Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти провів слухання на тему: «Стан та проблеми реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність та шляхи його вдосконалення». В обговоренні взяли участь народні депутати, вчені, представники міністерств, облдержадміністрацій, академічних установ і навчальних закладів.
Запрошувались і бізнесмени, та вони вкотре проігнорували зібрання, чим підтвердили, що досягненнями науки не переймаються. Вони, як окремі горе-фермери: сіють щороку соняшник на одних полях, не дбаючи ні про сівозміни, ні про завтрашній день. Схоже, влада уже два десятиліття дотримується такої ж тактики.
За кордоном, стверджують вчені, при фінансуванні науки в розмірі менш як 2,5—3 відсотки ВВП, вона гине.
Наші НДІ, лабораторії, дослідницькі центри отримують до 0,3 відсотка. І живуть. Завдяки ентузіастам старшого покоління. А що буде після них, хто їх змінить?
Керівники констатують: в науку йдуть здебільшого не найкращі випускники ВНЗ. Найкращі не йдуть, бо держава не гарантує їм ні достойної зарплати, ні житла — одне слово, жодних преференцій.
«Наука — це не лише основа розвитку і конкурентоспроможності держави, але й питання її національної безпеки. А в Україні за двадцятирічний період науковий потенціал зменшився втричі», — вважає голова комітету Володимир Полохало.
Проте «сьогодні питома вага асигнувань на науково-технічні розробки становить 0,95 відсотка ВВП» і додав, що «поряд із зменшенням видатків на науку, збільшується кількість розпорядників бюджетних коштів, яких на сьогоднішній момент налічується 39 і кошти між якими поділені не рівномірно».
В. Полохало висловив обурення з приводу повернення Президентом до парламенту закону про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, який було прийнято 1 червня 2010 року, з вимогою вилучення з нього положення щодо фінансування пріоритетних напрямів на рівні не менш як 30 відсотків.
«Вилучення положення щодо 30 відсотків фінансування практично ставить під загрозу реалізацію цього закону», — наголосив голова комітету. — На його реалізацію має бути спрямовано на менше двох мільярдів гривень. І не за рахунок перерозподілу коштів, а за рахунок їх збільшення. Треба значно збільшити видатки Державному фонду фундаментальних досліджень».
Керівник комітету звернув також увагу на те, що сьогодні галузева наука практично не захищена від приватизації і як приклад назвав ВАТ «СЕЛМІ», яке було приватизовано; Український інститут науково-технічної і економічної інформації, який МОН намагається позбавити статусу юридичної особи; Інститут фізіології рослин НАН України в селищі Глеваха та Нікітський ботанічний сад Національної академії аграрних наук України, землі яких незаконно захоплюються тощо.