Сергій Гайдай: «Наші кращі механізатори отримують по 100 тисяч гривень на рік»

Невеличке містечко Варва на півдні Чернігівщини сьогодні по-справжньому стає агропромисловою столицею Придесення. Адже саме тут розмістилася штаб-квартира одного з найпотужніших сільгосппідприємств країни СТОВ «Дружба-Нова». У це важко повірити, але факт залишається фактом: його наймодерніша техніка обробляє вже до 50 тисяч гектарів землі! Нещодавно у господарстві побувала делегація всесвітньо відомої компанії «Монсанто», представник якої, керівник бізнесу в СНД Хорхе Крістліб, ознайомившись з роботою чернігівського сільгоспвиробника, зауважив:

— «Дружба-Нова» у часі значно випереджає інші професійні сільгосппідприємства, які конкурують у цій сфері. Адже використовує сучасні технології та прагне до високих якостей виробництва.

Історія великого сільгосппідприємства фактично почалася у 1993 році, коли юнак з Варви Сергій Гайдай взяв в Озерянах землю для ведення фермерського господарства. За сім років на фермерській базі з’явилися нові трактори, комбайни, які вже по-справжньому конкурували з багатьма великими сільськогосподарськими структурами, зокрема КСП. Чимало останніх у той час банкрутували, не мали можливості своїми силами зібрати врожай. Тож на допомогу приходив зі своєю технікою фермер Сергій Гайдай та його партнери. У 2001 році утворилося СТОВ «Дружба-Нова». Сільгосппідприємство взяло у жителів Озерян в оренду 2000 гектарів землі. Фактично озерянці у такий спосіб зробили свій доленосний вибір між занепадаючим господарством «Дружба» і товариством, очолюваним підприємливим фермером, якому тоді було всього-на-всього 26 років.

За майже десять років можна зробити багато. Але те, що є нині в СТОВ «Дружба-Нова», по-простому вражає, захоплює, інтригує. Адже подібної організації праці у сільгоспвиробництві, наукового підходу до розв’язання насущних проблем важко знайти не тільки на Чернігівщині, а й в Україні.

— Ми створили інвестиційно привабливе сільгосппідприємство, в яке вигідно вкладати гроші, — сказав генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова» Сергій Гайдай. — У нас з’явилися партнери у бізнесі, які повірили у нашу команду. І це дало можливість останнім часом розширити масштаби сільгоспвиробництва, значно зміцнити матеріально-технічну базу. Валове виробництво сільгосппродукції в нашому господарстві з його філіями тільки торік перейшло рубіж у 260 мільйонів гривень. Нинішнього року «Дружба-Нова» планує отримати 250 тисяч тонн зерна.

У 2008 році в товаристві розпочато впровадження системи GPS-моніторингу транспортних засобів. Під контролем вся виробнича техніка. Створено електронні карти всіх полів, які обробляє товариство. Завдяки впровадженню системи GPS диспетчерська служба бачить, де і на якому полі працює той чи інший трактор, як і куди рухаються автомобілі. Якщо якась техніка зупинена, то диспетчер зв’язується по корпоративному мобільному зв’язку з механізатором чи водієм і з’ясовує причину простою тощо. Вже наступного дня по кожній одиниці техніки по даних GPS-навігаторів є прорахована інформація про оброблену площу і пройдений маршрут. Керівник підрозділу за підсумками дня за кілька хвилин може за монітором свого комп’ютера проаналізувати роботу за день, оцінити якість її виконання, визначити завдання на наступний.

У диспетчерській мені продемонстрували сучасні можливості GPS. За лічені секунди на електронній карті України був знайдений автомобіль КамАЗ, який віз вантаж, минаючи Полтаву!

Ця система ліквідувала інститут обліковців у господарстві, оскільки фактичні дані про роботу тракториста чи водія, отримані з GPS-навігаторів, йдуть у бухгалтерію для нарахування зарплати. До речі, вона одна з найбільших у регіоні. У середньому працівники отримують по 2050 гривень на місяць. Але механізатори—професіонали своєї справи заробляють і по 80—100 тисяч гривень на рік.

По-справжньому інтригує і вхід в офіс сільгосппідприємства. Співробітники товариства проходять щораз процедуру сканування відбитку пальця при вході та виході. У такий спосіб вони в автоматичному режимі фіксують свій прихід на роботу, час її завершення.

