* Президент країни Віктор Янукович доручив Прем’єр-міністру Миколі Азарову нормалізувати процес своєчасної виплати заробітної плати — про 4 гривні в бюджетному масштабі.
* На Західній Україні повінь змусила відселяти 2,5 тисячі людей — про сезонну краплю.
* Зросла платня за спеціальне водокористування — про це й не тільки.
Липень розпочався підвищенням мінімального розміру заробітної плати на чотири гривні — до 888. На думку уряду, стільки ж на сьогодні становить і прожитковий мінімум для працездатного населення. За радянських часів такий державний підхід породив крилате прислів’я — як нас годують, так ми й працюємо. Водночас чотири гривні в масштабах країни — це мільярди гривень. До всього мінімальна зарплата — ще й розрахунковий показник, від якого залежить інфляційна динаміка, рівень індексації тощо. Через це, як ми вже писали, уряд наважився лише на перегляд першого розряду єдиної тарифної сітки, що дало змогу фактично заморозити підняття заробітних плат у бюджетній сфері, за винятком низькооплачуваних категорій працівників. До слова, пенсії залежать від величини прожиткового мінімуму, який з 1 липня збільшився на три гривні — до 709 гривень. Тож, за винятком шахтарських пенсій, які регулюються спеціальним законом про престижність цієї праці, всі інші зростуть, м’яко кажучи, символічно. А хіба хто забув, як теперішні урядовці шпетили своїх попередників за недоплачені зарплати лікарям і вчителям? На сьогодні те саме роблять вони. Але процес стає дедалі запущеніший. Бо зростає заборгованість із заробітних плат. У масштабах країни, в червні проти травня — на 11,1 відсотка, або більш як на 200 мільйонів гривень. Причому в найбільш промислово розвинених регіонах —- столичному, Донецькому, на Сумщині, Харківщині та Одещині. Від початку року борги із заробітних плат зросли майже на третину. А це, звісно, адекватно позначається не кращим чином на доходах і без того надміру дефіцитного Пенсійного фонду.
Реакція Президента країни не забарилась і має вигляд ультимативної. До 1 серпня — вжити заходів для погашення боргів (включно з нарахуваннями) до кінця року. До 1 жовтня — розібратися з керівниками підприємств і розпорядниками бюджетних коштів, які не забезпечать принаймні двократного зменшення заборгованості. Серед запропонованих шляхів виходу із ситуації — використання відшкодованого з бюджету ПДВ. З огляду на те, що нова схема повернення ПДВ через облігації стартує вже цього місяця, така пропозиція спонукатиме до розпродажу цінних паперів із дисконтом не менш як у 20 відсотків, що цілком влаштовує потенційних покупців — банки. Але не всі підприємства мають цінні папери. І не всі, хто навіть одержить живі гроші з бюджету, скористаються ними для покриття боргу перед найманими робітниками. Найменше шансів, звісно, у робітників уже збанкрутілих підприємств. Нарешті, ще невідомо, якими траншами уряд збирається випускати ПДВ-облігації, без чого важко підрахувати їхню доходність. Одне слово, треба чогось більшого для виконання доручень Президента.
Не вистачає, як на мене, навіть не грошей, а професійних виконавців урядових рішень на всіх рівнях. Поза сумнівом, саме це відчував цього тижня на Буковині перший віце-прем’єр Андрій Клюєв. У зоні стихійного лиха цього разу опинилися більш як 3,5 тисячі будинків Чернівецької області, близько 250 тисяч осіб, вийшли з ладу газогін, щонайменше 11 тисяч метрів шляхових покриттів, шість автомобільних і два залізничні мости. Такого безладу наробила не раптова природна, а очікувана сезонна крапля, яка випадає у тому самому місці раз на рік. За попередніми оцінками Міністерства навколишнього середовища, на усунення наслідків руйнівної повені знадобиться 350 мільйонів гривень, уряд виділив 50. Чому? Бо негода захопила, крім Чернівецької, ще сім областей? Я гадаю, що ближчий до істини був міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, який заявив, що під час ліквідації наслідків повені в минулі роки більш як 60 відсотків бюджетних коштів розкрадали. А відтак офіційний Київ дає менш за потрібне, а відновлені рік тому дороги та мости не витримують наступу стихії. Відтак у затоплених селищах відряджених владою рятівників не бачив навіть Андрій Клюєв, не те що постраждалі. Не дай Боже такого лиха, але рано чи пізно природа примусить нас визнати, що ми злочинно байдужі до її агресивних проявів. Що ми вочевидь перегинаємо, вирубуючи ліси, розмиваючи русла річок для будівництва маленьких містечок для великих людей, які плюють під ноги. Що ми вочевидь переоцінюємо захисні функції переливних дамб, з якістю яких змагається якість хіба що автомобільних доріг.
А ще у 7,2 разу зросла плата за спеціальне водокористування — до 21,6 гривні за кубометр для поверхневих вод та до 25,2 гривні за кубометр — для підземних. І тарифи на гаряче водопостачання у Києві. Вода, якою нас частує торгівля, яку використовують для приготування їжі та в побутових цілях, зростає у ціні в прямому й переносному значенні. Підняття акцизів на пиво на 23,3 відсотка й на тютюнові вироби — приблизно на третину вже не сприймається як непопулярний крок. Бо, як я вже писав у попередніх «Балансах...», уряд передбачає завдяки цьому збільшити надходження до держбюджету на 9 мільярдів гривень. Чесно кажучи, велике питання, хто кому зараз більше потрібен: уряд — народові чи навпаки?
Серед тижня один знайомий чиновник сказав мені по секрету, що урядовці одержують пенсії за окремими відомостями. Гадав, мабуть, що здивує, але не вийшло. Однак якби раптом поменшало окремих відомостей, то я напевно здивувався б.
