Як розкрадають мільйони

Тільки в 2009 році Управлінням СБУ в Луганській області та за його матеріалами порушено 28 кримінальних справ за фактами злочинів, виявлених на об’єктах галузі, до бюджету держави повернуто 53 мільйони гривень, до державного сектору економіки — понад 3,3 мільйона гривень, на шахтах регіону відвернено більш як 65 надзвичайних подій. Не секрет, що більша частина із правопорушень, що виявляються, здійснюється організованими злочинними групами.

З одного боку, вугільна продукція завжди ліквідна — і на вітчизняному ринку, і за рубежем. З другого — галузь, через комплекс внутрішніх причин, традиційно є дотаційною, її бюджетне фінансування обчислюється мільярдами гривень. Не дивно, що в декого виникає бажання поживитися за рахунок вугільних підприємств. На тлі тих обсягів матеріально-фінансових ресурсів, які обертаються в галузі, вкрасти пару мільйонів гривень або пару потягів вугілля ці люди не вважають соромним. Але розкрадання в таких масштабах можливі лише у складі організованих кримінальних структур.

— Аналіз діяльності організованих злочинних груп на об’єктах вугільної промисловості, — коментує заступник начальника управління — начальник головного відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Луганській області Олександр Носуля, — свідчить про те, що інтереси злочинних груп у вугільній промисловості зосереджено на вилученні з-під контролю держави дохідної частини товарно-матеріальних потоків. Крім того, йдеться також про використання непрозорих схем товарообміну, маніпулювання засобами державної підтримки, перерозподіл боргових зобов’язань перед бюджетом на користь нерентабельної частини виробництва, переведення майна прибуткових підприємств у власність підконтрольних тіньових структур. Здійснення таких специфічних і масштабних протиправних схем можливо лише за участі посадових осіб керівної ланки вугільних підприємств і, щонайменше, за поінформованості їхніх перших керівників. Утім, деякі з них не гребують і банальними розкраданнями вугілля у змові зі своїми підлеглими.

У 2009—2010 роках Управлінням СБУ в Луганській області порушено низку кримінальних справ стосовно групи посадових осіб одного з вуглепереробних підприємств, які організували розкрадання вугільної продукції, що належить шахтам області. Під виглядом власності фіктивної фірми чорне золото вивозили з підприємства і згодом відправляли на теплоелектростанції. Щоб сховати нестачу вугілля, посадові особи організували завантаження складів підприємства шламом — відходами вуглезбагачення, а в документи вносили неправдиві відомості про обсяги переробки вугільної маси, кількість концентрату, промислового продукту та відходів. За півроку за цією схемою «наліво» пішло більш як 7 тисяч тонн вугілля на загальну суму понад 2 мільйони гривень. Докладно вивчивши механізм злочинної діяльності, співробітники СБУ встановили зловмисників: до складу групи входили посадові особи підприємства, в тому числі колишній керівник.

Унаслідок діяльності іншої організованої злочинної групи державне вуглевидобувне підприємство в іншому районі Луганської області зазнавало щомісячно збитків у розмірі більш як мільйон гривень. Семеро її учасників спеціалізувалися на розкраданні антрациту, що вивозився службовим транспортом і нібито призначався для котелень і для пільгових категорій населення. Насправді його збували комерційним структурам, а виручені гроші розподіляли залежно від «внеску» в розкрадання кожного члена групи. Зловмисників затримали з допомогою спецпідрозділу СБУ «Альфа». Слідство у кримінальних справах триває. 

Об’єктом кримінальних зазіхань є не тільки вугільна продукція як така, а й дороге гірничошахтне обладнання. Не є ексклюзивним ноу-хау поставки під виглядом нової техніки, що була у вжитку, або неякісного обладнання чи придбання його за завищеними цінами. Правоохоронцям добре знайомі і схеми розкрадань, коли поставки взагалі здійснюються лише на папері і прикриваються списанням старої техніки. Зловмисники діють за принципом: кінці у воду, точніше — в землю. А що там під землею — перевірити важко. Чималі гроші, отримані злочинним шляхом, через підставні фірми переводять у готівку й розкрадають. 

Минулого року на одній із шахт ДП «Донбасантрацит» співробітники УСБУ розкрили кричущий факт: посадові особи незаконно списали майже півтора кілометра кабелю на суму близько півмільйона гривень і реалізували його. Замість нового кабелю в підземній виробці продовжували експлуатувати старий і дешевий. Ця шахта є надкатегорійною стосовно виділення газу метану, тому необхідність дотримання норм якості і строків експлуатації кабельної продукції тут продиктована вимогами до безпеки людей, що працюють під землею. Незадовго до описуваних подій у підземних виробках шахти сталося загоряння метану, причиною якого цілком міг бути вихід із ладу кабелю. Кримінальна справа за фактом незаконної підміни кабельної продукції нині перебуває на розгляді в суді.