Подібна апаратура встановлена і на головній базі підприємства, де зберігається техніка, розміщено виробничий офіс, агрохімічна лабораторія, гуртожиток, їдальня.

Що це дає? Дисциплінує працівників, не допускає на виробництво сторонніх. Бухгалтерія має можливість перевірити правильність заповнення поданих табелів обліку робочого часу для нарахування заробітної плати.

Вражає у СТОВ «Дружба-Нова» і впровадження елементів точного землеробства. Для реалізації цієї мети створено відділ з питань науки та агрохімічного сервісу. При ньому діють три сектори. У 2010 році пройшла атестацію на право вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду вимірювальна агрохімічна лабораторія. Вона виконує спектрометричні, потенціометричні, титриметричні вимірювання, працює полуменева фотометрія.

Це дає можливість проводити визначення вмісту органічної речовини, обмінних кальцію та магнію в ґрунті, його кислотність, наявність у ньому поживних елементів тощо.

Начальник відділу з питань науки та агрохімічного сервісу Ярослав Бойко продемонстрував новітні технології, які, запевнив, застосовуються вперше в Україні. Так, у Варві спільно з Bіologіcal Systems Engіneerіng Department Unіversіty of Nebraska-Lіncoln (США) розробили і впровадили у виробництво нову технологію моніторингу родючості ґрунтів за допомогою створення електронних карт рельєфу і електричної провідності ґрунту приладом 3100 Verіs Technologіes.

— Ця технологія моніторингу, — зазначив кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Бойко, — допомагає точно визначити однорідні ділянки поля за фізичними та фізико-хімічними властивостями. Перевагою створення електронних карт електричної провідності ґрунту в сільському господарстві є те, що це швидкий, недорогий та ефективний спосіб вимірювання його властивостей. Він дає змогу визначати структуру ґрунту, відносний вміст у ньому кількості піску, глини та мулу.

Сам прилад кріпиться до легкого дискового апарату, а той, у свою чергу, до джипу. І ось так на останньому, а не на важкому тракторі проводиться моніторинг площ.

Крім цього, співробітники сектору польових досліджень теж за допомогою високоточного навігаційного приймача, автоматичного ґрунтового пробовідбірника, прикріпленого до іншого джипу, обміряють поля і фіксують точки відбору ґрунту з точністю до 10—30 сантиметрів. Також сектор проводить ґрунтову та рослинну діагностику мінерального живлення сільськогосподарських культур на забезпеченість нітратним і амонійним азотом, фосфором, калієм тощо.

Одне слово, у «Дружбі-Новій» економлять значні кошти лише на тому, що добре знають, яку кількість добрив потребує та чи інша земельна ділянка. Головне — тепер є електронні карти полів з їх якісними характеристиками. А регулярні моніторинги площ дають можливість застосовувати до них науково-обґрунтовані норми мінеральної поживи. Нині у середньому врожайність кукурудзи, яку вирощують на більшій половині площ, у середньому становить 68 центнерів з гектара в сухому зерні. Господарство планує і цей рубіж значно підняти за рахунок поліпшення родючості полів. Треба зазначити, що за останні 2—3 роки «Дружба-Нова» отримала в оренду, управління більше 25 тисяч гектарів землі. Здебільшого вони були до цього не у кращому стані.

Нині на близько 50 тисячах гектарів «Дружби-Нової» працює дуже новітня, високопродуктивна техніка. У господарстві відмовилися від плугів і дотримуються уже більше 7 років безвідвальної технології обробітку землі. Впроваджена система «Nо-Tіll» передбачає землеробство, при якому відсутній будь-який обробіток ґрунту, а рослинні рештки (стебла кукурудзи, пшениці, ячменю) залишаються подрібненими на ньому. Широкозахватні вісімнадцятиметрові сівалки, потужні трактори в 500 кінських сил дають можливість лише одному механізатору за день виконувати роботу на 300—400 гектарах. При цьому відбувається подвійна економія пального, оскільки за один прохід техніки здійснюється кілька операцій. А загалом нині у сільгосппідприємстві та його філіях у складі тракторного парку 80 тракторів різних модифікацій, 23 комбайни, 368 одиниць причіпного інвентарю. Під час весняно-польових робіт, у жнива трактори, комбайни працюють і у нічному режимі, аби вчасно виконати значний обсяг робіт. Як повідомив генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова» Сергій Гайдай, щороку господарство вкладає в оновлення техніки в середньому 2—3 мільйони доларів.

