Із виступів представників фракцій

— Минулий тиждень ознаменувався безпрецедентною подією: так довго приховуване урядовцями України рішення Стокгольмського арбітражу стало реальністю. Уперше за історію держави найвищі урядовці, посадові особи, які представляють державні компанії України, свідчили в судовому засіданні проти держави Україна, чудово розуміючи, що ці свідчення, кожне з яких коштує сотні мільйонів доларів, фактично лягають тягарем на бюджет держави. Безпрецедентність цього випадку ще й у тому, з якою цинічністю позицію держави Україна представляв НАК «Нафтогаз України» за дорученням уряду України і, без сумніву, за дорученням Президента держави. Коли «Нафтогаз» визнає, що 11 мільярдів кубометрів газу, виявляється, не є власністю держави, хоча держава все до копійки сплатила Російській Федерації за цей газ, цього було мало. «Нафтогаз» від імені держави визнає ще 1,1 мільярда кубів газу, які треба сплатити як штрафні санкції державі комерційній структурі. Але і цього виявилося мало. Держава ще й наперед визнала: якщо в цієї комерційної структури виникнуть якісь проблеми, держава оплачуватиме розв’язання проблем. З’ясовується, держава Україна, а саме уряд, за дорученням якого діяв «Нафтогаз», також визнала, що 30 років оренди найкращих газових сховищ, які є у світі, передано знову-таки комерційній структурі «Росукренерго».

Відкриття кримінальної справи щодо завдання шкоди Україні надзвичайно актуальне. Але коли у цій справі проходить колишній голова Митної служби пан Макаренко, до якого вже дев’яту добу не допускають адвокатів, і не проходять у справі ті посадові особи, які прямо свідчили у Стокгольмському арбітражі проти держави Україна, які прямо давали доручення від імені уряду програти процес, — це є вищої міри цинізм.

Ми наполягаємо на тому, щоб у середу було розглянуто питання щодо виконання рішень міжнародних інстанцій на території України (проект С. Терьохіна), проект постанови про заборону виплат у таких безпрецедентних випадках (проект Р. Зварича). А також питання притягнення до відповідальності міністра палива та енергетики, який безпосередньо є куратором «Росукренерго» в уряді.

— Проект Податкового кодексу розбурхав суспільство, багато хто висловлює критичні зауваження до його змісту. Потрібно негайно розглянути відповідальність Тігіпка за те, що він зробив, внісши на розгляд парламенту недосконалий і непідготовлений проект закону. Віце-прем’єр Тігіпко показав свою неспроможність і безвідповідальність стосовно державних питань, які ставила перед ним коаліція. Над якими питаннями потрібно сьогодні попрацювати? Потрібно, щоб Податковий кодекс чітко відповів на запитання: реально й у яких обсягах зниження податкового тиску, яким чином наповнюватимемо бюджет, як установити відповідальність капіталу за виконання соціальних програм. Питання, яке передусім треба врахувати в Податковому кодексі, — це прогресивна шкала прибуткового податку. Не може далі тривати те, що має місце сьогодні: одні одержують незначну зарплату і платять 15 відсотків, інші мають величезні доходи і платять теж 15 відсотків. При цьому вирішення головного питання сьогодні — це скорочення соціальної ями в доходах між незначною групою тих, хто має колосальні доходи, і переважною більшістю наших громадян, які мають мінімальні доходи, і ввести прогресивну шкалу оподатковування. Ми також пропонуємо ввести податок і на нерухомість, але щоб приватизовані радянського періоду квартири не підлягали оподаткуванню, як і будинки в сільській місцевості, побудовані в радянський час. Ми пропонуємо податок на розкіш, на дорогі речі — літаки, вертольоти, яхти, кораблі, «Мерседеси» тощо. Ми пропонуємо продовжити далі спеціальний режим оподатковування сільгоспвиробників, залишити їм до 2017 року ПДВ, щоб вони могли розвиватися. Ми також пропонуємо виключити оподаткування депозитів наших громадян.

