На початку вчорашнього засідання уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров підбив попередні підсумки переговорів із Міжнародним валютним фондом про підписання нової програми співробітництва та змалював економічну ситуацію, яку застала нова влада.
За його словами, головною причиною складності переговорів із МВФ стало те, що його уряд прийняв країну в дуже важкому стані та що довелося стикнутися з величезною недовірою до української влади. «Колишня влада за минулий рік отримала різних кредитів майже на 20 мільярдів доларів, але марно — Україна отримала найбільше в світі падіння ВВП та різке зниження життєвого рівня населення», — зазначив він. При цьому М. Азаров зауважив, що хоч економіка поступово оживає, та рівень ВВП далеко не відповідає тому обсягу бюджетних витрат, які Україна могла дозволити собі в докризовий період. До того ж уряду кожен місяць тільки за внутрішніми боргами потрібно сплачувати майже по 5 мільярдів гривень та рятувати від фактичного банкрутства НАК «Нафтогаз України» й інші державні монополії. Коли ж урахувати, що провідні економісти світу не виключають другої хвилі кризи, то, за словами прем’єра, уряд «зобов’язаний підготувати країну, створити необхідні резерви, сконцентрувати фінансові ресурси». А взяти ці ресурси сьогодні можна лише в МВФ, Світового банку, Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції і розвитку. За прогнозами М. Азарова, може йтися про близько 30 мільярдів доларів на рік, проте шлях до цих коштів лежить через програму співробітництва з МВФ. «Якщо ми отримаємо такий доступ, Україна гарантовано, без потрясінь пройде етап світової рецесії, яка затягнулась», — пообіцяв прем’єр та додав, що кошти МВФ — це та «парасолька», яка дозволить модернізувати економіку і провести реформи.
Разом з тим під час учорашнього засідання уряд розглянув низку рішень, які передбачають скорочення видатків на державне управління та інші потреби, а вивільнені кошти планується спрямувати на соціальний захист населення.
Прем’єр-міністр звернув увагу на те, що «Україна стала неприпустимо вразливою для стихійних лих». Головними причинами цього, за його словами, є те, що останніми роками «на ліквідацію наслідків повеней було виділено більше коштів, ніж на їх попередження», а до того ж ці кошти було використано неефективно. Саме тому уряд найближчим часом розробить комплексну державну програму захисту населення і територій від стихійних лих, яка передбачатиме відновлення та створення дамб і водорегулюючих споруд, проведення протизсувних заходів, відновлення лісів.
Серед інших винесених на розгляд уряду питань — проект розпорядження про збільшення пропускної спроможності міжнародного аеропорту «Бориспіль» та поліпшення його транспортного сполучення зі столицею. Зокрема, після завершення у нинішньому році спорудження нового термінала «Д» пасажиропотік має збільшитися до 8 мільйонів осіб на рік. У зв’язку з цим стоїть питання будівництва нової злітно-посадкової смуги та залізничного сполучення Борисполя з Києвом. Також Кабмін розглянув проекти рішень, які стосуються управління коштами, що виділяються із держбюджету на молодіжне житлове будівництво, проведення робіт на об’єктах Євро-2012, на розбудову й модернізацію об’єктів митної системи, придбання та монтаж спеціалізованого медичного обладнання в Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії.