Влада Донецької області вважає, що оптимізація мережі шкіл дасть змогу підвищити зарплату вчителям та якість знань — учням. Чи готове суспільство до такого кроку?
Сесія Ясинуватської районної ради не дала згоди на закриття Новобахмутівської та Яковлєвської сільських шкіл. У першій навчається 46, у другій — 41 учень. Аргументом стали колективні листи селян.
«У школі фізкультурник читає математику і географію!» — гарячкує начальник головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації Юрій Соловйов. — Лише двоє учнів там ідуть до десятого класу, інші — до ПТУ.
Голова райради Іван Коссе каже, що на ті ЗОШ треба додатково 378 тисяч гривень із бюджету. «Загалом на освіту не вистачає три мільйони гривень, — пояснює керівник. — Ми знайшли 2,7 мільйона, урізавши витрати на медицину, «соціалку» тощо. Тепер вирішуємо, у кого ще забрати гроші».
За планом оптимізації навчальних закладів, прийнятим в 2008-му, в районі мали закрити чотири школи. Потрібна централізація. Учнів пропонується возити до гарно оснащеної школи за шість кілометрів. Але питання, винесене на останню сесію, погано підготували.
Ще одним «кандидатом на виліт» може стати школа у Красногорівці. На одного із 42 учнів тут витрачається в середньому в 2,5 разу більше коштів, ніж у великій ЗОШ. Левову частку «з’їдають» електроенергія та опалення.
— Усі кажуть про низьку якість освіти, але не замислюються про причини, — зазначає Юрій Соловйов. — Вона, між іншим, залежить від кадрів, умов навчання та матеріально-технічної бази. За партами для першокласників сидять випускники... Бракує карт, посібників, комп’ютерів... У класах пенсіонери...
Начальник управління згадує алогічний формульний підхід при фінансуванні: гроші виділяються із розрахунку на одного учня, а не на навчальний заклад. Сьогодні середня наповнюваність класу в області — 22 школяра. У селі — 12, норматив — 30 учнів.
— Середня заробітна плата вчителів — 450—1500 гривень. Її, до речі, можна збільшити, — упевнений співрозмовник. — А це 200 мільйонів гривень на рік. Для порівняння: торік ремонт і підготовка шкіл до 1 вересня обійшлися в 90 мільйонів. Отже, питання оптимізації мережі навчальних закладів — це і питання доплат, премій тощо.
В області розробляється концепція освіти. Серед пропозицій облуправління — прибрати із закону норму про обов’язкове отримання згоди громади на закриття школи. Не виключено, що противниками змін із зрозумілих причин стануть і вчителі. Треба якомога безболісно розв’язати цю проблему. Не забуваючи, звісно, і про обдарованих школярів — переможців загальноукраїнських і міжнародних олімпіад. Цього року із 49 випускників 14 вступають до ВНЗ Москви, двоє — Києва, троє — Харкова. Решта продовжить навчання в Донецьку. В ОДА шукають шляхи, як запобігти «відпливу мізків» за межі регіону.
Коментар
Анатолій Близнюк, голова Донецької ОДА:
— Держава не має фінансової можливості утримувати всі заклади освіти. Багато хто звично вважає: закриється школа — помиратиме село. До того ж 60 відсотків учителів — пенсіонери, вони хочуть мати і зарплату, і пенсію. А як же створити належні умови для сільських дітей?
За великим рахунком, потрібно діяти так: збудувати школу, скажімо, на 200 осіб — зі спортзалом, басейном, спальнями для дітей. І після цього закрити чотири навколишні школи. І все це — без додаткового фінансування, за рахунок перерозподілу коштів. Дитину автобусом відвезуть до кращої ЗОШ, де вона навчатиметься і житиме. А у п’ятницю її привезуть додому.
Потрібно вибудувати систему стимулів, щоб люди самі сказали: «Закрийте старі школи, ми хочемо віддати дітей до нової, бо там даватимуть якісніші знання».
Донецька область.
На знімку: географію в ЗОШ у Старобешівському районі викладають із використанням мультимедійної дошки.
Фото автора.
Від ведучого
Свого часу статті про закриття неперспективних сільських шкіл ми друкували під рубрикою «Тривожний дзвінок».
Часи змінюються, а з ними і ставлення до ненависного колись поняття «оптимізація шкільної мережі». Про це — матеріал Ліни Кущ, яким ми розпочинаємо публікацію серії проблемних статей про сучасний стан сільської школи та перспективи її розвитку.
Що краще: діти під боком у батьків у малокомплектній, старій школі, в якій немає лабораторій, Інтернету, належних фахівців; чи в новій, забезпеченій високопрофесійними кадрами і гідною матеріально-технічною базою?
Поділіться своїми думками, шановні вчителі, батьки, школярі.