Вугільна галузь залишається сьогодні однією з небагатьох сфер економіки регіону, котру щедро підживлюють державним фінансуванням. Тому бюджетні кошти — це ще один предмет устремлінь організованого криміналітету, особливо тих його представників, які наділені керівними й розпорядчими функціями на вугільних підприємствах. Гроші, що виділяються на модернізацію, реструктуризацію, на закупівлю того-таки гірничошахтного обладнання, а також оборотні кошти підприємств приваблюють зловмисників. Найчастіше вони використовують для розкрадань ті само схеми з невеликими варіаціями: фальсифікації вартості робіт, поставок, послуг тощо та їхніх обсягів, відхилення від проведення відкритих тендерних торгів або їхнє проведення «під свого» переможця, через який гроші йдуть у невідомому напрямку в обмін на невиконання договірних зобов’язань. Типовий приклад: у травні минулого року слідчим відділом Управління СБУ було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом розтрати майже 5 мільйонів гривень, виділених із бюджету на придбання для гірничого підприємства двох стрічкових конвеєрів. Обладнання поставила фірма, що перемогла в тендері, гроші сплачено, але конвеєри, як з’ясувалося, зовсім не ті, що потрібні за технічними умовами. Розтрачено мільйони, і цей факт підтвердила ревізія КРУ. 

Використовуються й більш витончені способи приховування злочинів. Наприклад, штучне створення надлишків продукції шляхом заниження фактичного обсягу вуглевидобутку. Добувається, скажімо, 1200 тонн вугілля на добу, а звітують посадові особи тільки за 1000 тонн. Залишається 200 тонн продукції, що згодом тим або іншим способом вивозять і збувають під виглядом власності комерційних структур. 

Хитромудрий механізм злодійства кілька років тому «запровадила» злочинна група, що крала вугілля, добуте гірниками ДП «Свердловантрацит». До складу кримінального співтовариства входили представники бізнес-структур, посадові особи та працівники гірничо-збагачувальної фабрики, залізничники. Підібраний зловмисниками порожній («хворий») вагон чіпляли до основного состава і транспортували на гірничо-збагачувальну фабрику. Там його завантажували високоякісним антрацитом і вивозили на під’їзні колії залізничної станції. Після оформлення супровідних документів вагон відправляли споживачам, але в документах зазначалося, що вугілля є власністю комерційної структури, а не державного підприємства. Ось так і грабували вагонами, поки не завершили злодійську епопею в залі суду. Розкрадачі не лише отримали строки, а й втратили право протягом певного часу займати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та розпорядницькими функціями.

Більш «витончені» схеми розкрадань, побудовані на «іграх» з якісними показниками вугілля, застосовуються зловмисниками у високих кабінетах. Йдеться про використання відходів вуглезбагачення (шламів), породи, некондиційного вугілля. Такі механізми використовували, зокрема, посадові особи однієї із шахт області, які, маніпулюючи з кількісними та якісними показниками добутого кондиційного вугілля, змішуючи його зі шламом, створювали невраховані надлишки «чорного золота», які реалізовували від імені суб’єктів підприємництва. У такий спосіб незаконно витрачалося близько 150 тонн вугілля щодня. За 7 місяців за цією схемою із шахти зникло вугільної продукції майже на 2 мільйони гривень. 

За спостереженнями співробітників СБУ, такий метод розкрадань отримав поширення з другої половини 90-х років. За Союзу він не практикувався зовсім, тому що шлам не вважався паливом, а повністю йшов у відходи. Сьогодні вміст шламовідстійників активно використовується правопорушниками для додавання до якісного вугілля й одержання суміші, що називається на гірничому сленгу «листковим пирогом». Природно, коефіцієнт зольності в такій вугільній масі істотно перевищує припустиму норму. Щоб спалити її, теплоелектростанція повинна зазнати додаткових витрат, істотно збільшивши подачу газу або мазуту, а тепловіддача однаково буде нижча, ніж у разі спалюванні рядового вугілля або концентрату. 

Закономірно, що злочину такого штибу супроводжуються «відмиванням» незаконно отриманих грошей і легалізацією викраденої продукції.

— У хід ідуть підставні рахунки, фіктивні фірми, фальсифікація документів, — розповідає Олександр Носуля. — Тому процес документування протиправної діяльності «вугільних» кримінальних формувань досить трудомісткий. Виявити групове розкрадання набагато легше, ніж потім по ниточці розплутувати хитросплетіння кримінальних механізмів, установлюючи зв’язки, роль і «коефіцієнт трудової участі» кожного із членів групи».

Щорічно на вугільних об’єктах Луганщини співробітники СБУ виявляють десятки кримінальних структур, до того ж іноді по кілька на одному підприємстві. Служба безпеки України працює з великими групами і резонансними злочинами, матеріали стосовно менш значних кримінальних проявів передаються іншим правоохоронним органам. Крім того, важливим її завданням є попередження економічних злочинів. Ця робота проводиться постійно у взаємодії з контролюючими відомствами. До речі, викриття правопорушників на підприємстві, особливо, якщо воно завершується жорстким судовим вироком, надовго відбиває в інших бажання запускати руку в бюджетні кошти або красти вугілля, добуте ціною шахтарського поту, а часом і життів.