70 років тому в Криму розпочалася Ялтинська конференція лідерів країн антигітлерівської коаліції. Тоді, 4—11 лютого 1945 року, у Лівадійському палаці зустрілися диктатор СРСР Сталін, президент США Рузвельт і прем’єр-міністр Великої Британії Черчілль (на знімку) — щоб обговорити устрій післявоєнної Європи, домовитися про нові кордони (здавалося, — непорушні), про зони контролю, про нові правила гри у світовій політиці, де арбітром буде ООН. Ялтинські домовленості узаконили поділ сфер впливу між Заходом та СРСР (Росією). До зони впливу Москви відійшла практично вся Східна Європа —включно із частиною Німеччини. Порядок, визначений у Ялті, не був ідеальним, про що свідчили хоча б події 1956 року в Угорщині чи 1968 року в Чехословаччині, коли ці країни спробували звільнитися з-під опіки східного сусіда. Їх повернули назад силою зброї. Утім все-таки певна рівновага на континенті зберігалася до 1989 року, коли на Мальті Горбачов і Буш-старший поховали Ялтинську систему — саме як систему контролю та примусу. Незабаром возз’єдналася Німеччина, вийшли з-під московського впливу «країни соцтабору», розвалилася Югославія, розпався й сам Радянський Союз.
Крим
262
262
Після Мальти минуло чверть сторіччя — і з’ясувалося, що Москва не примирилася із втратою своєї ролі господарки половини Європи. Як пише в нещодавній статті директор московського відділення «Карнегі-центру» професор Дмитро Тренін, для Старого континенту знову настали небезпечні часи. Цитата: «Ще рік тому Володимир Путін сподівався, що Україна зможе наростити необхідну критичну масу для створення Євразійського Союзу. Але Україна остаточно й, судячи з усього, безповоротно, орієнтувалася на Захід...».
І тоді Путін — буквально — вирішив «повернутися до Ялти». Окупація Криму минулої весни для Москви в деякому сенсі — акт символічний. Адже саме в Криму в 1945 році було встановлено європейський порядок, вигідний Сталіну: «усе наше» від Балкан до Балтики. Порядок, про який тепер мріє Путін.
Звичайно, 70-річчя Ялтинської конференції відзначатимуть в усьому світі. І росіяни теж. 4—5 лютого в окупованому Криму відбудеться наукова конференція «Ялта 1945: минуле, сьогодення, майбутнє». Конференція має статус «міжнародної»: як повідомляє РІА «Новости», до участі запрошено понад 150 російських і зарубіжних «представників наукового співтовариства, політологів, експертів та представників ЗМІ». Заплановано «обговорення політичних і дипломатичних рішень та домовленостей, що дали змогу створити архітектуру післявоєнного світоустрою. Буде також приділено увагу перспективам побудови безпечного багатополярного світу, в основі якого ПОВИННІ ЛЕЖАТИ принципи взаємоповаги та співробітництва, закладені лідерами світових держав у Ялті в 1945 році». Фраза «повинні лежати принципи» — занадто промовиста в контексті всього, що відбувається.
Захід відбудеться в тому самому Лівадійському палаці в Ялті, де 70 років тому проходили засідання «великої трійки».
А після закінчення конференції відбудеться церемонія відкриття пам’ятника лідерам антигітлерівської коаліції. Цей десятитонний пам’ятник роботи Церетелі був готовий ще 10 років тому. Але тоді проти його встановлення виступили деякі українські партії та Меджліс кримськотатарського народу —вони не хотіли бачити пам’ятник Сталіну на своїй землі...
Фото з сайту wikipedia.org.
Популярне за тиждень
-
1Сьогодні Українському радіо виповнюється 100 років 106
-
2Чернівці вітають відомого журналіста та письменника з бойовою нагородою 86
-
3Удосконалення законодавства про індустріальні парки — один із добрих прикладів системної роботи Комітету з питань економічного розвитку 86
-
4У Ганновері (ФРН) відбулася конференція «Можливості та виклики щодо євроінтеграції для галузі тваринництва в Республіці Молдова та Україні» 75
-
5Новини Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 59