Йожеф Орос: «У кожній професії має домінувати совість»

— Криміногенна ситуація, —каже Йожеф Орос, —  у нас прогнозованіша і спокійніша, ніж у великих регіонах. Там навантаження на керівників досить потужне. На Закарпатті й на Буковині, в областях, які дуже схожі, ментальність людей, певно, через те, що свого часу ці регіони входили до складу, так би мовити, старої Європи, були під Австрією, відрізняється від, приміром, Дніпропетровська. Тут люди відповідальніші перед громадою, а від цього — законослухняніші. Проте життя, економічні негаразди провокують зростання злочинності. Наше завдання — спільно з іншими правоохоронними структурами запобігати таким тенденціям.

Що стосується Чернівців, то вони мені дуже сподобалися. Коли отримав призначення на колегії, скажу чесно, ледь не впав зі стільця. Якоїсь чіткої інформації про місто і край не мав. Пам’ятав хіба що, як закарпатці їздили за товаром на Калинівський ринок і що Софія Ротару десь звідти. Тому зайшов у Googlе. Прочитав винятково захоплені відгуки: і «маленький Париж», і «Відень», і ще багато хороших слів. Так часто пишуть про свої гнізда. Не повірив і набрав провокативний текст «Чернівці — це глухий задвірок» і отримав кілька різких заперечень. Мовляв, хто я такий, щоб таке заявляти. Тепер бачу, що вони мають рацію... Чернівці справді нагадують мені Відень, який я дуже люблю, особливо подобається передмістя, котре зветься Віденським лісом.

— Йожефе Ференцовичу, в області проблеми із законністю на кількох напрямках: кордон, ліс, екологія. Проте на відміну від більш криміналізованих областей у нас, як в Європі, місцева преса носиться з убивством зубра як з убивством політика чи кримінального авторитета.

— Хіба це погано? Ця тема болюча і для мене. Після першого вбивства цієї рідкісної, занесеної до Червоної книги тварини я, вживши відповідних заходів і звернувшись до громадськості через ЗМІ, вважав, що поставлено крапку. Але буквально через кілька місяців знову люди підняли руку на звіра, який є однією з окрас Буковини. Кажуть, вполювали через те, що не було що їсти. Це нісенітниця. Я сам попросив, щоб мені принесли на пробу шматок м’яса, вилученого у браконьєрів. Я не завсідник дорогих ресторанів, але скажу вам, що для людини, яка харчується у звичайних закладах, у ньому нічого доброго нема. М’ясо старої корови. На мою думку, це просто розбещеність, помножена на безкарність.

Шанобливе ставлення до природи треба виховувати. І не питання — бідні ми чи багаті, це питання порядності. Порушено кримінальну справу. Винних у вбивстві затримано. Що ж до першого убивства, то справа вже в Сторожинецькому райсуді. Я вважаю, що держава повинна посилити відповідальність за браконьєрство, особливо щодо тварин, занесених до Червоної книги.

Що стосується взагалі лісу, то проблема дуже проста. Лісники, які повинні його охороняти, самі ж його незаконно вирубують або санкціонують подібне, самі продають і самі це прикривають. Усі інші у кримінальному ланцюгу з незаконної вирубки та вивезення лісоматеріалів співпрацюють з ними. Наприклад, є Вижницький національний парк, 12 тисяч гектарів землі. П’ятеро лісників зрубали лісу на 450 тисяч гривень, думаю, більше, але так порахували. Порушено кримінальну справу. Вони конкретно до цього причетні. А раніше, коли ми ще їх не впіймали, казали: знаємо, чуємо, що десь рубають, але техніки у нас нема, лісові дороги непролазні, пішки йти три дні, що ми можемо вдіяти? Все це казки буковинського лісу. Зрозуміло, що вирубують тільки ті, кому вони дозволяють. Тепер ми цьому покладемо край.

— Як прокурор я не можу це підтвердити, бо не маю конкретних фактів. Якщо прокурори десь і причетні, то хіба що в останній ланці, коли їхні колеги порушують справи за такими фактами.

— Говорять багато: мовляв, контрабандні цигарки вздовж кордону — їхні, підпільні гральні клуби — їхні, наркотики — їхні, проституція — їхня, валютники тощо. Але все це на рівні розмов. Фактів нема. Там тепер новий очільник, сподіваюся, дасть раду. Кілька тижнів тому голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв намагався звільнити посадовця з Державної транспортної інспекції, де повне свавілля: ліцензії, маршрути, конкурси, тендери — все за гроші. Ми його звільнили, і що? У нього син працює десь там у Києві, на Печерських пагорбах. Отож суд тупо і, вважаю, незаконно поновив його на посаді. Але це не означає, що ми маємо скласти руки і нічого не робити. Голова облдержадміністрації своєчасно порушив питання про усунення від посад хабарників, котрим кожна маршрутка платить по тисячі гривень, а маршруток у Чернівцях — понад 800. Уявляєте, які це гроші? А з другого боку, за їхніх офіційних зарплат не піддатися такій спокусі, певно, важко. Зрозуміло, що там працює схема і, можливо, вертикаль, але нам потрібні докази і принаймні чесний суд. Давно назріла судова реформа, вона вкрай потрібна. Як це втілюватиметься в життя — питання. Буде складно. Вважаю, що якби зробили виборність суддів, як у всіх демократичних державах, це було б позитивно. Вершина правосуддя має бути чистою, а у нас вона, на жаль, найкорумпованіша. Не скажу, що всі, але більшість, — і це кидає тінь на всіх. Буває, що суди зводять нашу роботу нанівець. У цій професії, як у професії пивовара, має обов’язково бути присутня совість. Та це стосується кожної професії.

