Футбол. ПАР. ЧС-2010. Матч 1/2 фіналу. 7 липня.
Німеччина — Іспанія. 0:1. Гол: Пуйоль, 73.
Німеччина: Нойєр, Лам, Фридріх, Мертезакер, Боатенг (Янсен, 52), Гедіра (Гомес, 81), Швайнштайгер, Йозил, Троховські (Кроос, 62), Подольські, Клозе. Тренер — Йоагім Льов.
Іспанія: Касільяс, Рамос, Піке, Пуйоль, Капдевіла, Бускетс, Алонсо (Марчена, 90+3), Гаві, Іньєста, Педро (Сілва, 86), Вілья (Торрес, 81). Тренер — Вісенте дель Боске.
Рефері — Віктор Кашшаї (Угорщина).
Дурбан. Стадіон «Мозес Мабіда». 60 960 глядачів. 17 градусів.
Хто міг би подумати, що після поразки в стартовому матчі проти Швейцарії іспанська «Червона Фурія», дійде до фіналу чемпіонату! Не діждалися любителі сенсацій подальшого падіння в прірву підопічних мудрого стратега Вісенте дель Боске. І хоч би як завершився финальный матч проти Нідерландів, іспанців удома зустрінуть як справжніх героїв. А в останньому передфінальному дійстві вони переконливо переграли потужну збірну Німеччини, котру багато хто бачив чемпіоном світу-2010.
Пригадаємо, що два роки тому в фіналі Євро-2008 зустрічалися саме іспанці та німці. І тоді гору взяли піренейці. Але повернімося до ПАР, де ще триває світовий футбольний фестиваль.
Обидва учасники півфінального протистояння, котрі нагадували вояків на мінному полі, напрочуд акуратно і обережно намагалися реалізовувати кожен свій задум, свою концепцію. У збірної Іспанії вона була стандартною: заволодіти м’ячем і планомірно посилювати тиск по всьому фронту.
Натомість Німеччина сконцентрувалася на грі другим номером, на фірмових різких контратаках. Але їм вочевидь не вистачало Мюллера. Цей юний бомбардира протягом короткого терміну так органічно вписався у склад німецької команди, що його відсутність, зрештою, позначилася і на грі колективу, і на результаті. Особливо бракувало Томаса під час другої половини поєдинку.
Після безрезультатного і з не найвищими швидкостями першого тайму другий вразив потужною енергією і захопливою драматургією. Ініціатором такого нагнітання темпу були іспанці, котрі зрозуміли, що в німців не все виходить з контратаками. Тому Іспанія все активніше та успішніше застосовувала пресинг. Суперник із цим упоратися вже не міг. Картина на полі нагадувала потужну океанську хвилю, котра  накочувалася на дамбу, що захищає узбережжя. І зрештою той супербетон не витримав. Реактивний Пуйоль увірвався в карний майданчик суперника, гордим птахом злетів над чужими і своїми, пробив головою і вразив серце німецької команди.
Що мала робити Німеччина? Звичайно, міняти тактику, постаратися перехопити ініціативу. Але як це зробиш у стислий часовий відрізок, коли й розмірковувати ніколи? Зрозуміло, що потрібно було швидко виправляти ситуацію, маючи за опонентів таких висококласних виконавців, які до того ж упіймали кураж. Але хоч сядь та плач, виявляється, що ти не маєш належного командного досвіду та ігрових навичок на першому номері проти справжніх митців футбольної справи.
Німці так і не спромогися змінити хід подій на свою користь. Адже їхні спроби елементарного навалу іспанці так уміло використовували для контратак, що були дуже близькі до ще одного взяття воріт Бундестім.
— Наші гравці провели чудовий матч, діяли злагоджено й зуміли перевершити німців навіть у фізичній підготовці, — сказав після зустрічі Вісенте дель Боске. — Я спокійний, але щасливий. Усі ми задоволені. Тепер нам залишився останній крок, постараємося підготуватися до нього якомога краще. Потрібно підійти свіжими до поєдинку зі збірною Нідерландів, яка також проводить розкішний чемпіонат...
Отже, попереду, можемо не сумніватися, захопливий фінал. І надто тішить той факт, що світ отримає абсолютно нового чемпіона. Адже збірні Іспанії та Нідерландів — представники двох славних европейских королівств — іще ніколи не піднімалися на світовий футбольний трон. Гадаємо, що чимало захопливого подарує нам і протистояння за бронзові медалі симпатичних зборих Уругваю і Німеччини...
На знімках: «сухим із води» вийшов чудовий майстер, воротар збірної Іспанії Ікер Касільяс (вгорі); це Карлес Пуйоль (№5), котрий підбив німецький «панцерник».
Фото з сайту 
Sports. yahoo. com.