По-сучасному планують у «Дружбі-Новій» розвивати і тваринницьку галузь. Тут останнім часом взяли «на баланс» у кількох районах, де обробляють поля, чимало сільських ферм з низькопродуктивним стадом. Зрозуміло, поки що корівки не радують своєю високопродуктивністю. Однак у Варві уже введено у дію в 2008 році молочно-товарний комплекс з сучасним доїльним залом BOU-MATІC «Xpressway Supreme». Комп’ютерна система BOU-MATІC «Commander 2050» виконує функцію управління сортувальними дверима та лічильником молока, а також системами упізнавання корови, обліку стада. Характерною рисою доїльного залу є те, що молоко охолоджується вже під час транспортування молокопроводом до ємностей, що істотно впливає на його якість та дає змогу зберігати продукцію до 10 діб без додаткової обробки. Нині у такий спосіб доїться 650 корів. Незабаром їх кількість подвоять.

Загалом у найближчих планах ініціаторів таких кардинальних змін на Варвинщині — закупівля породистого поголів’я, підвищення продуктивності корів. Розвиватимуть і свинарство. Оскільки поки що ціни на свинину є дуже низькими, це не стимулює активніше діяти у цьому напрямі. Але, попри це, господарство має 570 голів свиней, з них 90 свиноматок.

У господарстві добре налагоджена заготівля кормів. Тут запроваджують теж нову технологію — «сінажних рукавів», що дає можливість мати чимало поживного корму поблизу тваринницьких приміщень.

Радує, що, отримуючи значні прибутки, керівництво СТОВ «Дружба-Нова» значну частку їх вкладає не тільки в оновлення виробництва, а і в соціальну сферу, вчасний розрахунок з пайовиками. Так, нині господарство сплачує щороку власникам паїв 4 відсотки  вартості землі. А в 2011 році оплата становитиме вже 5 відсотків.

На головній базі сільгосппідприємства створені за євростандартами побутові умови для співробітників. У майстернях, виробничих дільницях є душові кімнати, євровбиральні. Гуртожиток для механізаторів (у «Дружбі-Новій» працюють люди й з інших районів) більше нагадує за своїми стандартами київський готель. А їдальня, де обіди по 5 гривень, теж більше схожа на затишний ресторан.

Обіди працюючим механізаторам розвозяться на поля. «Дружба-Нова» у 2008 році визнана переможцем в обласному конкурсі «Благодійник року» імені меценатів Тарновських.

— Особливо значну фінансову підтримку від СТОВ відчувають соціальні заклади, що розміщені на території сільських рад, де господарює товариство, — зазначає заступник генерального директора Микола Гайдай. — За рахунок наших коштів здійснюється харчування дітей дитячих садків, шкіл, оздоровлення школярів у таборах, зміцнюється матеріально-технічна база закладів освіти, медицини, культури, проводяться культурно-масові заходи, утримується футбольна та волейбольна команди. Надається допомога багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, ветеранам війни та праці. Господарство виділило на відбудову пам’яток Батурина 168,5 тисячі гривень. Реагуємо на будь-який актуальний запит дня. Виходять з ладу свердловини у селі — лагодимо, закуповуємо нове обладнання. Минулої зими більше половини доріг Варвинського району прочищала від снігу теж наша техніка.

Із зростанням виробничих можливостей, прибутків, благодійна допомога зростатиме пропорційно. Наступного року вирішено надати селам соціальної допомоги по 50 гривень за кожен гектар орендованої землі. Виходять значні суми. Адже якщо пайовики передали «Дружбі-Новій» 1000 гектарів, то сільрада зможе мати додатково 50 тисяч гривень надходжень. Загалом господарство витратить на благодійництво майже 2,5 мільйона гривень.

***

На запитання, як далі розвиватиметься сільгосппідприємство, генеральний директор Сергій Гайдай відповідає:

— Плануємо за два—три роки подвоїти площі землі для обробітку за сучасними стандартами. Тобто через три роки вийти на рубіж у 100 тисяч гектарів. І надалі впроваджуватимемо новітні технології.

Чернігівська область.