— Мені пощастило з колегами. Недавно призначено начальником УМВС області Миколу Харабару. З цією людиною приємно працювати, він як свою хату знає місто з його кримінальною підкладкою, тож діє оперативно й ефективно.

Кордон

— Криміналітет липне до кордонів, як мухи до меду. Існує безліч різноманітних схем розмитнення. Весь товар на Калинівському ринку, звісно, теж з-за кордону. Але хочу сказати, що порівняно з іншими регіонами на буковинських відтинках кордону є певний порядок. Його навели ще тоді, коли Вадул-Сиретською митницею керував Микола Салагор. Через його принциповість весь товар і в Чернівці пішов через Одесу. Через Одеський порт завозять практично всі великі партії товару. Менше — через львівський напрямок. У нас — ще менше. Зрозуміло, що на кордоні теж працюють живі люди зі своїми слабкостями. Працюють здебільшого скооперовано, тобто у ділі прикордонник, митник, ветеринарний інспектор, міліція і вище. А так як усім добре, то інформація про такі оборудки просочується дуже рідко. Хіба що тоді, коли хтось когось «кине» при розподілі, а той починає нам жалітися. Та й то потім шкодує, бо починаються погрози, умовляння, відкупні... Такі справи доволі складні для розслідування. Та вони є, і ми важко, але протягуємо їх через суди. Так, наприклад, 4 березня цього року УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області порушив кримінальну справу проти членів організованої злочинної групи, яка діяла на кордоні з Молдовою у Сокирянському районі. До групи входили інспектор прикордонної служби, головний інспектор митної служби та громадянин Молдови. Лише в одному випадку, коли їх зупинили працівники УБОЗу, вони ввезли на вантажних автомобілях з Молдови через митний пост «Кельменці» у с. Вашківці з приховуванням від митного контролю без жодних документів 125 тисяч 174 саджанці плодових та декоративних дерев, ягідних кущів тощо на суму 909 тисяч 218 гривень, у такий спосіб заподіявши державі шкоди у вигляді несплаченого мита та ПДВ на суму 204 тисячі 805 гривень. Справу вже скеровано до суду. Проте через митниці возять не лише саджанці. Основним видом контрабанди є цигарки та речі ширвжитку. І, повторюю, дуже часто прокуратура наштовхується на кругову поруку і сумнівну судову перспективу.

— Так. Але попри це нами направлено до суду з обвинувальними висновками справи проти двох міських голів, чотирьох державних виконавців, працівника міліції, головного архітектора району, начальника сектору районного відділу ГУ МНС, заступника декана Чернівецького національного університету, інженера-інспектора Держтехнагляду тощо. Нещодавно порушено кримінальну справу і затримано службових осіб Головного управління земельних ресурсів Чернівецької області, відділу земельних ресурсів у Вижницькому районі та райдержадміністрації, які незаконно видали акти на землю трьом громадянам по десять соток лісу кожному для будівництва дач, завдавши державі збитків на суму понад 300 тисяч гривень. Закінчено розслідування справи проти начальника відділу кадрів Глибоцької районної лікарні, яка отримала 900 доларів США за працевлаштування, проти одного з керівників відділу Держкомзему у Сторожинці — за хабар у сумі 1000 доларів за виготовлення та видачу державного акта на землю. Розслідуються кримінальні справи стосовно двох сільських голів Путильського району за вимагання та отримання хабара у сумі 80 тисяч євро та 2 тисячі євро за виділення земельних ділянок у гірській місцевості. Також на виході кримінальна справа проти державного інспектора Головрибводу, який вимагав та отримав хабар в сумі 8 тисяч 700 гривень за непритягнення браконьєрів до відповідальності.

За п’ять місяців цього року порушено 14 кримінальних справ, 7 спрямовано до суду. Статистика щодо хабарів у межах України взагалі цікава. Із 12 тисяч кримінальних справ за хабарництво засуджено конкретно до позбавлення волі лише 21 людину. І ця тенденція триває. Я працював у Дніпропетровську, де хабарництво на голову вище і ціна питання — теж. Там, наприклад, якщо беруть хабар 100 тисяч доларів, то принаймні у них є ще 200 тисяч, щоб відкупитися. У нас же нещасна жінка, сільський голова, взяла, біс попутав! — 80 тисяч євро, а на пристойного адвоката нема ні копійки. Її чоловік так виручав свою дружину, що провіз оперативника на капоті своїх «Жигулів» триста метрів...

