Співочі, танцювальні, етнографічні колективи та солісти з усієї країни з’їхались у древній Сатанів, що в Городоцькому районі, на фестиваль-конкурс народного мистецтва «Душа землі моєї». Ще до офіційного його відкриття закипіла робота у містечку майстрів, де свої вироби представили народні умільці не тільки Хмельниччини, а практично усіх сусідніх областей.Поряд із вишиванками та рушниками на всі смаки можна було побачити полотна Ніни Гончарук, виконані унікальною технікою живопису — гладдю. Свої дерев’яні скульптури, котрі є навіть у колекціях президентів, привіз різьбяр Іван Нащубський. Колись звичне мало не для кожного села, а нині призабуте мистецтво демонстрували гончарі. Роботи із соломки і бісеру, художню шкіру і ткані полотна, витинанки і писанки привезли з собою майстри. Кожен міг не тільки придбати будь-яку з цих робіт, а й прослухати невеличкі майстер-класи від авторів.
Окремий майданчик було відведено для господинь, що частували всіх охочих традиційними українськими стравами. Пампушки, вареники, незмінний шматочок сальця чи домашньої ковбаски, хліб, випечений на черені, — усе це можна було запити кухлем тепер уже екзотичного медового квасу, духмяних трав’яних напоїв. Не тільки призабуті страви, а й давній побут наших предків, їхня культура, звичаї, уміння жити в гармонії з природою продемонстрували гостям фестивалю власники зеленої садиби «Загублений рай». Її господарі не просто гостинно зустрічають відпочивальників, котрі приїжджають насолодитись красою унікальних Медоборів, оздоровитись цілющими водами, а пропонують повернутись до здорового і активного життя наших пращурів. Недаремно саме в цій садибі підготували театралізоване дійство «Язичницькі святині Медоборів, де дух вітає над Збручем».
Головне ж дійство фестивалю розгорнулось на імпровізованих сценах. Поруч можна було зустріти закарпатських музик і самобутній колектив кримських татар, зовсім юних вокалістів і тих, хто давно переступив пенсійний поріг, як-от четверо учасниць фольклорного колективу із Кустівець Полонського району. Як розповіла його ідейний натхненник Олена Клюцук, у такому гурті вони співають зовсім недавно. У селі ще зберігся гарний клуб, велика школа, а от тих, хто може заспівати прабабусиних пісень, стає все менше. Отож «Кустов’янка» й намагається зібрати, зберегти, передати молодшому поколінню земляків неоціненне давнє фольклорне багатство своїх односельців.
Хоча у рамках фестивалю проходив конкурс, однак, як влучно зауважили музиканти з аматорського ансамблю народної музики «Веретено», переможців на такому святі не буде. Участь у ньому вже стала перемогою.
Хмельницький.
Фото автора.
