Соліст із «помаранчевої капели»

Футбол. ПАР. ЧС-2010. Матч 1/2 фіналу. 6 липня.

Уругвай — Нідерланди. 2:3. Голи: ван Бронкгорст, 18, Форлан, 41, Снейдер, 70, Роббен, 73, Максі Перейра, 90+2.

Уругвай: Муслера, Максі Перейра, Годін, Вікторіно, Касерес, Перес, Гаргано, Аревало, Альваро Перейра (Абреу, 78), Кавані, Форлан (Фернандес, 84). Тренер — Оскар Табарес.

Нідерланди: Стекеленбург, Булагруз, Гейтинга, Матейсен, ван Бронкгорст, ван Боммель, де Зеув (ван дер Варт, 46), Роббен (Еліа, 89), Снейдер, Кюйт, ван Персі. Тренер — Берт ван Марвейк.

Рефері — Равшан Ірматов (Узбекистан).

Кейптаун. Стадіон «Грін Пойнт». 62 479 глядачів. 12 градусів.

Спостерігаючи за цією насиченою і драматичною зустріччю, ми стали свідками гострого протистояння, гри характерів, тренерської думки, глибокої напруги й ризику. Звичайно, її приперчили виноси м’яча з порожніх воріт, помилки голкіперів і три влучення з рикошетами від стійок воріт.

Дебют і фінальний відрізок першого тайму активніше провели латиноамериканці. У середині частіше умови диктували європейці. Нідерландці завдяки казковому удару ван Бронкгорста вийшли вперед, а уругвайці вирівняли становище підступним пострілом Форлана. Навіть за невеликої кількості небезпечних моментів відчувалося, що суперники будь-якої миті готові забити.

Після перерви Берт ван Марвейк пішов на загострення, вирішивши грати першим номером. Суперники обмінювалися уколам, діяли гостро й агресивно. При цьому привабливіший вигляд мали уругвайці, котрі постійно контратакували.

Багаття інтриги розгорялося дедалі більше. Але на хід подій істотно вплинув клас команди Нідерландів. Вона ризикувала не даремно, бо їй іще й таланило. Снейдер за допомогою рикошетів і бічної стійки влучив у ворота й вивів свою команду вперед. А Роббен не забарився закріпити перевагу, пробивши точно головою.

На жаль для уругвайців, їхня команда отямилася запізно й змогла відквитати лише один м’яч. А її навала закінчився безрезультатно. Хоча кінцівка матчу вийшла те що треба: небезпечна, ризикова, із забитим м’ячем, гострими моментами, напруженою атмосферою. Надія Уругваю на контратаки не здійснилася. Навпаки, ризик наставника «жовтогарячих» ван Марвейка був виправданий. Величезну користь збірній Нідерландів принесли, як завжди, Роббен і Снейдер. Досить удалими виявилися дії Кюйта, котрий регулярно мінявся з Ар’єном флангами й утікав від оборонців.

Про Снейдера, як завжди, хочеться говорить багато й окремо. Він зіграв блискуче. Але це й не дивно, адже живчик Веслі — «мозок» колективу. Цей гравець виконує колосальний обсяг роботи, постійно надає атакуючого імпульсу «помаранчевій» команді. Зусиллями Снейдера створюються гострі моменти, здійснюються переходи від оборони до атаки. А ще Веслі підстраховує оборонців і, коли необхідно, опиняється на позиції нападника.

У нього немає певного місця на поле. Він — скрізь. У цьому матчі він забив найважливіший гол. А окрім того виконав безліч непомітних, але дуже корисних дій. Але перебував він зовсім не в розрідженому просторі. Навколо нього, мов добра аура, була потужна група підтримки, складена з колег, котрі теж не шкодували себе заради спільної мети.

Отже , «помаранчева капелла» виконала свою партію відмінно і першою стала фіналісткою чемпіонату світу-2010. Попередні її дві спроби зійти на трон завершувалися невдачами...