— В Україні дедалі сильніше проявляються загрозливі тенденції, намагання влади контролювати всі сфери суспільного життя. Не дивно, що саме незалежні ЗМІ стали мішенню для влади. Так і залишилася без змін ситуація, пов’язана з позбавленням частот «5 канала» та телеканала ТВі. Тимчасову слідчу комісію стосовно фактів цензури і перешкоджання діяльності журналістів ми створили з великими труднощами. Правляча коаліція цьому всіляко опиралася і намагалася перетворити серйозну комісію на фарс, спочатку створивши символічну іграшкову комісію, а без опозиційних радіо- і телеканалів ми знову отримаємо свободу слова в межах власної кухні. Після всіх скандалів, спроб обмежити мовлення деяких телеканалів, під прицілом уряду опинився останній вільний сегмент інформаційного поля — Інтернет. Кабінет Міністрів хоче штрафувати випуск інформаційної продукції без реєстрації. Хоча уряд чудово знає, що це стосуватиметься більшості он-лайн-видань, які не зареєстровані через відсутність законодавчого регулювання діяльності інтернет-видань. Влада намагається тиснути і на громадянське суспільство. Яскравим прикладом цього став скандал із затриманням керівника представництва фонду Аденауера. Лунають якісь дивні натяки про шпигунство. Зрозуміло, що все це не відповідає ані європейським нормам демократії, ані нашим зобов’язанням перед Радою Європи.

— Шоста сесія Верховної Ради шостого скликання наближається до завершення. За цей час силами коаліції «Стабільність і реформи» прийнято найважливіші закони — бюджет країни, програму соціально-економічного розвитку на 2010 рік, бюджетну резолюцію на 2011 рік, закон про держзакупівлі. Парламент ратифікував угоду з Російською Федерацією, ми забезпечили прийняття закону про основи внутрішньої і зовнішньої політики, без якого пливли в невідомому напрямку понад 10 років. Можна з упевненістю стверджувати, що завдяки конструктивній роботі коаліції Верховна Рада перетворюється з місця зведення політичних рахунків на орган, що ухвалює законодавчі рішення державного рівня. Але заспокоюватися на досягнутому не час.

Перед нами постають нові важливі завдання, до реалізації яких раніше просто боялися доступитися. Україна стоїть перед неминучістю проведення реформ. Допущена попередньою владою втрата 15 відсотків ВВП у 2009 році і накопичений держборг у розмірі 100 мільярдів гривень неможливо компенсувати 4-відсотковим зростанням ВВП, якого добився чинний уряд. Ми не повинні закривати очі й робити вигляд, що Україна є островом благополуччя на тлі зниження рівня соціального захисту в країнах Західної Європи. Нам доведеться йти на непопулярні рішення, результат яких за правильної їхньої реалізації дасть позитивний ефект уже в найближчі два-три роки. На даний момент стоїть завдання оптимізувати витрати бюджету, захистивши при цьому інтереси найбільш малозабезпечених громадян. Для ефективного проведення реформ необхідно відновити співробітництво із МВФ, гроші МВФ за допомогою відповідних законодавчих механізмів мають бути спрямовані не на проїдання, а на пожвавлення економіки.

— Настав час звернутися до тих, хто вже не може сприймати популізм, хто виріс із тоталітарного світосприйняття, хто ніколи не дасть права іншим думати за себе, хто, незважаючи ні на що, залишається патріотом України. Нормальні люди все більше стомлюються від цинічного популізму, стереотипів другорядності, імітації роботи, кулуарності та агресивної демагогії. Ми закликаємо тих, хто не втратив здорового глузду, повернутися обличчям одне до одного, почути і зрозуміти своїх опонентів, а не слухати лише вождів.

Серед найгостріших проблем — формування мотивації, стимулів і можливостей гідно заробляти і заможно жити. Парадокс, але постійна декларативна боротьба з бідністю продукує бідність. Держава ганяється за мінімальною зарплатою, забуваючи про мільйони професіоналів. У країні перестала цінуватись кваліфікована праця. Мізерні подачки влади і вчора, і сьогодні розбещують народ. Не повинно бути так, щоб бути бідним було економічно вигідно. Метастази бідності вже вбивають працелюбність українця, несуть розлад у суспільство. Будь-яка зрівнялівка має зникнути. Повага до праці має бути повернута, робота має цінуватися гідно, кожному за заслугами. Коли бідними є більшість — це найкоротший шлях до духовної деградації всього суспільства.