Криза хвилюється — два

* Місія МВФ рекомендуватиме раді директорів МВФ виділити Україні кредит у рамках програми stand by обсягом 14,9 мільярда доларів США на 2,5 року — про манну небесну.

* У червні проти травня споживчі ціни знизилися на 0,4 відсотка — про те, хто за що відповідає.

* Уряд очікує другої хвилі економічної кризи — про тріску.

Кредит від МВФ потрібен уже тому, що без нього не вийти з бюджетної кризи. Заяви податківців про те, що буцімто кількасотмільйонне перевиконання червневого плану пов’язане з покращенням дисципліни платників, — пусте. Недобір із ПДВ у червні сягнув 875 мільйонів гривень, перевиконання податку на прибуток пов’язане з виплатою дивідендів, а митники не справилися з місячним завданням більш як на три мільярди гривень. Після провального для Мінфіну травня (видатки перевищили доходи більш як утричі!) напрошувалося скоротити видатки, передусім — на управління, але було не до того. Вердикт Стокгольмського арбітражу щодо повернення «Росукренерго» 11 мільярдів кубометрів газу, в разі його виконання, не лишає жодних шансів вкластися у дефіцит держбюджету в 5 відсотків. Не скорочувати видатки — означало б не бачити кредиту. Але запропоновані урядом зміни щодо скорочення видатків на держпрограми, дотації Пенсійному фонду, АПК, вугільному сектору, фінансування Збройних сил і незахищених категорій населення законодавці розцінили як безжальний секвестр за скороченою процедурою. Ксенія Ляпіна (фракція «Наша Україна») висловилася коротко й вичерпно: це — намір затвердити бюджет для багатих коштом бідних. Однак ціна питання (МВФ позичає суму, яка співмірна 10 відсоткам ВВП), а також потреба одержати гроші на проведення виборів до місцевих рад змусила законодавців схвалити зміни до держбюджету.

Гроші від МВФ як манна небесна. Вони дають зрозуміти, що вкладати гроші в Україну — вдячна справа (рейтингове агентство «Fіtch» вже підняло їй довгостроковий рейтинг до стабільного). Ясно, що ними уряд погашатиме російський кредит у два мільярди доларів США, взятий під неринковий процент для покриття дефіциту держбюджету (проїдатимемо борги, як і торік). Кредит підтримає курс гривні (утримати його до кінця року на рівні 7,9 грн./$ буде нескладно). Позитивне рішення ради директорів МВФ сприятиме зростанню вартості українських євробондів, які уряд планує розмістити найближчим часом, щоб залучити додаткові запозичення. Але є заморочки: таку значну позику на такий короткий термін ефективно можна й не перетравити. Є відверті виклики: уряд має ініціювати прийняття низки підзаконних актів та надати МВФ чітку програму підняття тарифів на газ і електроенергію, вважай, зважитися на адміністративне підвищення комунальних тарифів. І при цьому, якщо уряд справді професійний, він має захистити людей від подальшого зубожіння. Адже за кредитом від МВФ — бовваніє й інфляційний ризик, пов’язаний із природним збільшенням грошової пропозиції, відновленням кредитної активності в банківській сфері тощо. Але редакція урядових змін до держбюджету поставила під сумнів професійність міністрів і підпорядкованих їм відомств.

Приємно вразила статистика. В червні проти травня споживчі ціни знизилися ще на 0,4 відсотка (у травні проти квітня — на 0,6). Але не так, щоб здивувала — це наслідок «мирного співіснування» низької купівельної спроможності громадян та... інфляційних тенденцій. У річному вимірі, за спостереженнями наших статистиків, інфляція зросла на 6,9 відсотка, треба думати, що це підніме Україну в рейтингу Комітету статистики СНД із першого місця за рівнем річної інфляції.

Президент країни порадував черговим законопроектом щодо діяльності Нацбанку, де він запропонував зобов’язати регулятора контролювати цінову стабільність упродовж 3—5 років. У того засобів впливу — кіт наплакав: як облікова ставка — не авторитет для процентних ставок за кредитами, так і грошово-кредитна політика — не авторитет для бюджетної. Але всіх це влаштовує, бо і Нацбанк нівроку заробляє, і комерційні банки. Єдино, як Нацбанк впливає на споживчі ціни, то це зміцнюючи курс гривні, опосередковано здешевлюючи імпорт товарів та послуг. Але дієвість такого інструмента доволі обмежена. Реалії засвідчують, що в річному вимірі імпортні товари подорожчали втричі помірніше за вітчизняні. Нацбанк не відцурався «виявленої йому довіри», а законопроект Президента законодавці схвалили оперативно, бо йдеться про давні заморочки щодо узгодження наших специфічних стандартів із міжнародними, а крім того — про зміну деяких повноважень ради Нацбанку, подовження терміну каденції глави Нацбанку з 5 до 7 років та інше. Натхненний дефляційними показниками Нацбанк уже знизив облікову ставку до 8,5 відсотка, і логічно очікувати на зміну ставок рефінансування і депозитів. Передумови для цього вже очевидні.

Найбільш зацікавлені в зниженні вартості кредитів, звісно, підприємства реального сектору економіки. За умов недолугої бюджетно-податкової політики, колосальних масштабів взаємної заборгованості в корпоративному секторі, за сезонного зниження цін на метал і нестабільності на міжнародних фінансових ринках підприємства чекають змін на краще. Їх уряд тільки обіцяє, а падіння проекту Податкового кодексу з управлінської вертикалі на всенародну горизонталь свідчить про цілковиту безпорадність влади. Фонд держмайна оприлюднив проект приватизаційної програми на 2010—2014 роки, за яким експерти вже побачили бажання розпродати все якомога швидше й дешевше. В парламенті реєстрували одне за одним подання про відставки урядовців, у тім числі — провідників резонансних змін у Податковий кодекс. Можна й відставляти, але це нічого не вирішить ані для держбюджету, ані для підприємств. Уряд наступив на граблі своїх попередників, поставивши політичну доцільність перед економічною, розрекламувавши воза перед конем як швидкісний транспортний засіб. Але видатки на поточні та капітальні зобов’язання, заборгованість із заробітних плат, пенсій та невідшкодованого ПДВ, дисбаланси Пенсійного фонду, НАК «Нафтогаз України» не виказують навіть ознак можливого руху.

...На урядовому засіданні Прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив про рішення витрачати кредит МВФ для підготовки до другої хвилі економічної кризи. Нехай. Аби тільки не почуватися тріскою між хвиль.