У кабінеті керівника «Червоної калини» (оздоровниця розмістилась поблизу села Жобрин Рівненського району) одна з відпочивальниць киянка Жанна Антонова дарує головному лікарю оздоровниці, заслуженому лікарю України Миколі Сивому ікону (на знімку):
— Я дізналася, що скоро завершиться будівництво церкви при санаторії, і вирішила подарувати для храму ікону. Прийміть, будь ласка, її від щирого серця.
Потім розмова перейшла в буденне русло.
— Ми з чоловіком приїжджаємо до «Червоної калини» уже шостий рік поспіль, — розповідає пані Жанна. — Нам тут дуже подобається, так само як і нашим друзям, котрі, наслухавшись наших вражень, теж тут оздоровлюються. Четвертий рік відпочивають тут ще одні наші добрі знайомі — подружжя Каносевичів із Канади. Кажуть, що їм тут легко дихається, бо ж сосновий ліс довкола, цілющі трави, водойма...
— А чим, крім природи, приваблює, на вашу думку, оздоровниця? — цікавлюсь у жінки.
— Напевне, ще й гостинністю. Бо персонал тут привітний, уважний, як і головний лікар Микола Юрійович Сивий, котрий іде на діалог із відвідувачами, враховує їх пропозиції і побажання, відтак удосконалює сервіс.
— А іншого виходу, ніж «підкупляти» відпочиваючих професійністю, доброзичливістю і гостинністю, у нас немає, — каже Микола Сивий, для якого оздоровниця «Червона калина» стала справою його життя.
Адже саме він свого часу подав ідею побудувати в цій місцині санаторій, а потім втілював її у життя: проектував оздоровницю разом з іншими фахівцями (до речі, у 1994 році санаторій «Червона калина» був удостоєний Першої Державної премії з архітектури серед об’єктів цивільного та громадського будівництва в Україні). Саме завдяки цій людині так високо поставлена тут планка сервісу, лікування... Як кажуть ті, хто знає М. Сивого (а знає його багато людей, бо, працюючи свого часу хірургом, зробив близько тисячі операцій, підняв на вищий щабель Рівненську обласну клінічну лікарню, коли був там головним лікарем), він ніколи нічого не робить абияк, а проблемами санаторію переймається так, як тільки мати може перейматися проблемами своєї дитини...
А проблеми в оздоровниці були: спочатку відстоювали в судах, коли попередній власник схаменувся, що нібито продав її державі задешево; відбили спроби зробити її банкрутом, щоб потім купити задешево (воно й не дивно, що на таку перлину Полісся у багатьох слина котиться); не склали руки працівники санаторію, коли в скрутні часи не продавались путівки — виїжджали в регіони, пропонували свої послуги.
— І люди повірили — поїхали до нас, а ми в свою чергу постарались зробити все, щоб вони залишились задоволеними відпочинком та оздоровленням, — продовжує головний лікар санаторію, — щоб хотіли побувати тут ще і ще. Зараз у нас багато постійних відпочивальників, яких я уже знаю по прізвищах.
Добра слава, як відомо, поширюється дуже швидко: про «Червону калину», судячи з географії гостей санаторію, знають у всіх регіонах України. До цього, звичайно ж, доклала чимало зусиль і служба маркетингу оздоровниці, працівники якої виїжджають у регіони з пропозиціями послуг. Якщо аналізувати розповсюдження путівок, то відповідне відомство для постраждалих від аварії на ЧАЕС не придбало жодної путівки; лише вісім відсотків їх реалізується за рахунок коштів соцстраху, решта — за договорами та за готівку. Навіть мешканцям Рівненщини, які хочуть відпочити в «Червоній калині», проблематично за кошти соцстраху отримати путівку. Як повідомив директор Рівненського обласного фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Григорій Ясиновський, за три квартали нинішнього року в області реалізовано лише 227 путівок до цієї оздоровниці (для порівняння: цієї кількості не вистачає навіть для того, щоб заповнити один заїзд. — Авт.).
— Загалом із путівками сутужно, — продовжує Григорій Ясиновський. — На всю область у цьому році їх виділили лише п’ять тисяч. Виходить, що на всіх застрахованих  — одна путівка на 70—80 людей. На мою думку, така ситуація склалася через подорожчання відпочинку...
Тим не менше люди хочуть і їдуть відпочивати. Звісно ж, колектив санаторію не навантажує гостей своїми проблемами — вирішує їх самостійно. Тим часом зустрічає усіх гостинно, пропонує їм свої послуги. А «Червона калина» — санаторій кардіологічного, неврологічного, гастроентерологічного, пульмонологічного напрямів, також може зарадити тим, хто має захворювання опорно-рухового апарату.
— Поряд із сучасними методиками лікування та оздоровлення використовуємо ще й старовинні, як, скажімо, прогрівання зерном жита, що дуже корисно при хронічних запальних захворюваннях нирок, легень, хребта, суглобів, для покращення обміну речовин в організмі, — розповідає заступник головного лікаря з лікувальної роботи Ірина Пендела (на знімку).
Особлива гордість оздоровниці — два цілющі джерела мінеральної води. З одного отримують йодобромну воду з мінералізацією 55 г/л (аналог всесвітньо відомої води чеського курорту Карлові Вари), яку використовують у вигляді лікувальних ванн (у санаторії чудове бальнеологічне відділення). Друге джерело — хлоридно-натрієвої води з мінералізацією 10 г/л, яка подібна до «Миргородської» та вживається для лікування захворювань органів травлення з нормальною і пониженою секреторною діяльністю.
Одне слово, професіоналізм колективу санаторію, поєднаний із його гостинністю, доброзичливістю, а також комфортом і мальовничою природою довкола здравниці (а це 35 гектарів соснового лісу, горобиновий, кленовий, березовий, калиновий, бузковий гаї, водне плесо), дають хороші результати в оздоровленні людей.
— Я пишаюся тим, що в нашій області є санаторій із таким високим рівнем обслуговування, — каже голова Рівненської ОДА Василь Берташ. — Бо що може бути дорожчим, ніж здоров’я людей.
Рівненська область.
Фото Олександри ЮРКОВОЇ та Андрія НЕСТЕРЕНКА.