі з тисячі резонансних корупційних земельних скандалів, з якими тепер доведеться розбиратися. Але, за словами очевидців, коли Анатолій Йосипович нещодавно вручав селянам вистраждані ними акти на землекористування, вони мало не плакали. А таких документів видано майже 50 тисяч.

Тож нових земельних скандалів за «стоднівку» не спостерігалося. Присяжнюк пообіцяв і надалі діяти в земельних питаннях лише в правовому полі.

Хоч як це дивно, але земельні питання, на які так гостро відреагували ЗМІ, самі мешканці Київщини в ході недавнього соціологічного опитування поставили далеко не на перше місце. Як «не вкради» в десяти заповідях. Десь аж після поганих доріг, безробіття, медичного обслуговування тощо. А очолює цей сумний перелік виявів людського невдоволення (25% опитаних) — неповага влади до людини!

Що ж, до такого ставлення з боку чиновників нашому селянинові не звикати. Хоча прикривається воно патетичними гаслами про «хліборобську щасливу долю», «колиску української нації», «людяність і християнське милосердя»... А за ними з презирством вирячилися на людей чиновницькі обличчя. Де вже тут повага?

Голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк глибоко переконаний, що поважати людей — це не говорити про цю повагу, а робити для них добро. Тобто поняття це багатокомпонентне. Після неповаги до них селяни скаржаться на дороги. Зі слів Анатолія Йосиповича, за останні роки в їх будівництво в області не вкладено жодної копійки. Тепер шукають сліди виділених на ремонт доріг 100 млн. грн.! Як вам?

А нинішня влада на противагу розпочала ремонт залізниці для регулярних приміських маршрутів між Києвом і Вишгородом, Васильковом. Реалізовано проект «пересувна амбулаторія». Це коли виїзні бригади з районних поліклінік виїздять в села на прийом громадян. Сюди ж можна віднести і 8,3 тисячі працевлаштованих безробітних.

Не просто завоювати довіру людей до влади. Ще важче її повертати.

Що це таке — знають тільки ті, кому хоч раз у житті доводилося чути цю гірку й безнадійну фразу.

Зрозуміло, що прихід до влади нової політичної сили неминуче тягне за собою і нових людей. Як у народі їх іноді називають: «нова мітла». Ну а вона самі знаєте, що робить.

На згаданій прес-конференції ваш кореспондент десь у такому ключі та й запитав Анатолія Присяжнюка про мотивацію кадрових перестановок і замін у владних структурах Київщини. Бо був поінформований про суттєві кадрові «зачистки» в інших регіонах. У відповідь почув у підкреслено серйозному тоні, що жодної людини не було викинуто на вулицю. Усім, кого замінили, запропонували гідну роботу, для ряду керівників районних адміністрацій зробили кадрову «рокіровку».

Тож і не було традиційних для схожих ситуацій скандалів. І це таки правда.

Якби нинішній голова облдержадміністрації Київщини Анатолій Присяжнюк тільки того й зробив би на своїй посаді, що переніс обласний центр з Києва в інше місто, то вже б навіки увійшов в історію. І на сьомому поверсі КОДА в портретній галереї керівників Київщини з довоєнних часів посів би гідне місце. Скільки ж років це питання дискутується безрезультатно!

Сьогодні й депутати облради, й адміністрація з Анатолієм Йосиповичем на чолі схильні бачити майбутню столицю області в місті Ірпіні. Але й інші міста проводять презентації на роль обласного центру. Тут, як вважає Анатолій Присяжнюк, усе вирішуватиме проект сучасної інфраструктури, яку здатне представити, реалізувати місто-претендент. Бо на це підуть колосальні капіталовкладення, які суттєво змінять життя регіону. Головне — утриматися від типового в таких випадках «адміністративного ражу», аби потім люди не лаялися на всіх кутках Ірпіня, Гостомеля чи Бучі.

Прес-реліз, розданий журналістам на презентації 100 днів на посаді голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка, має вигляд тоненької брошури на 20 сторінок з обіцяючою назвою «Влада йде до людей». Тут прописано, що в області буде різко збільшено посіви зернових, виробництво молока і м’яса (бо ганьба, коли в родючу Київщину третину продуктів харчування завозять з інших областей). Є тут і багато сміливих інвестиційних проектів, солідних об’єктів соціальної сфери.

Це все треба реалізувати, і робота це буде, звісно, копітка, складна, малопомітна. Входить вона в рутинну фазу, коли треба, як кажуть, «впрягатися в плуга».