Метод виробництва «Норд»

У магазині відвідувач бачить яскраву вітрину та стрункі шеренги товарів. Обираючи домашнього помічника, часто-густо ми орієнтуємося на рекламу чи підказку продавця. Проте для споживача сьогодні важливо знати, наскільки надійною виявиться придбана техніка. А для цього інформації, викладеної на ціннику чи в буклеті, замало. Після відвідання цехів «Норду» можу підтвердити: міжнародним стандартам відповідає не лише продукція підприємства, а й весь процес виробництва. За останні два роки тут проведено внутрішню «революцію» під назвою «Метод виробництва «Норд». Завдяки чому різко знизилася кількість помилок виконавців на всіх етапах. І відповідно — підвищилася якість продукції. Утім, усе по порядку.

У цехах заводу помітила людей, вдягнених у спеціальні жилети. Ці фахівці — супервайзери. Знайомимося з одним із них. Вадим Бородінов контролює ділянку, де працюють 35 осіб. «Моє завдання — контролювати якість протягом зміни. Наприклад, від дій цих працівників залежить зовнішній вигляд задньої стінки холодильника, — показує рукою співрозмовник. — А від цих — герметизація холодильної шафи. Відкрию секрет: наші робітники люблять заходити до магазинів, дивитися на свою продукцію і чути відгуки покупців».

Біля кожного робочого місця — наочні схеми із детальним описом операції та вимогами до техніки безпеки: наприклад, берегти руки чи захищати очі під час виконання тієї чи іншої операції. Все настільки зрозуміло, що іноді нагадує детальну інструкцію до складання дитячого конструктора. Така деталізація не залишає місця помилці. На стендах у цехах висять таблиці із назвами та переліком операцій. В ячейках навпроти прізвищ робітників — фігури із однієї, двох, трьох чи чотирьох рисок. Виявляється, таким чином позначається рівень майстерності кожного працівника під час виконання конкретної операції. Більше рисок — вища майстерність. Такі таблиці «нордівці» піддивилися на автомобільному заводі «Ніссан».

Все це — елементи «Методу виробництва «Норд», який впроваджується на підприємстві вже майже два роки. Показово, що на докорінні зміни на заводі наважилися в розпал економічної кризи — восени 2008-го. «До цього рішення ми йшли багато років, — зазначає Валентин Ландик. — Свого часу, коли «Норд» серйозно вийшов на експорт, у нас «шкутильгала» якість. Тоді працювали за соціалістичною системою, коли відділ технічного контролю приймав готову продукцію. Виходило так, що результат роботи тисячі людей ми віддавали на відкуп одній людині — контролеру, від настрою якого міг залежати кінцевий результат. Крім того, помилки на цьому етапі обходилися надто дорого. Ми зрозуміли: потрібно щось змінювати, потрібно відмовлятися від соціалістичного контролю якості».

Розв’язання проблеми керівники «Норду» побачили у компанії «Ніссан» — відомого виробника японських автомобілів. Японці мають репутацію неперевершених майстрів в організації виробництва. Про деталі методу виробництва розповів директор компанії BPІ Group, представник компанії NAс в Україні Андрій Сергєєв:

— Для того, щоб отримати якісну продукцію, потрібно контролювати якість матеріалів, якість роботи машин, правильність виконання технології, кваліфікацію робітників. Все це дає змогу зробити так званий метод «ощадного виробництва». Для того, щоб впровадити його, розроблено чимало інструментів. Пройшли навчання майстри-супервайзери, які проводять контроль технологічного процесу. На кожному робочому місці робітник має детальний опис операції. Грубо кажучи, технічну документацію перевели до розряду коміксів — щоб краще розуміти. Використовуючи ці документи, супервайзери контролюють увесь хід операції.

Наша довідка

Британська компанія NАc спеціалізується на впровадженні передових технологій в управлінні сучасними виробництвами та реорганізації бізнес-процесів. Абревіатура NАc розшифровується як Nіssan Assocіates. Консультанти компанії — колишні менеджери компанії Nіssan Motors UK. Технології, які впроваджуються в групі «Норд», — це кращі практики провідних японських виробників.

Так званий людський чинник у виробництві складної побутової техніки завжди грав не останню роль. Як запобігти помилкам, а якщо вони трапляються — то як звести втрати до мінімуму? Метод виробництва «Норд» цю проблему вирішує. Кожен супервайзер знає про всі поломки чи дефекти на своїй ділянці, систематизує цю інформацію та складає список заходів, які потрібно вжити, аби проблема не повторилася. Кожен на своєму робочому місці впливає на загальний результат.

«Виробничий процес загалом складається із великої кількості операцій, які поділяються на корисні (тобто такі, які додають щось до продукту) та некорисні (втрати). Наприклад, переміщення заготовок по цеху не додає цінності і є втратами. А фарбування заготовки — додає цінність товару. Що більше втрат, то довше триває процес. Основна ідея методу — прибрати втрати, зробити виробництво найбільш корисним, ефективним для споживача. Протягом останнього року лише за рахунок впровадження нового методу рівень дефектів вдалося знизити вдвічі. Адже легше змусити сто осіб зробити маленький крок, ніж одну людину — сто кроків», — вживає образне порівняння Андрій Сергєєв.

Нову робітничу еліту — супервайзерів — відбирали серед фахівців у цехах, головним чином серед виробничих майстрів. Ці люди пройшли підготовку за складною програмою із п’яти модулів. Майбутні супервайзери дізнавалися, як правильно виконувати стандартні операції, як навчати робітників, як організовувати робочі місця та вирішувати проблеми, пов’язані з якістю. Наприкінці піврічного курсу слухачі проходили сертифікацію. «Це правильна система, у ній усе збалансовано, — стверджує супервайзер Вадим Бородінов. — Вона дає максимальний результат, змушує постійно рухатися. Метод виробництва «Норд» — це стимул. Він дає зрозуміти: що більше працює людина, то більше отримує. Змінюється повністю все виробництво. І люди, які працюють поруч, просувають цей прогрес».

Сьогодні на підприємстві 68 сертифікованих супервайзерів, ще 75 проходять навчання. Вони виконують, у тім числі, роль відділу технічного контролю. Підвищилася не лише кваліфікація та відповідальність супервайзерів, а й зарплата цієї категорії робітників. Один із принципів методу виробництва «Норд» — «Якість понад усе». Я побачила в цехах, як самі працівники контролюють якість попередніх операцій. «Не приймай брак, не виробляй брак і не передавай брак на наступний етап» — цієї політики на підприємстві неухильно дотримуються. Адже виправити помилку на початковому етапі легше і дешевше, ніж на завершальному.

Завдяки впровадженню нового методу група «Норд» вийшла в лідери в Україні за культурою виробництва. Це єдина вітчизняна компанія, яка здатна конкурувати зі світовими лідерами на ринку побутової техніки. В основі методу виробництва «Норд», який впроваджується на підприємстві, лежать три керівні принципи: своєчасне виконання всіх процесів, негайне усунення проблем, які виникають, та дотримання технічних процесів.

«Світова фінансова криза змусила топ-менеджмент і власників багатьох компаній упритул зайнятися економією витрат шляхом скорочення штатів та переведення виробництв у режим максимальної економії. Натомість у розпал кризи президент АТ «Група «Норд» Валентин Ландик прийняв, на перший погляд, нелогічне рішення: інвестувати кошти в реорганізацію управління виробництвом і впровадити новий підхід — «ощадне виробництво», — каже Андрій Сергєєв. — І це дуже правильно. Тому що звичайне скорочення штатів без фундаментальної перебудови організації виробництва, скорочення трудомісткості процесів призводить лише до перерозподілу обов’язків і збільшення навантаження на колектив, який залишився. Безумовно, це позначається на якості виробничих процесів і, як наслідок, — на якості продукції, продуктивності. Що в підсумку знову призводить до збільшення витрат».

Часи, коли предмети побутової техніки були в дефіциті, залишилися в минулому столітті. Сьогодні від різноманітних моделей у відвідувача магазину розбігаються очі. Холодильники «Норд» — це саме той випадок, коли покупець, обираючи вітчизняний товар, не втрачає в якості і сучасному рівні техніки. Адже такі самі холодильники, вироблені на українському підприємстві, купують у Франції, Німеччині, Італії та інших європейських країнах. Наприклад, Франція цього року придбає 130 тисяч холодильників «Норду». Компанія торік відкрила свій завод у Ростовській області, зміцнивши позиції в сусідній Росії. На підприємстві запевняють, що здатні «закрити» ринок не лише України, а й інших країн СНД.

«Плануй, роби, перевіряй, впливай — ось гасло, під яким працює «Норд», — розповідає Валентин Ландик. — Взявши за основу японську систему, ми розробили власний метод виробництва. Не приховую: спочатку я скептично поставився до нової системи. Але іноземці нас багато чого навчили. Легше усунути брак на заводі, ніж потім — у споживача. Немає другорядних чи головних операцій — вони всі важливі. Все це забезпечує якість у кінцевому підсумку. Холодильник повинен відпрацювати 16 років, і часто — без перерви. Тому надійність нашої техніки — на найвищому рівні». Президент компанії зазначає, що пройдено лише певний етап кардинальних змін. Ламати стереотипи, змінювати психологію непросто. Але лише так можна вивести підприємство на новий рівень.

Водночас ані в цехах підприємства, ані в кабінеті президента я не почула закликів купувати лише продукцію «Норду». «Ми прагнемо, щоб наша продукція говорила сама за себе», — зізнався один із робітників. Тому працівники компанії так полюбляють заходити до магазинів і потай відзначати: українські холодильники нічим не поступаються своїм зарубіжним «колегам», а у співвідношенні «ціна — якість» їм немає рівних. «Норд» справді є народним холодильником.

«Не треба примушувати людей купувати лише вітчизняні товари — люди хочуть мати вибір, — пояснює Валентин Ландик. — Але в інших країнах вітчизняного виробника підтримують не на словах і таким чином наповнюють державну казну. А у нас від слів до діла далеко. Нас «вичавлюють» із ринку, і ми ідемо на експорт». Народний депутат навів приклад: підприємство має міжнародний сертифікат якості продукції, виданий відомою німецькою компанією. Цього документа закордонним партнерам достатньо, аби підтвердити якість української побутової техніки. Однак у рідній Україні цей документ не визнають! Натомість вимагають... заново сертифікувати ту чи іншу модель в усіх інстанціях: Держспоживстандарті, санстанції тощо. То кого ми підтримуємо — вітчизняного товаровиробника, вітчизняного споживача чи армію чиновників?

На стіні в робочому кабінеті Валентина Ландика — портрет Людвіга Ерхарда. Мій співрозмовник часто посилається на досвід цього видатного економіста, який за дванадцять років вивів зруйновану Німеччину до числа світових лідерів. Подумалося: адже досвід «Норду», який наважився на докорінну перебудову системи виробництва під час кризи, заслуговує на таку саму пильну увагу, як і досвід творця німецького «економічного дива» післявоєнних років.