Що очікує на відпочивальників цього літа в Криму? Експерти зазначають, що півострів стає доступним тільки для людей дуже заможних і бідних. Утім, місцеві чиновники з оптимізмом відзначають, що нинішній сезон буде кращий, ніж торішній. Вони впевнені, що ні підвищення цін, ні екологічна ситуація не відлякують цінителів кримського відпочинку.

Ціни на туристичні послуги дорожчають в усьому світі — це об’єктивна реальність. Крим — не виняток. Відпочинок на півострові в середньому подорожчав цього року на 10—30 відсотків. Найприйнятніші ціни можна знайти в Судаку — від 145 грн. до 1 тис. грн. з людини за добу, в Алушті — від 170 грн. до 2190 грн., у Євпаторії та Саках — від 155 грн. до 840 грн. Найвищою вартість послуг залишається в Ялті: вона варіюється від 375 грн. до 5 тис. грн. з людини. 

Депутат Верховної Ради АРК, член парламентської комісії з рекреаційного, санаторно-курортного комплексів і туризму Євген Михайлов вважає, що Крим і Севастополь не витримують конкуренції з Туреччиною.

«Незважаючи на те, що я один із тих, хто не хоче, щоб Крим програвав Туреччині, на жаль, можу сказати, що цього року ми не просто будемо програвати, ми катастрофічно програватимемо. І не тільки Туреччині. Маленький приклад: 172 млн. доларів Туреччина витрачає на розвиток туризму щороку. І мільярди на будівництво нових об’єктів. А ми торік витратили півтора мільйона гривень. Тож як ми можемо суперничати, навіть якщо ми значно підприємливіші. Звісно, що ні», — сказав депутат.

Доїхати із Сімферополя до місця відпочинку в пік сезону, у липні—серпні, іноді є проблемою. Хоча на Південний берег ходить тролейбус. Але відпочивальник нині розбірливий, йому транспорт подавай із кондиціонером, а не 40-річні тролейбуси. У касах автовокзалу квиток до Ялти та Севастополя коштує не більш як 25 грн. Але вам доведеться вистояти чергу, і не факт, що потрапите на найближчий рейс. Міжміське легкомоторне таксі на привокзальній площі практично не знайдеш. А от якщо ви поспішаєте або дозволяють кошти — заплатіть 300—400 гривень перевізникам-«нелегалам» і поїдете до Севастополя із вітерцем і кондиціонером на легковику. Кримська влада намагається справитися з нелегальними перевезеннями. Але, судячи з кількості нелегалів на залізничному вокзалі Сімферополя, поки що їм це не вдається. 

Кримські оздоровниці не можуть працювати собі на збиток. У вартість путівки входять харчування, лікування, зарплата персоналу й господарські витрати. Чистий прибуток фактично не перевищує десяти—двадцяти відсотків. Адже частина доходів іде державі. А вона практично не витрачає жодної копійки на розвиток курортної інфраструктури.

Непокоять людей пляжі та екологія кримських курортів. У червні на «гарячі» телефонні лінії міністерства курортів і туризму АРК та кримського головкому МВС, організовані для реагування на проблеми доступу кримчан і відпочивальників до моря, надійшло майже сто дзвінків. За словами співробітника міністерства Андрія Бєлікова, люди скаржаться на антисанітарний стан пляжів і стягнення плати за прохід на них. А нещодавно взагалі стався курйозний випадок у Феодосії. Відпочивальниця, яка прибула з Італії, прийшла на орендований пляж зі своїм розкладним стільцем, після чого її попросили залишити пляж. «Підійшли два молодики, сказали, що тут перебувати зі своїм навісом і лежаком не можна, це приватна власність, далі пішли образи й скандал. І це все при дітях і онуках! Я босоніж побігла до виконкому і міліції, щоб шукати там справедливості», — цитує одне із кримських видань відпочивальницю. Після цього жінка написала заяву до міліції, а її родина наполягла на терміновому виїзді з Криму. І це за того, що у квітні Рада міністрів автономії прийняла постанову «Про деякі заходи щодо забезпечення законності при використанні пляжів загального користування і організації пляжного відпочинку». Документом встановлюється безкоштовний і безперешкодний доступ до пляжів загального користування, а також забороняється стягнення плати при вході на пляжі.

Орендарі пляжів і чиновники, що ратують за платність пляжів, мотивують тим, що у прибережних селищ і міст немає грошей на прибирання місць пляжного відпочинку. Але ж були фінанси за радянських часів? І зовсім незрозуміло, куди вони зараз діваються. І це незважаючи на те, що податки платять підприємці, які працюють у місцях відпочинку, і стягують із відпочивальників курортний збір.

Що стосується екології, то й вона залишає бажати кращого. Гори сміття, відсутність урн і туалетів на диких пляжах, проблеми з очисними спорудами тощо — усе це, звичайно, відлякує відпочивальників. Екологи стверджують, що коли екологічну ситуацію не змінити, то на півострові настануть незворотні процеси, тому треба працювати на упередження.