Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) підбиває перші підсумки цьогорічного тестування. І хоча офіційних результатів ще немає (до 12 липня триватиме розгляд апеляцій), вже можна сказати: основна маса абітурієнтів із тестами впоралася. Причому краще, ніж торік. У порівнянні з 2009-тим число тих, хто не набрав мінімальні 124 бали, зменшилося. Визначилися і міста-лідери, учні яких отримали по 200 балів хоча б з одного предмета. У Києві — це 133 особи, на Львівщині — 92, а у Дніпропетровській і Донецькій областях — 69 і 66 відповідно. Найнижчі результати показали у Севастополі, Кіровоградській та Чернівецькій областях: там менше десяти «двохсотбальників».
За словами директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, нинішні тести «оголили» проблеми викладання математики, фізики та англійської мови в регіонах. А ще підштовхнули розробників ЗНО задуматися над переходом на багаторівнені тести.
— Якби ми з англійської мови запропонували тест двох рівнів: для тих, у кого англійська мова у майбутній професії є профільною, і для решти, ми мали б зовсім інші результати, — наголосив він. — Різні рівні складності тестів повинні бути і для української мови та літератури. Один тест — для майбутніх журналістів і філологів, а інший — для інженерів. Те саме стосується математики, географії. Але ми думаємо над тим, чи потрібні такі різнорівневі тести з біології, фізики, хімії. Є досить невелика кількість тих, хто їх складає, і це вузькоспрямована аудиторія.
Також, на думку пана Лікарчука, зовнішнє тестування варто зробити частково платним. Мовляв, така практика прийнята в усьому світі, лише в Україні та Росії знання оцінюють поки що безкоштовно.
— Можна було б тести з двох чи трьох предметів проводити за бюджетні кошти, але якщо людина хоче складати більше тестів чи прийти на додаткову сесію, то за це треба платити, — сказав він.
У громадянській мережі «ОПОРА», куди ми звернулися по коментар, у таких планах чиновника не бачать нічого надприродного. Тим паче, що самі не раз наголошували: неявки абітурієнтів на пункти тестування призвели до перевитрат коштів з державного бюджету в розмірі майже 14 мільйонів гривень.
— Ці кошти могли бути витрачені більш раціонально, зокрема, на введення аудіювання з іноземних мов, додаткові засоби безпеки, експертну оцінку якості тестів тощо, — зазначила голова правління «ОПОРИ» Ольга Айвазовська.
Тому там порекомендували стягувати гроші за пропуск ЗНО. Не прийшов — плати 65 гривень (вартість одного тесту) штрафу.
— Що стосується того, щоб заплатити за тести, то проблеми у цьому немає. Адже дуже часто абітурієнти реєструються на кілька додаткових предметів просто тому, що не визначилися зі спеціальністю, — сказала О. Айвазовська.