Корупція є у всьому світі, де демократичні засади — там корупція. Не було її тільки при сильних диктатурах. Це треба розуміти. Але миритися з цим держава не має права.

— Насамперед скажу, що ми чудово співпрацюємо з нашими колегами. Ось свіжий приклад. Нещодавно мешканець Чернівців зі своїм родичем у румунській Сучаві застрелили валютника, його дружину, семирічну доньку і забрали сім тисяч євро. У Румунії через вбивство дитини цей злочин набув неабиякого резонансу. Їхні правоохоронці попросили нас, незважаючи на відсутність відповідних угод, надати допомогу, передати відеозапис з кордону і таке інше. Згідно із законом я мав би порадити їм звернутися через Генеральну прокуратуру і надати мені відповідні дозволи і документи, адже йдеться про українського громадянина. Натомість я сам оперативно зателефонував до Генеральної прокуратури, пояснив ситуацію, і мені дали позитивну відповідь. Завдяки цьому по гарячих слідах цей злочин розкрили за десять діб. Злочинця, який через подушку вистрелив у голову дитині, котра спала, ми затримали. Румунська сторона висловила нам неабияку вдячність за таку співпрацю. Можливо, у політиків інші методи, та я вважаю, що правоохоронці мають діяти саме так.

Що стосується підприємства, яке ви згадали — «Глобал К» у райцентрі Глибока — то нічого нового не скажу: наша судова система — це жах. Суди виносять суперечливі рішення, а стосовно цього підприємства вже відбулося декілька судів. Те, що італійського інвестора обдурили українські партнери, — це факт. Немолодий вже чоловік, який має заводи в усьому світі, у тому числі — і в Румунії, має службу безпеки тощо, передав своїм партнерам в Україні мільйон. А вони гроші забрали, фабрики нема, хоча це підприємство дуже потрібне у Глибоці, дотаційному районі, де гостра проблема із зайнятістю робочих рук. Сподіваюся, що у цій справі також буде поставлено крапку.

Тут є проблема. Працюючи в Дніпропетровську, я мав справу з серйозними закордонними інвесторами. Отож вони тільки-но чують слова «кримінальна справа», «прокуратура», одразу ж відмовляються від інвестування у пов’язані з цими термінами підприємства. Просто не хочуть зв’язуватися. У нас там була цікава справа стосовно річкового флоту. Вони хотіли продати частину акцій і поправити справи на отримані кошти, а ми саме почали перевірку. До мене в прокуратуру приїхав керівник і буквально благав: почекайте хоча б місяць, бо якщо інвестори дізнаються про перевірку, зникнуть як роса на сонці. У таких справах і прокурорам слід виходити із здорового глузду і рахуватися із законами ведення бізнесу. Це моє переконання.

— Закінчилася тим, що Шевченківський районний суд уже позбавив одного педофіла волі на строк 8 років. Стосовно іншого розслідування завершено і справу також направлено до суду. Ці справи було порушено ще 19 лютого 2009 року за фактом неодноразових сексуальних контактів з неповнолітніми дітьми з боку невстановлених осіб. Слідство вийшло на двох чернівчан — В. Р. (ще не засуджений) та Івана Жиряду. Встановлено, що з жовтня 2006-го по серпень 2008 року, використовуючи безпорадний стан дітей та застосовуючи психологічне насилля та залякування, засуджений нині Іван Жиряда, дружина якого та троє неповнолітніх дітей проживають у США, вчиняв статеві акти переважно у неприродний спосіб стосовно неповнолітніх. Ці дії відбувались як у квартирі, так і в автомобілі «Хаммер», який належить бізнесмену. Залякані діти боялися розповісти про це батькам тривалий час і регулярно піддавалися насиллю. Деякі хлопчики виховувалися в інтернаті. Засуджений — буковинець румунського походження, громадянин України, котрий отримав право на постійне проживання у США. Пам’ятаю, тоді на прес-конференції хтось із журналістів заявив, що дуже сумнівається, що педофілів буде засуджено, зважаючи на те, що вони були добре матеріально забезпечені, отож, на думку багатьох, могли відкупитися. Проте і прокуратура, і суд, зважаючи на великий резонанс цієї справи, провели копітку роботу, і винний у розбещенні та зґвалтуванні дітей потрапив на тюремні нари. Стосовно його «колеги» кримінальну справу теж завершено, тепер слово — за судом.

— Дуже люблю мандрувати. Маєтків, дорогих авто не настарав, а ось відвідувати інші країни полюбляю. Мене підтримує і дружина Католіна Степанівна. Одного разу навіть хотів купити їй на ювілей спільного життя перстень на пам’ять або якусь шубу. Знаєте, що вона сказала? Краще повези мене раз на Мальдіви. Люблю європейські міста, музеї, театри, кухні інших народів, шкода, що рідко це можу собі дозволити. Хочу бачити, як живуть інші люди. Зараз у Чернівцях живу у квартирі, а так хочеться жити, як у дитинстві, у своєму домі, з садом, квітами...