Цього тижня парламент ухвалив низку законів, які неоднозначно сприймаються і експертами, і суспільством. Зокрема, Бюджетний кодекс, закони про референдум та про судоустрій і статус суддів.
Особливо чимало зауважень до закону, який, вважають, дасть змогу реформувати судову систему і поліпшити захист прав громадян. Лише недавно Міністерство юстиції направило законопроект, підготовлений до другого читання, на експертизу до Венеціанської комісії, але, попри це, регіонали продавили його розгляд і прийняли в цілому. Проте попередня експертиза членів цієї комісії зафіксувала низку недоречностей, які суперечать заявленій меті реформи судочинства.
Професіонали-правники звертають увагу на те, що судова гілка влади втрачає свою незалежність і потрапляє під вплив політиків. Особливо після розширення повноважень Вищої ради юстиції. Окрім того, експерти висловлюють думку, що «не існує важелів, які дозволили б контролювати призначення суддів громадськістю».
Іще одна топ-тема тижня: скасування конституційної реформи 2004 року. Нагадаю: у своєму зверненні з нагоди Дня Конституції Президент Віктор Янукович заявив, що для збалансованості повноважень гілок влади потрібні зміни до Основного Закону. Тему продовжив міністр юстиції Олександр Лавринович. В інтерв’ю одному з тижневиків він заявив, що варто повернутися до Конституції зразка 2004 року. Одним з шляхів повернення до того стану може стати референдум.
Обґрунтувати необхідність розширення прав глави держави спробував глава адміністрації Президента Сергій Льовочкін, який заявив, що, мовляв, для проведення реформ Віктор Янукович повинен мати більше повноважень. Однак, на нашу думку, високопосадовець дещо лукавить. Адже термін дії перехідних положень, за якими глава держави мав право видавати укази економічного характеру, закінчився майже десять років тому. Відтак головним центром реформ має стати парламент і уряд. Повернення до старої Конституції, разом зі зміною правил гри під час виборів народних депутатів, про що говорять у середовищі регіоналів, експерти вважають прагненням встановити в країні режим авторитарного правління.
З другого боку, скасування політреформи зразка 2004 року потягне за собою низку інших проблем. На що, до речі, звернув увагу Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Так, він зауважив, що «вибори до Верховної Ради можуть відбутися у березні 2011 року». Оскільки «відповідно до Конституції 1996 року, а там є чітка позиція, вибори до Верховної Ради мають відбутися в березні четвертого року повноважень парламенту», — підкреслив Володимир Литвин. Окрім того, він звернув увагу, що «сьогодні немає закону №2222. Є Конституція зі змінами, внесеними цим законом. Крім того, у розділі 13 Конституції визначено порядок внесення змін до Конституції». Глава парламенту додав, що є багато інших колізій.
Але, коли хочеться, то можна заплющити очі і на колізії, і на правове поле. Днями автор цих рядків поставив запитання керівникові однієї області: «А як же бути з правовим полем?» І зустрів погляд людини, яка не зрозуміла запитання: мовляв, про що ви кажете? Правове поле — це ми. Тому спрогнозую: очікувати зміни підходів до укріплення абсолютної влади нинішнього керівництва держави не доводиться. Можна їм лише нагадати, що у палиці — два кінці. А також напис на персні Соломона: «І це мине».
Застосування сили, грубе, показове, не лише до журналістів, продемонстрували цього тижня працівники СБУ, які у масках і з ломами заявились у Київраду. Напевне, багато киян невдоволені нинішнім міським керівництвом, мабуть, діяння команди Леоніда Черновецького потребує слідчих дій. Але показова поява спецназівців після того, як першим заступником голови КМДА став регіонал Олександр Попов, спрямована передусім не на залякування чиновників міськради, а киян, яких у Партії регіонів небезпідставно підозрюють у нелояльності до цієї політичної сили. Не можна оминути і термінове перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську. На нескромне прохання Патріарха Московського Кирила.
Водночас нинішній тиждень зафіксував подальше загострення відносин і в лавах регіоналів. За деякими даними, після відставки гуманітарного віце-прем’єра Володимира Семиноженка захиталися крісла під силовим віце-прем’єром Володимиром Сівковичем та міністром оборони Михайлом Єжелем. Однак, чи залишать вони свої кабінети, стане зрозуміло лише восени, коли розпочнеться новий політичний сезон.
